Рішення № 100890782, 08.11.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/6242/21

Провадження №2/428/1350/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Голуб Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , третя особа Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , третя особа Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ОСОБА_1 є наймачем житлового приміщення, яке є не приватизованим та розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . У вищезазначеній квартирі разом з нею зареєстровані її син ОСОБА_3 , доньки ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та онуки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в зазначеній квартирі не проживають з травня 2014 року і відсутні без поважних причин. Відповідачі переїхали проживати до Російської Федерації, де працюють і навчаються, вони не бажають повертатися до м. Сєвєродонецьк Луганської області. Відповідачі отримали громадянство Російської Федерації та офіційно зареєстровані на території Російської Федерації. За комунальні послуги відповідачі не сплачують, чим порушують їх права і змушують нести додаткові витрати та перешкоджають у оформленні субсидії на житлово-комунальні послуги. Відповідачі не виконали свої зобов`язання щодо зняття з реєстраційного обліку. Наявність реєстрації відповідачів у квартирі порушують їх права та інтереси, як наймачів квартири, оскільки створюють перешкоди у здійсненні ними права користування вказаною квартирою. Оскільки відповідачі відсутні за місцем реєстрації більше ніж шість місяців, вважають їх такими, що втратили право користування вказаною квартирою.

Просили визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила доводи, викладені у позові, та підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Додатково пояснила, що спірну квартиру отримав її батько для проживання членів сім`ї. ОСОБА_4 це її рідна сестра, а ОСОБА_7 – її племінниця. Вони поїхали до Російської Федерації з початком бойових дій, приблизно 7 років тому. Вони є громадянами Російської Федерації. В подальшому в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій визнала позовні вимоги. Своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

Представник третіх осіб Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області Шарнікова І.І. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову. В подальшому в судове засідання не з`явилася.

26.07.2021 року судом постановлено ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви, відкрито провадження у справі і призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

26.10.2021 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до копії довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 01.07.2021 року №12957, виданої Центром надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку, за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.07.2021 року зареєстровані квартиронаймач ОСОБА_1 , її доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 та онуки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

Частиною 1 ст. 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

В силу положень ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім`ї не звільняє їх від виконання обов`язків за договором найму жилого приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Частиною 2 статті 107 ЖК України передбачено, що у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Також суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.1985 року. Зокрема, в тій частині, що на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно з ч. 2-3 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_4 та її неповнолітня донька ОСОБА_5 з травня 2014 року переїхали проживати до Російської Федерації, де працюють і навчаються, та не бажають повертатися до м. Сєвєродонецьк Луганської області. Відповідачі отримали громадянство Російської Федерації та офіційно зареєстровані на території Російської Федерації.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача ОСОБА_2 .

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачі перешкоджали проживанню відповідачів в спірній квартирі.

Виходячи з аналізу вказаних положень ЦК України та Закону України «Про охорону дитинства», обов`язок і відповідальність за створення належних умов для проживання дитини покладається на її сім`ю, тобто в вказаному випадку на матір неповнолітньої ОСОБА_8 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 була зареєстрована у спірній квартирі за місцем проживання своєї матері ОСОБА_4 . Таким чином, право користування житловим приміщенням неповнолітньої ОСОБА_5 на момент реєстрації в спірній квартирі було похідним від права її матері.

При цьому, суд приймає до уваги висновок Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 13.08.2021 року №3387 про надання дозволу на визнання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування спірним житловим приміщенням.

Отже в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_4 та її неповнолітня донька ОСОБА_5 не проживають понад шість місяців у спірній квартирі і мають постійне місце проживання на території Російської Федерації, громадянство якої вони набули, а тому вони втратили право користування спірною квартирою.

Враховуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки у зазначеному випадку саме такий спосіб захисту дає можливість реального усунення порушених прав позивача.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 283, 288 - 289, 354 - 355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; серія та номер паспорта НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44083662.

Третя особа: Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32.

Представник третіх осіб: Шарнікова Ірина Іванівна, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б. 32.

Суддя Ж. І. Кордюкова