Рішення № 100897269, 26.10.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10833/20

2/296/2068/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомирау складі:

головуючої судді Петровської М.В.,

за участі секретаря судових засідань Довбні Ю.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комекрційний Банк “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -

встановив:

Акціонерне товариство Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (далі - АТ КБ “ПРИВАТБАНК”) звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “ПРИВАТБАНК” заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 03.08.2012 у розмірі 44771,89 грн станом на 27.10.2020, яка складається з наступного: 35080,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 35080,00 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 9691,89 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.08.2012 між Публічним Акціонерним товариством Комерційний Банк “ПРИВАТБАНК” правонаступником якого є позивач та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Також вказує,що оскільки відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язаннями, у нього виникла заборгованість, яка станом на 27.10.2020 становить 44771,89 грн. та складається з наступного: 35080,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 35080,00 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;9691,89 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира відкрито спрощене провадження у справі із повідомленням сторін.

02.06.2021 на адресу Корольовського районного суду м.Житомира від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі і кваліфікувати провадження по справі за ст.617 ЦК України, як обставини неподоланної сили, форс - мажор, і звільнити його від відповідальності по кредитному зобов`язанню. В обґрунтування відзиву посилається на те, що він хворів і не був спроможний відповідати по своїх зобов`язаннях перед банком, при цьому зазначив, що коли мав можливість, то здійснював погашення заборгованості, зокрема 25.12.2019 зробив внесок.

09.08.2021 на адресу Корольовського районного суду м.Житомира від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій АТ КБ “ПРИВАТБАНК” просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та вказує, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що він знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за договором.

29.09.2021 на адресу Корольовського районного суду м.Житомира від відповідача надійшли заперечення до відповіді на відзив в яких ОСОБА_1 зазначив, що його дії підпадають під дію статей 614 і 617 ЦК України, та звільняють його від відповідальності перед банком.

20.10.2021 від представника позивача на адресу Корольовського районного суду м.Житомира надійшли пояснення до позовної заяви в яких АТ КБ “ПРИВАТБАНК” зазначило, що дії відповідача не підпадають під ст.617 ЦК України, при цьому, зобов`язання за кредитним договором відповідачем не виконано.

Представник позивача в судове засідання 26 жовтня 2021 року не з`явився, подав до суду клопотання, відповідно до змісту якого АТ КБ “ПРИВАТБАНК” позовні вимоги підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить провести без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на положення ст.ст.614, 617 ЦК України в частині відсутності порушення зобов`язання внаслідок настання такого випадку, як втрата ним працездатності, що підтверджується доданими ним документами про захворювання та інвалідність, що в свою чергу унеможливило сплату заборгованості за наданим кредитом. Разом з тим, відповідач не заперечив факт отримання ним кредиту, а також наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 35 080 грн. Також зазначив, що завжди погашав кредит, користувався кредитними коштами включно по січень 2020 року, проте наразі не спроможний сплачувати його внаслідок тяжкого стану здоров`я, адже всі кошти витрачаються на лікування. З нарахованими позивачем відсотками на наявну заборгованість не погоджується.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.08.2012 між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, правонаступником якого є АТ КБ “ПРИВАТБАНК” та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , було укладенокредитнийдоговір №б/н шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

У вищевказаній заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно з довідкою АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, кредитний ліміт відповідача неодноразово змінювався, шляхом його збільшення та зменшення, зокрема: 24.04.2013 ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 0,00 грн., 10.07.2015 кредитний ліміт збільшено до 2000,00 грн., 10.07.2015 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн., 28.09.2017 кредитний ліміт збільшено до 11000,00 грн., 30.11.2017 кредитний ліміт збільшено до 13000,00 грн., 27.12.2017 кредитний ліміт збільшено до 15000,00 грн., 06.04.2018 кредитний ліміт збільшено до 20000,00 грн., 18.05.2018 кредитний ліміт збільшено до 21000,00 грн., 21.08.2018 кредитний ліміт збільшено до 25000,00 грн., 13.02.2019 кредитний ліміт збільшено до 30000,00 грн., 20.08.2019 кредитний ліміт збільшено до 35000,00 грн., 18.03.2020 та 31.03.2020 кредитний ліміт зменшено до 35000,00 грн., 07.04.2020 та 08.04.2020 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн.

До кредитного договору банк додав копію витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та копію витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №б/н від 03.08.2012 станом на 27.10.2020 становить 44771,89 грн. та складається з наступного: 35080,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 35080,00 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;9691,89 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини першої статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки про рух коштів за кредитним договором №б/н від 03.08.2012 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та періодично здійснював погашення заборгованості за кредитним договором.

Оскільки отримані за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 03.08.2012 кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, що підтверджується анкетою-заявою та випискою по банківському рахунку відповідача та враховуючи вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, що становить 35 080 грн тіла кредиту і що не спростовано відповідачем.

Суд не бере до уваги твердження відповідача ОСОБА_1 щодо наявності підстав, передбачених ст.ст.614, 617 ЦК України, які звільняють його від необхідності погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки наявність хвороб та 2 група інвалідності, не є підставами для звільнення особи від відповідальності за взятим кредитним зобов`язанням, та не є такими обставинами в розумінні наведених статтей ЦК України. Крім того, суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні відповідач визнав, що в нього дійсно наявна заборгованість перед позивачем за тілом кредиту по кредитному договору №б/н від 03.08.2012 в сумі 35 080 грн.

Щодо посилання позивача на витяги з Тарифів та Умов та Правил надання банківських послуг, якими, зокрема, визначено обов`язок сплати процентів від суми неповернутого в строк кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Визначальним є додержання письмової форми договору.

Здійснивши системний аналіз наявних у матеріалах доказів, суд зазначає, що відсутні підстави вважати, що Умови та Правила надання банківських послуг є частиною кредитного договору, оскільки матеріали справи не містять доказів безпосереднього підписання відповідачем таких Умов та Правил надання банківських послуг.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема, саме у зазначеному в цьому документі, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Викладені у позовній заяві позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови суперечать змісту або ж прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ "ПРИВАТБАНК" дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що така заборгованість нараховувалась за відсотками, узгодженими з відповідачем.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача кредитних коштів у розмірі 35 080 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь АТ КБ “ПРИВАТБАНК” підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1646,97 грн (35080,00 грн./44771,89 грн. х 2102 грн.)

Керуючись статтями 141,247,258,259,263-265,268,352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Цивільний позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ: 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.08.2012 в розмірі 35 080 (тридцять п`ять тисяч вісімдесят) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 1 646, 97 грн (тисяча шістсот сорок шість грн 97 коп.) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 02.11.2021.

Cуддя М. В. Петровська