Рішення № 100891250, 08.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4635/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Скворцової Алли Юріївни (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач), в якому представник позивача, з урахуванням заяви від 07 жовтня 2021 року б/н про відмову від частини позовних вимог (арк. спр. 117), просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови в зарахуванні до страхового (загального) стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року на посаді кухара IV розряду та технолога Лутугинського комбінату громадського харчування, яка викладена в листі від 09 липня 2021 року № 2529-2479/3-02/8-1200/21;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового (загального) стажу період роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року на посаді кухара IV розряду та технолога Лутугинського комбінату громадського харчування та здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту звернення з заявою про призначення пенсії вперше, а саме з 07 квітня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. 07 квітня 2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про призначення пенсії, проте рішенням про відмову у призначенні пенсії позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстави недостатності страхового стажу. Згідно з рішенням про відмову у призначенні пенсії страховий стаж позивача становить 22 роки 08 місяців 20 днів, страховий стаж для визначення права на призначення пенсії складає 22 роки 10 місяців 22 дні, при необхідному страховому стажі для призначення пенсії 27 років.

При цьому, відповідачем до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року з підстави відсутності року наказу в підставі про звільнення з роботи, з 01 серпня 2004 року по 30 квітня 2009 року та з 01 листопада 2009 року по 31 березня 2010 року з підстави відсутності в індивідуальних відомостях про застраховану особу підтвердження сплати страхових внесків.

В подальшому позивачем до відповідача на підтвердження періоду роботи з 01 січня 2004 року по 30 квітня 2009 року та з 01 листопада 2009 року по 31 березня 2010 року надано документи про сплату страхових внесків, на підставі чого позивачу призначена пенсія.

Втім, під час призначення позивачу пенсії до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в Лутугинському комбінаті громадського харчування з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року у зв`язку з відсутністю в трудовій книжці запису року наказу в підставі про звільнення з роботи та запропоновано позивачу отримати на підприємстві уточнюючу довідку.

22 квітня 2021 року позивачем отримана довідка за № ГУП/05/1229 про підтвердження періоду роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року в Лутугинському комбінаті громадського харчування, з якою вона 14 червня 2021 року звернулася до відповідача з заявою щодо зарахування до стажу роботи періоду роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року в Лутугинському комбінаті громадського харчування.

Проте, відповідач листом від 09 липня 2021 року № 2529-2479/3-02/8-1200/21 відмовив позивачу у прийнятті підтверджуючої довідки, виданої 22 квітня 2021 року Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки “Ринки ЛНР” за № ГУП/05/1229, для підтвердження запису в трудовій книжці за цей період роботи та відповідно відмовив у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу. Свою відмову відповідач мотивував тим, що запис про період роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року в Лутугинському комбінаті громадського харчування не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, оскільки відсутній рік наказу в підставі про звільнення з роботи, у зв`язку з чим зарахувати цей період роботи до загального стажу на підставі лише трудової книжки відсутні законні підстави. Долучена до звернення позивача довідка відповідачем не прийнята до розгляду, оскільки вона створена органом, який знаходиться на тимчасово окупованій території України.

З посиланням на положення статей 19, 46 Конституції України, статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, статей 5, 24, 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 1993 року № 637, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, представник позивача вважає, що відповідачами протиправно не зараховано певні періоди роботи позивача до пільгового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що 01 жовтня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 33212/2021 подало відзив на позовну заяву від 29 вересня 2021 року за № 1200-0803-7/40119, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 69-71).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що 07 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про призначення пенсії за віком, зареєстрованою за формою № 10 під № 2710, до якої були додані такі документи: свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 019251; довідка форми ОК-5; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06 квітня 2021 року; заява про виплати пенсії або грошової допомоги від 06 квітня 2021 року; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру від 07 квітня 2021 року; паспорт серії НОМЕР_1 ; свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_2 ; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 ; трудова книжка серії НОМЕР_4 від 19 липня 1978 року.

За результатами розгляду зазначеної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 15 квітня 2021 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з тим, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж - 27 років. Стаж позивача складає 22 роки 08 місяців 20 днів.

За результатами перевірки доданих до заяви документів до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року через відсутність року наказу в підставі про звільнення з роботи; з 01 січня 2004 року по 30 квітня 2009 року та з 01 листопада 2009 року по 31 березня 2010 року через відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу підтвердження сплати страхових внесків.

