Ухвала суду № 100897254, 03.11.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9345/21

1-кс/296/3324/21

УХВАЛА

Іменем України

03 листопада 2021 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира Сингаївський О.П.

за участі секретаря судового засідання Туровської К.Б.,

прокурора Рабчинського Д.,

адвоката Богданович В.В. ,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12020060000000395 від 29.09.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.28, ч.3 ст.362; ч.3 ст.28, ч.3 ст.206-2, ч.3 ст.209 КК України, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, одруженого, працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області в складі слідчої групи здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020060000000395 від 29.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28 ч.3 ст.206 ч.3; ч.2 ст.361; ч.3 ст.362; ч.2 ст.366; ч.3 ст. 209; ч.3, ч.4 ст.358; ч.3 ст.206-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством час, день, травня 2017 року, а також за невстановлених слідством обставин, однак не пізніше 15.05.2017, ліквідатор ТОВ «Інтерстиль» арбітражний керуючий ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Суми, по вул. Лесі Українки, 14, склав та видав ряд підробленої документації, а саме: протокол проведення аукціону від 15.05.2017, договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 15.05.2017 та акт про передавання права власності на майно від 15.05.2017, до яких були внесені неправдиві відомості про придбання ТОВ «Центр нерухомості і права» нерухомого майна, зокрема адмінбудівлі, виробничого корпусу, побутового корпусу, яке фактично перебувало у власності ТОВ «Фабрика Класум», з метою його подальшого використання для заволодіння майном ТОВ «Фабрика Класум» та його легалізації.

Окрім цього, в період 18-19 травня 2017 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та державний реєстратор ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили несанкціоновані дії, пов`язані із зміною інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі - державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані із реєстрацією права власності ТОВ «Центр нерухомості і права» на об`єкти нерухомості, з метою подальшого протиправного заволодіння нерухомим майном ТОВ «Фабрика Класум», загальна вартість якого складає 8 349 153, 11 гривень, в результаті чого вказаному вище товариству заподіяно значну шкоду.

Окрім цього, в період 18-19 травня 2017 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та державний реєстратор ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили протиправне заволодіння майном ТОВ «Фабрика Класум», а саме адмінбудівлею, виробничим корпусом, побутовим корпусом, загальною площею 3074,80 кв.м., які розміщено за адресою АДРЕСА_2 , загальною вартістю 8 349 153, 11 гривень, шляхом несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі- Державному реєстрі прав на нерухоме майно, із використанням підроблених протоколів проведення аукціону від 15.05.2017, договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 15.05.2017, акту про передавання права власності на майно від 15.05.2017, в результаті чого вказаному вище товариству заподіяно велику шкоду.

Окрім цього, 19.05.2017, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та державний реєстратор ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили правочин з майном, яке належить ТОВ «Фабрика Класум», а саме адмінбудівлею, виробничим корпусом, побутовим корпусом, загальною площею 3074,80 кв.м., які розміщено за адресою АДРЕСА_2 , загальною вартістю 8 349 153, 11 гривень, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, шляхом проведення держаної реєстрації права власності на вказане майно за ТОВ «Центр нерухомості і права», під приводом його придбання вказаним суб`єктом господарювання на торгах, таким чином здійснивши його легалізацію, в особливо великому розмірі.

Окрім цього, у невстановлений слідством час, день, місяць 2017 року, місці, а також за невстановлених слідством обставин, однак не пізніше 12.06.2017, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, виготовили від імені приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 підроблений договір відступлення прав, зареєстрований в реєстрі за № 1789 від 02.11.2011, про відступлення АТ «Сбербанк Росії» та прийняття, набуття, оплати ТОВ «Адонай» права вимоги на загальну суму 248 308 170, 00 гривень, зокрема права вимоги грошових коштів в сумі 80 562 050,00 гривень від ПАТ «Одеський коровай», за кредитним договором № 17-В/10 від 24.06.2010 та грошових коштів в сумі 48 974 125, 00 гривень від ПАТ «Одеський коровай», за кредитним договором № 18-В/10 від 24.06.2010, а також права іпотекодержателя, за іпотечними договорами, які забезпечують виконання божником своїх зобов`язань, зазначених у вказаних вище кредитних договорах, з метою його подальшого використання для заволодіння майном АТ «Сбербанк» та його легалізації.

В період 12-14 червня 2017 року, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими особами, вчинили несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від імені державного реєстратора Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області ОСОБА_5 , використовуючи при цьому ключ доступу, дані логіну та паролю останньої, шляхом внесення неправдивих відомостей до реєстру, з метою подальшого протиправного заволодіння нерухомим майном АТ «Сбербанк», загальна вартість якого складає 93 018 118 гривень, в результаті чого вказаному вище товариству заподіяно значну шкоду.

