Рішення № 100894117, 05.11.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року Справа № 480/3132/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3132/21 за позовом ОСОБА_1 до Роменської міської радиа Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Роменської міської ради Сумської області в якому позивач просить:

- визнати бездіяльність Роменської міської ради Сумської області щодо не затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності (запасу) у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області, протиправною.

- зобов`язати Роменську міську раду Сумської області затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності (запасу) у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області та передати позивачці її у власність.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням 49 сесії 7 скликання Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 " від 09.07.2020 року позивачці було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,74 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (господарський двір) за межами населених пунктів на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області, для ведення особистого селянського господарства, згідно додатку.

На підставі вказаного наказу Приватним підприємством "ЗЕМЛЕПОРЯДНА ФІРМА" було виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності (запасу) у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області.

22.01.2021р. позивачка звернулась до відповідача з заявою до якої було додано на затвердження проект землеустрою та для подальшого надання земельної ділянки у власність. Однак, згідно повідомлення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області №03-19/68 "Про розгляд звернення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Бобрицької сільської ради" (лист від 03.03.2021) звернення ОСОБА_1 від 22.01.2021 щодо затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5924182300:02:001:0148 площею 1,7196га га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність було винесено на розгляд 7 сесії 8 скликання Роменської міської ради, про що був підготовлений відповідний проект рішення. Розглянувши зазначений проект рішення, депутати Роменської міської ради прийняли рішення зняти дане питання у зв`язку з невідповідністю місця розташування даної земельної ділянки містобудівній документації (плану зонування території м. Ромни).

Позивач вважає, що бездіяльність Роменської міської ради Сумської області щодо не затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності (запасу) у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області є протиправною, в наслідок чого порушено її права та охоронювані законом інтереси.

Ухвалою суду від 19.04.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

17.05.2021р. відповідачем було подано відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає, що в частині позовних вимог стосовно визнання бездіяльності Роменської міської ради Сумської області щодо не затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу комунальної власності (запасу) у власність для ведення особистого селянського господарства гр.. ОСОБА_1 . зa межами населених пунктів на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області заяву Роменська міська рада Сумської області покладається на розсуд суду.

Що стосується позовних вимог щодо - зобов`язати Роменську міську раду Сумської області затвердити Проект землеустрою, Роменська міська рада проти їх задоволення заперечує, посилаючись на дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, яке обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

28.05.2021р. від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до Рішення 49 сесії 7 скликання Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 " від 09.07.2020 року позивачці було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,74 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (господарський двір) за межами населених пунктів на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області, для ведення особистого селянського господарства, згідно додатку.

На підставі вказаного наказу Приватним підприємством "ЗЕМЛЕПОРЯДНА ФІРМА" було виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності (запасу) у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області.

Згідно з вимогами частини 9 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Рішенням 2 сесії 8 скликання Роменської міської ради Сумської області " Про реорганізацію Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області шляхом приєднання до Роменської міської ради Сумської області" від 14.12.2020 року реорганізовано Бобрицьку сільську раду Роменського району Сумської області шляхом приєднання до Роменської міської ради Сумської області.

22.01.2021р. позивачка звернулась зі зверненням до відповідача до якого було надано проект землеустрою для його затвердження та надання земельної ділянки у власність.

Однак згідно повідомлення Виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області - лист №03-19/68 від 03.03.2021р. "Про розгляд звернення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Бобрицької сільської ради" ОСОБА_1 було повідомлено про те, що її звернення від 22.01.2021 щодо затвердження проекту землеустрою було винесено на розгляд 7 сесії 8 скликання Роменської міської ради, про що був підготовлений відповідний проект рішення. Розглянувши зазначений проект рішення, депутати Роменської міської ради прийняли рішення зняти дане питання на до вивчення у зв`язку з невідповідністю місця розташування даної земельної ділянки містобудівній документації (плану зонування території м. Ромни).

Вважаючи протиправною дану бездіяльність Роменської міської ради Сумської області щодо не затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності (запасу) у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Як свідчить з матеріалів справи та обставин викладених сторонами у позовній заяві та у відзиві, станом на день звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду, будь-якого рішення про задоволення або відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачем у строк та спосіб, визначений Земельним кодексом України, не прийнято.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких, зокрема, належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абз. 1 ч. 1 ст.116 ЗК України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до пункту б частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується нормами законодавства, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено ст. 118 ЗК України.

Згідно ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 8 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина 6 статті 186 ЗК України).

Згідно зі ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частина 9 статті 118 ЗК України (в редакції до 27.05.2021 року) встановлювала, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За нормативно-правовим регулюванням на час звернення позивача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, обов`язок затвердити протягом двох тижнів проект землеустрою та передати земельну ділянку у відповідача виникав у разі наявності всіх погоджень уповноважених органів відповідно до статті 186-1 ЗК України.

Суд звертає увагу, що на час звернення позивача до суду у Земельний кодекс України внесено зміни, а статтю 186-1 ЗК України виключено на підставі Закону №1423-IX від 28.04.2021, проте обов`язок розглянути у двотижневий строк клопотання позивача та прийняти відповідне рішення визначений частиною 9 статті 118 ЗК України, яка вказує, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відтак, аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд вважає, що Земельним кодексом України чітко визначено строк для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень за наслідками розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою.

При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З огляду на зазначені норми, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Роменська міська рада Сумської області.

Судом встановлено, що 22.01.2021р. позивач у визначеному законодавством порядку звернулась до відповідача з клопотаннями про затвердження проекту землеустрою, проте відповідач одне із передбачених законодавством рішень у спосіб, встановлений законом (шляхом прийняття рішення на пленарному засіданні ради) та у визначений строк не прийняв.

Суд вважає, що відсутність рішення про затвердження проекту землеустрою або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду, із наведенням обґрунтованих підстав такої відмови, дає підстави для висновку про те, що Роменська міська рада Сумської області, як уповноважений орган, не прийняла жодного рішення з числа тих, які вона повинна була ухвалити за законом.

Відтак, у спірних правовідносинах є протиправна бездіяльність.

В частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов"язання відповідача затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність, суд не вбачає правових підстав для їх задоволення, виходячи з наступного:

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Частиною 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, враховуючи обставини які встановлені судом у даній справі, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, належним способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч.4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах належним способом захисту порушеного права позивача, за встановлених обставин, є визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача на сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.01.2021р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5924182300:02:001:0148 та прийняти рішення відповідно до ст.118 Земельного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст. 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

З урахуванням положень ст.139 КАС України, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Роменської міської ради Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Роменської міської ради Сумської області щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 22.01.2021р. про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності (запасу) у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області.

Зобов`язати Роменську міську раду Сумської області розглянути на сесії заяву гр. ОСОБА_1 від 22.01.2021р. про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності (запасу) у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Бобрицької сільської ради Роменського району Сумської області та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Роменської міської ради Сумської області (42000, Сумська область, м.Ромни, б.Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 35425618) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев"ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець