Рішення № 100893264, 08.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7757/21 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №440/7757/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2021 року ОСОБА_1 (надалі також по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі по тексту також - відповідач), відповідно до якої просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області викладене в листі № 7337-7112/С-02/8-1600/20 від 28.12.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити із періоду звернення із відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.12.2020 ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника згідно ст. 29,30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням суду від 25 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника, викладені в листі № 7337-7112/С-02/8-1600/20 від 28.12.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 грудня 2020 року про призначення їй пенсії по втраті годувальника згідно ст. 29, 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

28 жовтня 2021 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу разом з доказами направлення відповідачу.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано судді Ясиновському І.Г.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Так, рішенням суду від 25 жовтня 2021 року, крім іншого, зазначено, що відповідь на відзив, що надана через підсистему "Електронний суд" містить крім іншого, твердження представника позивача про надання до суду звіту та інших доказів на підтвердження таких витрат відповідно до положень ч.7 ст.139 КАС України протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення. Відтак, на даній стадії судового процесу у суду були відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Частинами 1-3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що рішення у даній справі ухвалювалось у письмовому провадженні, судом постановлено ухвалу від 29 жовтня 2021 року про призначення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення до розгляду у порядку письмового провадження.

Надаючи оцінку заяві представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Полтавській області витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат адвокатом Міщенко О.В. надані копії: договору про надання професійної правничої допомоги від 07.07.2021 №07/07-21, звіту до договору від 26.10.2021, квитанції від 26.10.2021 №б/н, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с. 21-23, 65, 86-88/.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.

За змістом звіту до договору від 26.10.2021 адвокатом надані клієнту такі послуги: вивчення та аналіз документів - 1 година, розробка стратегія та тактики - 1 година, підготовка (складання) до суду позовної заяви - 3 години, загалом - 5000 грн, а також аналіз відзиву - 1 година, підготовка (складання) та направлення клопотань - 1 година, підготовка (складання) та направлення заяви від 09.09.2021 - 1 година, загалом - 3000 грн.

Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів безпосередньо позивачем чи його представником, тощо.

Обсяг наданий разом з позовною заявою доказів є незначним та не свідчить про вжиття дій щодо їх збирання адвокатом. Крім того, частина доказів у даній справі була витребувана судом самостійно з власної ініціативи.

Позовна заява не містить аналізу судової практики зі спірного питання, як і такі послуги, як "розробка стратегії та тактики щодо оскарження в судовому порядку рішення ГУ ПФУ в Полтавській області...", а тому включення адвокатом до розрахунку суми гонорару витрат в цій частині є безпідставним.

Крім того, відповідно до умов договору №07/07-21 від 07.07.2021 про надання професійної правничої допомоги, предметом договору є прийняття Адвокатським об`єднанням на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором стосовно оскарження в судовому порядку рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області викладеного в листі №7337-7112/С-02/8-1600/20 від 28.12.2020 р. щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Відтак, договором чітко обумовлено та сторонами станом на момент його укладення чітко визначено, що адвокатом мають бути надані послуги саме щодо судового оскарження, а не щодо "розробка стратегії та тактики щодо оскарження в судовому порядку рішення ГУ ПФУ в Полтавській області...".

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились.

Як вірно зазначає відповідач у відзиві на позов в частині заперечень щодо понесених витрат на правничу допомогу, позовну заяву підписано та подано безпосередньо позивачем - ОСОБА_1 , додатки до позову засвідчені також позивачем, тобто не представником позивача.

Пунктом 6 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункту 2 ч. 5 цієї статті стосовно представника.

В той же час, інформація про представника ОСОБА_1 у позовній заяві відсутня.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені адвокатом процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, задовольняючи позов частково, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи заперечення відповідача стосовно розміру витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, беручи до уваги принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу у цій справі до 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 134, 139, 143, 252, 295 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №440/7757/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України. Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Ясиновський