В період 12-14 червня 2017 року, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими слідством особами, повторно вчинив протиправне заволодіння майном АТ «Сбербанк», а саме будівлями та спорудами, загальною площею 8733,2 кв.м., за адресою АДРЕСА_8; комплексом будівель та споруд, загальною площею 9 518,40 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 ; нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 139,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_4 ; нежитловим приміщенням магазину, загальною площею 137,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_5 ; нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 90,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_6 ; нежилими будівлями та спорудами, загальною площею 13 418,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_7 , загальна вартість яких складає 93 018 118 гривень, шляхом несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що призвело до підробки інформації, із використанням підробленого договору відступлення прав № 1789 від 02.11.2011, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, в результаті чого вказаному вище товариству заподіяно велику шкоду.

14.06.2017, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими слідством особами, повторно вчинив правочин з майном, яке належить АТ «Сбербанк», а саме будівлями та спорудами, загальною площею 8733,2 кв.м., за адресою АДРЕСА_8 ; комплексом будівель та споруд, загальною площею 9 518,40 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 ; нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 139,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_4 ; нежитловим приміщенням магазину, загальною площею 137,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_5 ; нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 90,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_6 ; нежилими будівлями та спорудами, загальною площею 13 418,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_7 , загальна вартість яких складає 93 018 118 гривень, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, шляхом проведення держаної реєстрації права власності на вказане майно за ТОВ «Адонай», під приводом відступлення на користь вказаного суб`єкта господарювання прав вимоги за кредитними договорами, таким чином здійснивши його легалізацію, в особливо великому розмірі.

26.10.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Красний Сулін, Ростовської області, Росія, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.366; ч.3 ст.28, ч.3 ст. 362; ч.3 ст.28, ч.3 ст.206-2; ч.3 ст.209 КК України.

Таким чином, в ході проведення досудового розслідування було отримано докази, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 ч.3 ст. 362, ч.3 ст.28 ч.3 ст. 206-2, ч.3 ст. 209 КК України, серед яких є особливо тяжкі злочини, за вчинення яких передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, тому слідчий у поданому клопотанні просив обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор заявлене клопотання у судовому засіданні підтримав із зазначених у ньому підстав.

Підозрюваний і захисник заперечували обґрунтованість клопотання і просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають підстави вважати, що дане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, підозрюваний вказує на відсутність у його діях ознак кримінального правопорушення.

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Тому для вирішення питання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема з огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182) (відповідне положення наведено у абзаці 4 розділу 1 узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 проведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ).

Таким чином доводи підозрюваного, на думку слідчого судді можуть бути вирішені лише під час судового розгляду даного кримінального провадження по суті після закінчення досудового розслідування, оскільки при розгляді клопотання вказані доводи підозрюваним оцінюються в контексті доведення своєї невинуватості, в той час як «розумна підозра», зазначена у статті 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії.

Згідно ч.2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що законних та обґрунтованих підстав для застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_1 немає, а доводи, викладені слідчим у клопотанні та підтримані прокурором в судовому засіданні, не знайшли свого саме повного підтвердження в ході судового розгляду.

Вчинення особою кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого, не може бути єдиною підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Не знайшли свого повного підтвердження доводи слідчого, викладені в клопотанні щодо ризиків за ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. При цьому, у п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26 червня 2014 року за заявою № 21262/06 суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно, а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Зазначена небезпека не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. також рішення у справі «Доронін проти України» (Doronin v. Ukraine), пп. 63-64, рішення у справах «Осипенко проти України» (Osypenko v. Ukraine), заява № 4634/04, пп. 76-80, від 9 листопада 2010 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пп. 79-81, 99 та 101, від 10 лютого 2011 року).

Разом з тим, оцінюючи в сукупності тяжкість інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання в м.Суми, одружений, офіційно працевлаштований, що вказує на наявність у підозрюваного сталих соціальних зв`язків, а також враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового слідства застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи.

В зв`язку з цим, зазначені вище обставини, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме з 22.00 год. по 06.00 год. наступного дня, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 194 КПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком до 02 січня 2022 року.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

1. Не покидати власне помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.00 год. по 06.00 год. протягом часу дії даної ухвали.

2. Прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого буде перебувати кримінальна справа за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою.

3. Уникати від спілкування з свідками, потерпілим та іншими підозрюваними по даному кримінальному проваджененню.

4. Здати на зберігання, (при наявності) свій закордонний паспорт, або інший документ, який дає право на виїзд за межі території України.

Корнтроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого перебуває справа та органи поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення та діє до 02 січня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлено 08.11.2021.

Слідчий суддя О. П. Сингаївський