12 травня 2021 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою довільної форми, в якій просила привести у відповідність дані про сплату страхових внесків за період здійснення нею підприємницької діяльності.

Листом від 03 червня 2021 року № 1200-0604-8/13610 відповідач повідомив позивача про необхідність надання заяви і відповідних документів для здійснення ним позапланової перевірки та коригуючих звітів для приведення даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру за 2004 рік у відповідність до стану сплати страхових внесків.

14 червня 2021 року позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, зареєстрованою за формою № 10 під № 4588.

За результатами розгляду зазначеної заяви та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням від 22 червня 2021 року № 121630006794 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14 червня 2021 року, страховий стаж склав 27 років 04 місяці 24 дні.

При призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області період роботи позивача з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року до загального стажу не було враховано.

01 вересня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області рішенням про перерахунок пенсії за № 121630006794 пенсійну справу позивача приведено у відповідність в частині дати призначення пенсії, а саме з 07 квітня 2021 року. 14 червня 2021 року позивач звернулась до відповідача з заявою довільної форми, якою просила врахувати довідку від 22 квітня 2021 року № ГУП/05/1229 на підтвердження періоду роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року згідно з записами трудової книжки. За результатами розгляду зазначеної заяви листом від 09 липня 2021 року № 2529-2479/3-02/8- 1200/21 відповідачем надано відповідь з роз`ясненнями підстав неврахування долученої до заяви довідки для підтвердження страхового стажу позивача.

Відповідно до пункту 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомтруда СРСР від 20 червня 1974 року № 162, запис про звільнення в трудовій книжці працівника провадиться з дотриманням таких правил: в графі 1 проставляється порядковий номер запису; в графі 2 - дата звільнення; в графі 3 - причина звільнення; в графі 4 - зазначається на підставі чого внесено запис (наказ або розпорядження), його дата і номер.

15 червня 2021 року позивач звернулась до відповідача з заявою довільної форми від 14 червня 2021 року, якою просила врахувати до стажу довідку від 22 квітня 2021 року № ГУП/05/1229, що підтверджує її стаж роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року на запис у трудовій книжці.

Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_4 позивач з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року працювала в Лутугинському комбінаті громадського харчування, при цьому в записі номер 5 в графі 4 відсутній рік в наказі про звільнення, що не відповідає вимогам пункту 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомтруда СРСР від 20 червня 1974 року № 162.

Оскільки підприємство, яке видало довідку від 22 квітня 2021 року № ГУП/05/1229, розташоване та зареєстроване на території, яка не підконтрольна українській владі, зазначена довідка є недійсною на території України та не створює жодних правових наслідків. Таким чином, враховуючи вищезазначене, у відповідача були відсутні правові підстави врахувати період роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року до страхового стажу позивача на підставі наявної довідки.

Також відповідач зазначив, що до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України належить вирішення питань про призначення пенсій.

З урахуванням викладеного, відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Ухвалою від 06 вересня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 33-35).

Ухвалами від 11 жовтня 2021 року:

- прийнято заяву адвоката Скворцової Алли Юріївни про відмову від частини позовних вимог від 07 жовтня 2021 року без номеру у справі за позовом адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 в частині не зарахування до страхового (загального) стажу періоду роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року на посаді кухара IV розряду та технолога Лутугинського комбінату громадського харчування (арк. спр. 118-119);

- у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про залучення другого відповідача до участі у справі за позовом адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено (арк. спр. 120-121).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою від 07 квітня 2021 року, зареєстрованою за № 2710, про призначення пенсії за віком, додавши до заяви зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 72, 73-74).

В розписці-повідомленні до заяви від 07 квітня 2021 року про призначення пенсії за віком наявний запис про те, що позивачу необхідно у строк до 06 липня 2021 року надати до органу Пенсійного фонду України диплом (свідоцтво, атестат) про навчання; документи про стаж, що визначенні Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (довідка на період роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року) (арк. спр. 73-74).

Рішенням органу Пенсійного фонду України (невідомо яким) без дати та без номеру ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача складає 22 роки 08 місяців 20 днів. До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року через відсутність року наказу в підставі про звільнення з роботи; з 01 січня 2004 року по 30 квітня 2009 року та з 01 листопада 2009 року по 31 березня 2010 року, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутнє підтвердження сплати страхових внесків (арк. спр. 27, 96).

