Рішення № 100895477, 05.11.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року справа № 580/6613/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації до Шевченківської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Керівник Звенигородської окружної прокуратури (далі – прокуратура) подав позов в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації (далі – адміністрація, позивач) до Шевченківської сільської ради (далі – сільська рада, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківської сільської ради, яка полягає в не проведенні робіт із винесення меж заповідного урочища місцевого значення “Комарів Яр”, загальною площею 10,4 га, що знаходиться в адміністративних межах Боровиківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, та закріплення їх в натурі (на місцевості);

- зобов`язати Шевченківську сільську раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж заповідного урочища місцевого значення “Комарів Яр”, загальною площею 10,4 га, що знаходиться в адміністративних межах Боровиківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що понад 8 років Боровиківською сільською радою, правонаступником, якої є Шевченківська сільська рада, не вжито заходів щодо винесення меж заповідного урочища місцевого значення “Комарів Яр” та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), з огляду на вищевказане, існує загроза інтересам держави, зокрема існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначення, оскільки межі урочища наразі не визначені, земельна ділянка не внесена до державного земельного кадастру.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17 листопада 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що Боровиківська сільська рада ввійшла до складу Шевченківської сільської ради після виборів, які відбулися 23 листопада 2020 року, а передавальні акти були підписані на початку 2021 року на той момент бюджет Шевченківської сільської ради на 2021 рік був затверджений і кошторис на виконання робіт, щодо винесення меж заповідного урочища місцевого значення “Комарів яр” та закріплення його меж в натурі (на місцевості) не були передбачені, а тому дані роботи не були виконані.

Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, а такими землями до утворення ОТГ розпоряджалися районні державні адміністрації, а з 2013 року Держгеокадастр, а тому фінансування згідно пояснення сільського голови Боровиківської сільської ради кваліфікувалося, як недоцільне використання коштів.

Виконавчий комітет Боровиківської сільської ради неодноразово звертався до Звенигородської районної ради про виділення коштів для проведення даних робіт, проте кошти так і не були виділені, а відповідні роботи не були проведені.

04 жовтня 2021 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що на Боровиківську сільську раду Звенигородського району Черкаської області до утворення ОТГ в силу вимог законодавства та відповідно до охоронного зобов`язання від 26.12.2012 № 275 покладався обов`язок із організації проведення робіт із винесення меж заповідного урочища місцевого значення “Комарів Яр”, загальною площею 10,4 га, що знаходиться в адміністративних межах Боровиківської сільської ради звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, та закріплення їх в натурі (на місцевості), а також встановлення інформаційних, охоронних знаків встановленого законодавством зразка.

Проте Боровиківською сільською радою протягом 8 років не вжити жодних заходів щодо винесення меж заповідного урочища місцевого значення “Комарів Яр” та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), забезпечення охорони заповідного урочища.

Позивач наголосив, що в тому числі землі природно-заповідного фонду місцевого значення не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності пунктом 24 Земельного кодексу України, тобто 27.05.2021, проте відповідачем жодних дій, спрямованих на винесення меж заповідного урочища місцевого значення “Комарів Яр” не вчинено з мотивів відсутності коштів у бюджеті сільської ради передбачених на вказані потреби.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що Звенигородською окружною прокуратурою в ході моніторингу використання земельних ділянок на території Звенигородського району Черкаської області виявлено факт порушення законодавства в сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду.

Установлено, що рішенням Черкаської обласної ради від 23.12.1998 № 5-3, створено заповідне урочище місцевого значення “Комарів Яр”, з метою охорони та збереження у природному стані оригінального красивого ландшафту з різноманітним трав`яним покривом, насадженням сосни віком 50-100 років, на схилах тераси з яблуневим садом, поруч річки Вільшанка.

Урочище має особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення та знаходиться в південній окраїні с. Боровикове Звенигородського району Черкаської області.

Положення про заповідне урочище місцевого значення “Комарів Яр” (далі – Положення), погоджено 26.12.2012 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області та Боровиківською сільською радою.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, з метою охорони та збереження заповідного урочища “Комарів Яр”, його було передано під охорону Боровиківській сільській раді Звенигородського району Черкаської області, про що складено охоронне зобов`язання № 275 від 26.12.2012.

Відповідно до вищевказаного охоронного зобов`язання, Боровиківська сільська рада зобов`язується серед іншого встановити межі в натурі (на місцевості) з нанесенням їх на планово-картографічні матеріали та встановити інформаційні, охоронні знаки встановленого законодавством зразка.

Листом від 20.08.2020 № 02-12/43 Боровиківська сільська рада повідомила, що технічна документація з встановлення меж заповідного урочища, не розроблялася так-як об`єкт знаходиться за межами населеного пункту.

В свою чергу відповідно до листа міськрайонного управління у Звенигородському районі та м. Ватутіному ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 12.08.2020 № 31-1364 вих. 20, у міськрайонному управлінні відсутній проект землеустрою щодо організації та встановлення меж території заповідного урочища місцевого значення “Комарів Яр” на території Боровиківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Відповідний проект землеустрою не замовлявся та не розроблявся.

