Рішення № 100890858, 08.11.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3219/21

Провадження № 2-а/610/48/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Бартєнєвої Ю.І.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 610/3219/21, провадження № 2-а/610/48/2021 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2021 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , у якій він просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАА № 485387 від 06.10.2021, якою на нього накладено штраф за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 06.10.2021 поліцейським взводу № 2 роти № 2 УПП в Полтавській області ДПП Левченко Ю.В. відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 485387, за ч. 6 ст. 121 КУпАП. У вказані постанові зазначено, що 06.10.2021 в м. Полтава по вул. Черняховського, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21063, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , не переєстрованим в органах ТСЦ після смерті власника, чим порушив п. 30.1 ПРУ України та Постанову КМУ № 1388. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки зазначений автомобіль перебуває у його користуванні з 2006, який зареєстрований у встановленому законом порядку в 1986. Також посилався на те, що постанова не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та вимогам КУпАП.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з урахуванням вимог ст. 286 КАС України на 28.10.2021.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі (а.с. 25).

Представник відповідача УПП в Полтавській області ДПП 21.10.2021 подав заяву про відкладення розгляду справи, призначеної на 28.10.2021, для підготовки та направлення відзиву (а.с. 26), у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено на 08.11.2021.

05.11.2021 від представника відповідача УПП в Полтавській області ДПП надійшла заява про відкладення розгляду справи, оскільки 04.11.2021 на адресу суду направлено відзив з додатками, який до Балаклійського районного суду не надійшов.

Враховуючи строки розгляду справи та те, що у представника відповідача УПП в Полтавській області було достатньо часу для підготовки та направлення відзиву до суду, як засобами поштового зв`язку, так і електронною поштою, тому суд вважає за можливе відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача та розгляд справи проводити за його відсутності.

Від представника відповідача ГУПН в Полтавській області надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, вказала, що ГУНП в Полтавській області та Департамент патрульної поліції є різними юридичними особами, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог до ГУНП в Полтавській області.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що постановою поліцейського взводу № 2 роти № 2 УПП в Полтавській області ДПП Левченко Ю.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 485387 від 06.10.2021, накладено на ОСОБА_1 штраф за ч. 6 ст. 121 КУпАП сумі 850,00 грн (а.с. 10). У постанові зазначено, що 06.10.2021 о 06.40 год. у м. Полтава по вул. Черняховського, 2, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , не переєстрованим в органах ТСЦ після смерті власника, чим порушив п.п. 30.1 ПДР України та Постанову КМУ № 1388.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (у тому числі передбачені ч. 6 ст. 121 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року № 1408/27853 (далі по тексту - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, статтею 121 КУпАП.

Згідно з п.п. 1, 2 розділу ІІІ Інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до положень п. 30.1 Правил дорожнього руху, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Системний аналіз даних положень п. 30.1 Правил дорожнього руху свідчить про те, що у цих положеннях Правил обов`язок, зокрема, по перереєстрації транспортних засобів покладений на власників механічних транспортних засобів у разі, якщо законом встановлена обов`язковість проведення такої реєстрації (перереєстрації).

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії).

Як вбачається з копії посвідчення водія, серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 має право керування транспортним засобом категорії А, В та С (а.с.11)

Крім того, ОСОБА_1 має поліс обов`язкового страхування цивільно-правової-відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/2199336 від 23.08.2021, забезпечений транспортний засіб ВАЗ 21063, 1985 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 13).

З копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ, серії НОМЕР_4 , автомобіля ВАЗ 21063, 1985 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , вбачається, що даний транспортний засіб з 2013 зареєстрований за ОСОБА_2 , мешканця с. П`ятигірське Балаклійського району Харківської області (а.с. 12).

На підтвердження обставин щодо смерті власника даного транспортного засобу, які були начебто з`ясовані 06.10.2021 поліцейським при перевірці вищевказаного транспортного засобу, будь-яких даних постанова серії БАА №485387 від 06.10.2021 не містить, а те, що ОСОБА_1 дані відомості про смерть власника транспортного засобу були відомі раніше, ніж 06.10.2021, в матеріалах справи відсутні і вони не вбачаються з доказів у справі, які були досліджені судом при розгляді даної справи.

Cуд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia»,- заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Постанова серії БАА №485387 містить відомість щодо підстав притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - «чим порушив п.п. 30.1 ПДР України та постанову КМУ №1388» без зазначення назви, дати нормативно-правового акту, яким обґрунтовується накладення адміністративне стягнення застосоване до водія ОСОБА_1 . В той час, як пункт 30.1 Правил дорожнього руху України, на який посилається в оскаржуваній постанові поліцейський Левченко Ю.В. передбачає, що власники механічних транспортних засобів повинні перереєструвати їх в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації.

Таким чином, обвинувачення повинно бути конкретним і зрозумілим, а фактичні обставини чітко узгоджуватись із правовою кваліфікацією та сформульованим обвинуваченням, оскільки в іншому випадку право обвинуваченого знати, в чому він обвинувачується реалізується ним не у повній мірі.

Згідно ч. 2 і ч. 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

13.08.2011 в Україні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень», даним законом передбачається можливість використання транспортних засобів без оформлення довіреностей на право керування транспортним засобом та тимчасового реєстраційного талону; з цього часу для управління транспортним засобом достатньо отримати техпаспорт, а також мати при собі посвідчення водія відповідної категорії та страховий поліс.

Отже, виходячи з вищевикладеного, з урахуванням поняття власника транспортного засобу, яке закріплене та міститься в п. 1.10 Правил дорожнього руху (зокрема, фізична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджуються відповідними документами) та можливості в даний час володіння (використання) конкретним транспортним засобом (без володіння повними майновими правами на нього) шляхом отримання технічного паспорту, вбачається, що в силу вказаних положень законодавства, виходячи з буквального змісту положень п. 30.1 Правил дорожнього руху, де міститься обов`язок власника механічного транспортного засобу щодо перереєстрації транспортного засобу в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію, вбачається, що станом на 06.10.2021 позивач не був належним власником механічного транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21063, 1985 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , і, з урахуванням сукупності обставин даної справи, ОСОБА_1 об`єктивно не міг знати про те, що належний власник даного транспортного засобу помер, рівно як і про те, що спадкові права на цей транспортний засіб не переоформлені у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України). Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів (ст.328 ЦК України). Аналіз загальних положень цивільного законодавства, що регулюють право власності та інші речові права на майно, з урахуванням вищевказаних положень Правил дорожнього руху, в своїй сукупності, також не дають підстав вважати, що ОСОБА_1 , використовуючи станом на 06.10.2021 транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21063, 1985 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , повинен вважатися його власником, як таким у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху.

Положення ст. 1 КУпАП встановлюють, що завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. При цьому, у відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Отже, сукупність вказаних обставин, з своєму взаємозв`язку з положеннями Правил дорожнього руху України і ЦК України, підставами, які слугували для винесення оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 06.10.2021, з урахуванням необхідності виконання положень ст. ст. 9, 245, 251, 280 КУпАП, не були враховані в повній мірі при прийнятті рішення уповноваженою посадовою особою щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, вказаним обставинам надана неправильна оцінка з позиції юридичного змісту права власності на транспортний засіб та одного з його елементів - права користування. Тому, по своїй суті та формі, в межах розгляду даної справи вбачається, що притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП за обставин, що вказані у постанові у справі про адміністративне правопорушення від 06.10.2021 відбулося під час зупинки поліцейським в процесі з`ясування факту смерті власника транспортного засобу ОСОБА_2 та не перереєстрації транспортного засобу як такого, однак без урахуванням змісту п. 1.10 та п. 30.1 Правил дорожнього руху (щодо визначення поняття власника транспортного засобу та його обов`язків) та підстав і способу набуття ОСОБА_1 права користування даним транспортним засобом (а не права власності на нього). Суд вважає, що такий підхід до притягнення особи до адміністративної відповідальності в даному конкретному випадку, без повного урахування положень ст. ст. 9, 245, 251, 280 КУпАП, не в повній мірі узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має виключно індивідуальний характер.

В цьому контексті, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 61 Конституції України та сукупності досліджених матеріалів справи та сукупності наданих сторонами доказів, виходячи з приписів ст. 254 КУпАП суд відмічає, що про те, що початок ініціювання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка виражається спочатку у формі складення щодо особи відповідного протоколу, повинен ґрунтуватися на наявних на час складання протоколу доказах, які підлягають перевірці в ході процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

Згідно ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Також, відповідно достатні 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Отже, виходячи з вищевикладеного аналізу обставин справи та доказів, що подані сторонами на засадах змагальності і диспозитивності, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 61 Конституції України суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутня вина та відповідно склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП за обставин, що викладені у протоколі та відповідно, у постанові про адміністративне правопорушення серія БАА №485387 від 06.10.2021, тому, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат по справі здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 6 ст. 121 КУпАП, ст.ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського взводу № 2 роти № 2 УПП в Полтавській області ДПП Левченко Ю.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАА № 485387 від 06.10.2021, якою накладено на ОСОБА_1 штраф за ч. 6 ст. 121 КУпАП у сумі 850,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 454 гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач 1: Головне управління Національної поліції в Полтавській області, місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Пушкіна, 83, код ЄДРПОУ 40108630.

Відповідач 2: Управління патрульної поліції в Полтавській області, місцезнаходження: 36008, м. Полтава, вул. Європейська, 164.

Суддя В.М. Тімонова