Рішення № 10089760, 24.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 червня 2010 р.           Справа 9/102-10

за позовом: Комунального підприємства "Будтеплосервіс" Козятинської міської ради, код ЄДРПОУ 35814734 (вул. Червоноармійська, 31, м. Козятин, Козятинський район, Вінницька область)

до: Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний", код ЄДРПОУ 25507421 (вул. Леніна, 9, м. Козятин, Козятинський район, Вінницька область)

про стягнення 11306,87 грн. заборгованості за теплову енергію

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.                                        

Представники сторін:

позивача: Король С.Л. - довіреність № 7/09 від 07.07.09, представник;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний" на користь Комунального підприємства "Будтеплосервіс" Козятинської міської ради боргу в розмірі 11306, 87 грн..

27.05.2010р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 9/102-10 та призначено її до розгляду на 24.06.2010р.

24.06.2010р. позивач супровідним листом № б/н від 24.06.2010р. (вх. 7253 від 24.06.2010р.) подав до суду заяву № б/н від 24.06.2010р. про зменшення позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідач після пред"явлення позову частково проплатив основний борг в сумі 1200 грн., що стверджується випискою банку від 18.06.2010р., таким чином просить стягнути з відповідача 10106,87 грн. боргу за використану теплову енергію згідно договору № 13 від 18.09.2008р.

В судовому засіданні 24.06.2010р. представник позивача заяву № б/н від 24.06.2010р. про зменшення позовних вимог підтримав та просить стягнути з відповідача борг в сумі 10106,87 грн.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 24.06.10р. не направив, документів витребуваних попередніми ухвалами суду не надав, причин неявки та неподання документів суду не повідомив. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 20050246 від 05.06.10р.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/102-10, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

18.09.08р. між Комунальним підприємством "Будтеплосервіс" Козятинської міської ради(постачальник)та Об"єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний" (споживач) укладено договір поставки № 13 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов"язується постачати протягом опалювального сезону 2008-2009р. теплову енергію, а споживач (відповідно до п. 2.7. договору) зобов"язується своєчасно, в становлений у договорі термін оплачувати надані послуги.

Згідно п. 3.7 договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановленого тарифу, затвердженого органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 3.10 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, плата за який має вноситися не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим з врахуванням авансової проплати.

Позивач умови договору виконував належним чином, у зв"язку з чим відповідачу згідно договору № 13 від 18.09.2008р. нараховано 29138,62 грн. за використану теплову енергію з січня 2009 по березень 2009р., що стверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами № БТ-0000012 від 28.01.2009р., БТ-0000155 від 27.02.2009р., № БТ-0000293 від 13.04.2009р. (а.с. 16-18).

Проте, всупереч обумовленому в п. 10 договору порядку розрахунку за спожиту теплову енергію, відповідач станом на 01.06.2010р. сплатив лише 17831,75 грн., що стверджується наявними в матеріалах справи виписками банку.

Отже, станом на 01.06.2010р. відповідач не сплатив позивачу грошову суму в розмірі 11306,87 грн., що також стверджується наявним в матеріалах справи та погодженим сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 16.06.2010р.

Як свідчать матеріали справи (виписка банку від 18.06.2010р.) 18.06.2010р. відповідач провів часткову оплату на загальну суму 1200,00 грн.

Таким чином станом на 24.06.2010р. борг відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію, згідно договору № 13 від 18.09.2008р. становить 10106,87 грн. (11306,87 грн. - 1200,00 грн.).

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача про стягнення 10106,87 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірними.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 27.05.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 10106,87 грн., в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

          Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ювілейний", код ЄДРПОУ 25507421, вул. Леніна, 9, м. Козятин, Козятинський район, Вінницька область (р/р 260083020030 в Козятинській філії - відділення № 2887 ВАТ "Ощадний банк" МФО 362102) на користь Комунального підприємства "Будтеплосервіс" Козятинської міської ради, код ЄДРПОУ 35814734, вул. Червоноармійська, 31, м. Козятин, Козятинський район, Вінницька область (р/р 26001060264695 в КБ "Приватбанк", м. Вінниця, МФО 302689) 10106,87 грн. - основного боргу, 101,06 грн. - витрат на сплату держмита, 236 грн. - витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 червня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Червоноармійська, 31, м. Козятин, Козятинський район, Вінницька

3 - відповідачу (вул. Леніна, 9, м. Козятин, Козятинський район, Вінницька область)