Рішенням другої сесії восьмого скликання Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 15.12.2020 № 2-4/VIII “Про початок реорганізації Боровиківської сільської ради шляхом приєднання до Шевченківської сільської ради”, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи Боровиківської сільської ради (код ЄДРПОУ – 26490697) та виконавчого комітету Боровиківської сільської ради (код ЄДРПОУ – 04411065) місцезнаходження: вул. Саннікова, 62, с. Боровикове Звенигородського району Черкаської області шляхом приєднання до Шевченківської сільської ради (код ЄДРПОУ 26490929) та виконавчого комітету Шевченківської сільської ради (код ЄДРПОУ -04410373) місцезнаходження: с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області.

Згідно п. 2 вищезазначеного рішення, Шевченківська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Боровиківської сільської ради, виконавчий комітет Шевченківської сільської ради є правонаступником всього майна, прав та обов`язків виконавчого комітету Боровиківської сільської ради.

Відповідно до інформації Шевченківської сільської ради від 12.08.2021 № 488/01-07 повідомила, що до даного часу відсутній проект землеустрою щодо встановлення меж природно-заповідного фонду урочища “Комарів Яр” та кошти на його виготовлення сільська рада не передбачала.

Таку бездіяльність відповідача прокуратура вважає протиправною, а тому існує загроза інтересам держави, оскільки існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки межі урочища та закріплення його меж в натурі (на місцевості) не вжито.

Під час вирішення спору по суті суд врахував, що відповідно до статті 1 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність,

Згідно статті 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

При цьому, за правилами статті 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначені Законом України Про природно-заповідний фонд України від 16 червня 1992 року № 2456-XII (далі Закон № 2456-XII).

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 2456-XII до природно-заповідного фонду України належать, зокрема природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 7 вказаного Закону землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до частини третьої статті 60 Закону № 2456-XII органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Закон України “Про землеустрій” від 22 травня 2003 року № 858-IV (далі Закон № 858-IV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до частини першої статті 25 вказаного Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Приписи пункту в частини другої статті 25 Закону № 858-IV визначають такий вид документації із землеустрою як проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно частини першої статті 26 вказаного Закону замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

За правилами статті 47 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів включають:

а) завдання на складання проекту землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

г) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);

ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування;

д) у межах населеного пункту - копію графічної частини генерального плану населеного пункту (за наявності), а за межами населеного пункту - копію відповідної містобудівної документації (за наявності) і копію рішення про затвердження такої документації;

е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності);

є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні;

ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів;

з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у натурі (на місцевості);

і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

ї) матеріали погодження проекту землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відповідно до пункту а частини другої статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Аналогічне за змістом положення міститься у пунктах 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 6 вересня 2012 року № 5245-VI (далі Закон № 5245-VI).

Так, згідно пункту 3 з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах а і б пункту 4 цього розділу.

Відповідно до пункту 4 у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності.

Згідно пунктів 5, 9 Прикінцевих і перехідних положень вказаного Закону № 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Отже, до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, питання щодо замовлення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Разом з тим, жодним нормативним актом не передбачено обов`язку органу місцевого самоврядування протягом певного часу забезпечити розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до охоронного зобов`язання від 26.12.2012 Боровиківська сільська рада дала зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження заповідного урочища місцевого значення “Комарів Яр”, що знаходиться в межах Звенигородського району Черкаської області загальною площею 10,4 га, а саме серед переліку зобов`язання є і встановити межі в натурі (на місцевості) з нанесенням їх на планово- картографічні матеріали та встановити інформаційні, охоронні знати встановленого законодавством зразку.

Враховуючи, що ще у 2012 року було надано Боровиківській сільській раді охоронні зобов`язання, та до подання позову не вчинено жодних дій щодо робіт з винесення меж та закріплення їх в натурі (на місцевості) урочища місцевого значення “Комарів Яр”, що знаходиться в межах Звенигородського району Черкаської області загальною площею 10,4 га, керуючись принципом розумності, тобто у даному випадку зваженості вирішення спірного питання з урахуванням усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу), суд вважає за доцільне зобов`язати Шевченківську сільську раду Звенигородського району Черкаської області відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з винесення меж урочища місцевого значення “Комарів Яр” та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Оскільки, Шевченківська сільська рада Звенигородського району Черкаської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Боровиківської сільської ради, виконавчий комітет Шевченківської сільської ради є правонаступником всього майна, прав та обов`язків виконавчого комітету Боровиківської сільської ради, то саме відповідач мав вчинити дії щодо проведення робіт із винесення меж заповідного урочища місцевого значення “Комарів Яр”.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, в даному випадку виконуючий обов`язки керівника Звенигородської місцевої прокуратури є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Шевченківську сільську раду відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з винесення меж заповідного урочища місцевого значення “Комарів Яр” та закріплення їх в натурі (на місцевості).

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач – керівник Звенигородської окружної прокуратури (20202, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Софії Терещенко, 40-а);

2) відповідач – Шевченківська сільська рада (20214, Черкаська область, Звенигородський район, с. Шевченкове, пр. Пирогова, 2, код ЄДРПОУ 26490929).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 05.11.2021.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК