Ухвала суду № 100893265, 12.08.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4928/21

Провадження № 1-кп/727/322/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівці

в складі:

Головуючого судді Танасійчук Н.М.,

при секретарі Желик І.Ю. ,

за участю прокурора Гаврилаш Т.М.

захисника Данко А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Чернівці клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України,

Встановив:

03 серпня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора Чернівецької окружної прокуратури Гаврилаш Т.М. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України,

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке у відповідності до закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а тому у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлена наявність ризиків передбачених п.п.1,2,5, ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшилися.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 завершується 14.08.2021 р.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 прокурор покладає наявність обставин, які свідчать про те, що обрання іншого виду запобіжного заходу не забезпечить у повній мірі виконання останнім процесуальних обов`язків та вважає, що існують ризики, а саме ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Крім цього досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 безпосередньо після вчинення злочину почав тікати, поки його не затримали очевидці злочину, тому є підстави вважати , що підозрюваний знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду; існує ризик незаконного впливати на потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , з метою зміни ними показань; може знищити, сховати або спотворити предмети злочину, а саме мобільний телефон марки «Samsung” модель «S10+» , у якому перебувала сім карта оператора стільникового зв`язку ПрАТ « ВФ Україна» , місцезнаходження якого на даний час невідоме та який має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується фактом неодноразових судимостей та вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 за умисні майнові злочини, безпосередньо після відбування покарання покарань.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти заявленого клопотання.

Захисник Данко А.В. не заперечував проти задоволення даного клопотання.

Заслухавши доводи клопотання прокурора, захисника , обвинуваченого, які відповідно не заперечували проти задоволення клопотання, суд зважає на наступне:

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України (справа № 1 – 28/1-р-2017) від 23.11. 2017 року визначено, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини.

Заслухавши думку учасників справи, частково дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного:

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Як було встановлено судом, ухвалою суду від 16.06.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, термін дії запобіжного заходу завершується 14.08.2021 року.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Вирішуючи питання щодо застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, враховуючи думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей, не має постійного джерела доходу, офіційно не працевлаштований, не має реєстрації місця проживання та в нього відсутнє постійне місце проживання, приходить до висновку, що відносно обвинуваченого слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки на даний час наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати судовому провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення. На даний час застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого суд вважає недостатнім.

Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема можливість переховування від суду, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

На підставі наведеного, зважаючи на завдання кримінального провадження, передбаченого ст. 2 КПК України та виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а також те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й потерпілої особи, високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів та що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи, який повинен підтвердити або спростувати підозру, яка була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що інший запобіжний захід не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому приходить до висновку, що відносно обвинуваченого необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити обвинуваченому заставу в розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.5, 7, 177, 183, 197, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 жовтня 2021 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області

Код ЄДРПОУ: 26311401

Банк: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку отримувача: 37567646

Рахунок: UA548201720355279001000008745.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі м.Чернівці, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Шевченківського районного суду м.Чернівці.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали негайно вручити прокурору, обвинуваченому та начальнику Державної установи "Чернівецький слідчий ізолятор" для відома та виконання.

Ухвала суду бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Н.М. Танасійчук