14 червня 2021 року позивач звернулась до відповідача з заявою, зареєстрованою за № 4588, про призначення пенсії за віком, додавши до заяви зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 100, 101-102).

В розписці-повідомленні до заяви від 14 червня 2021 року про призначення пенсії за віком наявний запис про те, що позивачу необхідно надати до органу Пенсійного фонду України, без зазначення строку, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання документи про стаж, що визначенні Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (довідка на період роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року) (арк. спр. 101-102).

Заявою від 14 червня 2021 року, зареєстрованою відповідачем 15 червня 2021 року за № 2479/3-1200-21, позивач просила врахувати до її стажу довідку від 22 квітня 2021 року № ГУП/05/1229, яка підтверджує стаж роботи з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року на запис у трудовій книжці (арк. спр. 25, 109). До заяви від 14 червня 2021 року додано довідку від 22 квітня 2021 року № ГУП/05/1229, видану Державним унітарним підприємством Луганської народної республіки «Ринки Луганської народної республіки» (арк. спр. 26, 110).

Рішеннями Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганській області від 22 червня 2021 року № 121630006794 про призначення пенсії та від 01 вересня 2021 року № 121630006794 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 спочатку з 14 червня 2021 року, а потім з 07 квітня 2021 року призначено пенсію за віком (арк. спр. 108, 113).

Листом від 09 липня 2021 року № 2529-2479/З-02/8-1200/21 відповідач повідомив позивачу про неможливість зарахування до її страхового стажу періоду роботи в Лутугінському комбінаті громадського харчування з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року на підставі наданої довідки, оскільки підприємство, яке її видало, розташовано на тимчасово окупованій території (арк. спр. 21, 111-112).

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, стаж ОСОБА_1 (для розрахунку права на пенсію за віком) складає 27 років 04 місяці 24 дні. У межах спірних правовідносин до страхового стажу позивача не зараховано період роботи: з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року у Лутугинському комбінаті громадського харчування на посадах кухара IV розряду та технолога. Разом з цим до страхового стажу позивача зараховано період догляду за дитиною до трьох років з 28 червня 1985 року по 24 серпня 1986 року (арк. спр. 125).

Відповідно до записів у трудовій книжці від 19 липня 1978 року серії НОМЕР_4 (арк. спр. 22-24, 90-95), у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 у період з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року працювала у Лутугинському комбінаті громадського харчування на посадах кухара IV розряду та технолога, що складає 07 років 11 місяців 12 днів, а з урахуванням перебування у відпустці по догляду за дитиною до трьох років у період з 28 червня 1985 року по 12 серпня 1986 року (день звільнення) складає 06 років 09 місяців 27 днів.

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 07 серпня 1982 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали шлюб 07 серпня 1982 року; після укладення шлюбу дружині ( ОСОБА_3 ) присвоєно прізвище ОСОБА_4 (арк. спр. 89).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до абзаців другого, п`ятого частини першої статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року (абзаци чотирнадцятий, двадцять четвертий частини першої статті 26 Закону № 1058-IV).

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом дев`ятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV регламентовано, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Пунктом “а” частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з пунктом 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії” Порядку № 22-1 (тут і надалі посилання на норми Порядку № 22-1 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (пункт 1.3 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії” Порядку 22-1).

Відповідно до абзаців першого, четвертого, п`ятого пункту 1.9 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії” Порядку 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон).

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (абзац шостий пункту 1.9 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії” Порядку 22-1).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Абзацом першим підпункту 2 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів (абзац другий пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Відповідно до абзаців першого, сьомого пункту 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Згідно з абзацом першим пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (абзаци другий-четвертий пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу шостого пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 22-1 слідує, що орган, що призначає пенсію, після надходження відповідної заяви (про призначення пенсії) разом з поданими документами зобов`язаний письмово повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви додаткових документів для призначення пенсії. При цьому, перелік документів, які необхідно подати додатково, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. Невиконання таких вимог органом, що призначає пенсію, призводить до позбавлення особи, яка звертається з заявою про призначення пенсії, права надати у тримісячний строк додаткові документи та унеможливлює призначення пенсії з дня прийняття заяви про призначення пенсії (перегляд розміру пенсії з дати її призначення).

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

20 червня 1974 року постановою Держкомтруда СРСР № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі – Інструкція № 162), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).

Згідно з абзацами другим, третім пункту 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до пункту 2.3. Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 р.) записується “1984.05.01”, в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; “05.01.1984”. Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).

Відповідно до пункту 2.8. Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Згідно з пунктом 2.9. Інструкції № 162 у розділі “Відомості про роботу”, “Відомості про нагородження”, “Відомості про заохочення” трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: “Запис за № таким-то недійсний”. Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: “Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі”. При зміні формулювання причини звільнення пишеться: “Запис за № таким-то є недійсним” звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Абзацом першим пункту 2.10. Інструкції № 162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи вносяться на внутрішньому боці обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженою ним особою і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзаци перший-третій пункту 2.12. Інструкції № 162).

Відповідно до пункту 2.25 Інструкції № 162 записи про причини звільнення повинні проводитись у трудовій книжці у точній відповідності до формулювання чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, «Звільнено за згодою сторін, п. 1 ст. 29 КЗпП РРФСР». При розірванні трудового договору з ініціативи робітника або службовця з причин, з якими законодавство пов`язує надання певних пільг та переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад, «Звільнено за власним бажанням у зв`язку із зарахуванням до вищого навчального закладу, ст. 31 КЗпП РРФСР» або «Звільнено за власним бажанням у зв`язку з направленням за комсомольською путівкою на будівництво (вказується назва ударної комсомольської забудови), ст. 31 КЗпП РРФСР». При розгляді та затвердженні трудовим колективом кандидатури передовиків провадження для направлення на навчання до вищих та середніх спеціальних навчальних закладів з виплатою стипендії за рахунок коштів підприємства у трудовій книжці проводиться запис: «Звільнений від роботи у зв`язку з направленням на навчання (вказується вища або середня спеціальна навчальна установа) заклад) як передовика виробництва з виплатою стипендії за рахунок коштів (вказується конкретне підприємство), ст. 31 КЗпП РРФСР». При розірванні трудового договору з ініціативи робітника чи службовця у зв`язку з переїздом до іншої місцевості порядку організованого набору робочих запис про звільнення вноситься у трудову книжку із зазначенням цієї причини. Наприклад, «Звільнений за власним бажанням у зв`язку з направленням на роботу з організованого набору робітників для роботи на підприємстві (вказується конкретне підприємство), ст. 31 КЗпП РРФСР».

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з дотриманням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 – дата звільнення; у графі 3 – причина звільнення; у графі 4 вказується, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дату та номер. Днем звільнення вважається останній день роботи. Наприклад, трудовий договір із працівником припиняється у зв`язку із скороченням штатів 10 жовтня 1986 р. є останнім днем ??його роботи. У трудовій книжці працівника має бути зроблено наступний запис: у графі 1 розділу «Відомості про роботу» ставиться порядковий номер запису, у графі 2 - дата звільнення (10.10.1986), у графі 3 пишеться: «Звільнено за скороченням штатів, п. 1 ст. 33 КЗпП РРФСР», у графі 4 вказується дата та номер наказу (розпорядження) про звільнення.

Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

З трудової книжки від 19 липня 1978 року серії НОМЕР_4 слідує, що ОСОБА_5 01 вересня 1978 року прийнята кухарем IV розряду у Лутугинський комбінат громадського харчування на підставі наказу від 01 вересня 1978 року № 98 (запис № 3), 22 вересня 1981 року переведена технологом комбінату громадського харчування на підставі наказу від 22 вересня 1981 року № 88 (запис № 4), 12 серпня 1986 року звільнена за статтею 38 Кодексу законів про працю УРСР на підставі наказу від 12 серпня № 98 (запис № 5) (арк. спр. 22-24, 90-95).

Проте судом встановлено, що запис за № 5 в трудовій книжці позивача не містить року видання наказу, на підставі якого позивача звільнено з підприємства.

Довідкою від 22 квітня 2021 року за № ГУП/05/1229 Державне унітарне підприємство Луганської народної республіки «Ринки Луганської народної республіки» підтвердило, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працювала у Лутугинському комбінаті громадського харчування Лутугинського РАЙПО на посаді кухара ІV розряду з 01 вересня 1978 року (наказ від 01 вересня 1978 року № 98) по 12 серпня 1986 року (наказ від 12 серпня 1986 року № 98) (арк. спр. 26, 110).

Оскільки відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 06 вересня 1973 року № 656 “Про трудові книжки працівників та службовців”, відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).

Зазначене дає підстави встановити, що позивач з 01 вересня 1978 року по 12 серпня 1986 року працювала у Лутугинському комбінаті громадського харчування, у зв`язку з чим відповідач протиправно не зарахував зазначений період роботи позивач з 01 вересня 1978 року по 27 червня 1985 року до страхового стажу при вирішенні питання про призначення пенсії. Період з 28 червня 1985 року по 12 серпня 1986 року зарахований позивачем до страхового стажу позивача як догляд за дитиною до трьох років.

Судом встановлено, що відповідач при прийнятті заяви про призначення пенсії від 07 квітня 2021 року, зареєстрованої за № 2710, письмово повідомив позивача про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви додаткових документів для призначення пенсії, які наявні у позивача

На виконання зазначених вимог позивач 15 червня 2021 року (у межах тримісячного строку) надала уточнюючу довідку, яка відповідачем не прийнята до уваги.

Щодо наданих позивачем документів, виданих та засвідчених печаткою Державного унітарного підприємства Луганської народної республіки «Ринки Луганської народної республіки», яке створено та знаходиться у м. Луганську, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV “Про боротьбу з тероризмом” (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Луганськ належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі “Ковач проти України” від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі 2Мельниченко проти України” від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинилась в ситуації, що відповідно позбавляє її можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, “Loizidou v. Turkey”, “Cyprus v. Turkey”), а також Молдови та Росії (зокрема, “Mozer v. the Republic of Moldova and Russia”, “Ilascu and Others v. Moldova and Russia”), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи “намібійський виняток” у справі “Кіпр проти Туреччини”, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області має врахувати довідку від 22 квітня 2021 року № ГУП/05/1229, видану ОСОБА_1 підприємством, що розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території, оскільки її неприйняття порушуватиме баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком за заявою від 07 квітня 2021 року, зареєстрованою за № 2710, та заявою від 14 червня 2021 року, зареєстрованою за № 4588, протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи позивача у Лутугинському комбінаті громадського харчування з 01 вересня 1978 року по 27 червня 1985 року кухарем IV розряду та технологом, на підставі відомостей, які містяться в трудовій книжці та додатково поданих у тримісячний строк документах, внаслідок чого неправильно обчислено страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV.

Твердження відповідача про те, що право призначення пенсії покладено на територіальний орган Пенсійного фонду та є виключно їх дискреційними повноваженнями, суд відхиляє з огляду на таке.

На законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження” суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом № 1058-IV.

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Лутугинському комбінаті громадського харчування з 01 вересня 1978 року по 27 червня 1985 року на підставі відомостей, які містяться в трудовій книжці та додатково поданих у тримісячний строк документах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 перерахунок страхового стажу, зарахувавши до стажу період роботи у Лутугинському комбінаті громадського харчування з 01 вересня 1978 року по 27 червня 1985 року на посадах кухара IV розряду та технологу, та здійснити з 07 квітня 2021 року перерахунок і виплату пенсії за віком з урахуванням фактично сплачених сум.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій слід відмовити через неналежність обраного способу захисту об`єкту порушеного права у межах спірних правовідносин.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 27 серпня 2021 року № 11.

З огляду на те, що судом встановлено неправильне обчислення страхового стажу при призначенні пенсії і спір виник внаслідок неправильних дій територіального органу Пенсійного фонду України, суд присуджує позивачу понесені нею і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Лутугинському комбінаті громадського харчування з 01 вересня 1978 року по 27 червня 1985 року на підставі відомостей, які містяться в трудовій книжці та додатково поданих у тримісячний строк документах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 перерахунок страхового стажу, зарахувавши до стажу період роботи у Лутугинському комбінаті громадського харчування з 01 вересня 1978 року по 27 червня 1985 року на посадах кухара IV розряду та технологу, та здійснити з 07 квітня 2021 року перерахунок і виплату пенсії за віком з урахуванням фактично сплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська