Ухвала суду № 100894652, 08.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

08 листопада 2021 року № 520/17887/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та скасувати рішення щодо відмови у достроковому призначенні пенсії за віком як вдові померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 02.02.2021 року з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 року справа №520/6042/21 та виплатою заборгованості, що утворилась.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі 520/6042/21 зобов`язано відповідача повторного розглянути заяву про призначення пенсії в порядку п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду. Проте відповідачем повторно відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що ОСОБА_2 на момент участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС був військовозобов`язаним, призваним на військові збори, а не військовослужбовцем.

Ухвалою суду від 29.09.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/6420/21 управлінням повторно розглянуто заяву позивачки про призначення пенсії та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії в порядку п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року у справі 520/6042/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у достроковому призначенні пенсії за віком як вдові померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно її заяви від 02.02.2021.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючі позовні вимоги суд звернув увагу відповідача на те, що « … Судом з матеріалів справи встановлено, що рішенням відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області №616 від 08 лютого 2021 року, яким позивачу відмовлено в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у зв`язку з тим, що заявниця не відноситься до категорії осіб згідно з пунктом 4 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено достроковий вихід на пенсію.

Крім того, судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем прийнято ще одне рішення №616 від 08 лютого 2021 року, яким позивачу відмовлено в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю висновку МСЕК щодо причинного зв`язку смерті її чоловіка – ОСОБА_2 , пов`язаної з ліквідацією Чорнобильської катастрофи.

Листом ГУ ПФУ в Харківській області від 17.02.2021 позивачу повідомлено, що рішенням №616 ОСОБА_1 відмовлено у достроковому призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю висновку МСЕК щодо причинного зв`язку смерті чоловіка, пов`язаного з ліквідацією Чорнобильської катастрофи. ……

За правилами статті 10 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

При цьому згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори.

З огляду на доводи касаційної скарги, відповідач вважає, що лише дружини осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ мають право на призначення дострокової пенсії на підставі абзацу шостого пункту 3 розділу ХV Закону №1058-IV.

Проте, такі доводи суперечать вищезазначеним нормам матеріального права, якими (станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії 2 березня 2017 року) передбачено право на дострокове призначення пенсії дружинам військовослужбовців, які померли (загинули) внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Крім того, слід зазначити, що можливість отримання пільги, передбаченої абзацом шостим пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, зокрема, для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, законодавець не пов`язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби.

Враховуючи вище наведене, суд доходить висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови …. у достроковому призначенні пенсії за віком як вдові померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ….дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 02.02.2021 року, суд зазначає, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи містять два рішення з ідентичними реквізитами, а саме: № рішення 616, дата 08.02.2021, проте з різними підставами для відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком.

Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги неможливість встановлення обставин, якими керувався Пенсійний орган відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, суд доходить висновку, що належним способом захисту права позивача на призначення їй дострокової пенсії за віком у відповідності до положень пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно її заяви від 02.02.2021».

На виконання вказаного рішення відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 та прийняв рішення № 1953 від 12.08.2021, яким позивачці відмовлено у призначенні пенсії в порядку п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з тих підстав, що чоловік позивачки не був військовослужбовцем, а був військовозобов`язаним, призваним на військові збори під час яких приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.31).

Отже, оскаржуване рішення прийнято з підстав, оцінка яким надана у рішенні суду від 24.06.2021 № 520/6042/21, та які відповідача зобов`язано врахувати під час повторного розгляду заяви про призначення пенсії за заявою від 02.02.2021

Відповідно у справі 520/17887/21, предметом спору є правомірність дій (бездіяльності), рішення відповідача під час виконання рішення суду від 24.06.2021 у справі 520/6042/21 , в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.02.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 по справі №520/6042/21, що набрало законної сили.

Суд зазначає, що приписами ст. 1291 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст.383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З адміністративного позову вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними вимогами, слугував факт не згоди з рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання рішення суду від 24.06.2021 у справі 520/6042/21 частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії в порядку п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Тобто, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому позовному провадженні не розглядаються.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Спір у справі, що розглядається, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, що зумовлює наявність підстав для закриття провадження у справі.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, а також від 03.04.2019 по справі №820/4261/18.

Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.205, 238, 239, 243, 248, 256, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі .

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Зоркіна Ю.В.