Рішення № 100889787, 26.10.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4056/21

Провадження № 2/345/1183/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2021 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

з участю секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності в цілому на спадкове майно за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка фактично прийняла, але не оформила своїх спадкових прав після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та який залишив на її ім`я заповіт. Він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 (батько позивача - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Спадкоємців, які б в силу ст.1241 ЦК України мали право на обов`язкову частку у спадщині немає. З відповідними документами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернувся його представник до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Хомин Н.Б. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте, після вивчення нотаріусом всіх поданих документів на вищевказане домоволодіння, листом від 31.07.2021 за №363/02-14 його було повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину на майно померлої матері ОСОБА_2 неможливо, в зв`язку з тим, що право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за членами колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_3 , й рекомендовано з цього приводу звернутись в суд за визначенням права власності на житловий будинок. Вважає, що є підстави для визнання за ним права власності в цілому на дане спадкове майно, виходячи з вищенаведених підстав та письмових доказів. Дане будинковолодіння побудоване ОСОБА_3 у 1989 році. Згідно записів з погосподарського обліку за 1986-1991р.р. станом на 15 квітня 1991 року будинковолодіння, яке розташоване на АДРЕСА_2 ) відносилося до суспільної групи господарств - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_3 , та в ньому були зареєстровані ОСОБА_3 та члени його сім`ї: дружина ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Калуської міської ради від 25.08.2021 №511. До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, які існували до 15.04.1991, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору. Так, право власності на майно, що належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 проживали в ньому і брали участь у веденні спільного господарства. Тобто, право власності на вищевказаний житловий будинок як майно колгоспного двору після припинення колгоспних дворів в Україні перетворилося на спільну часткову власність членів припиненого колгоспного двору в рівних частинах по 1/2 частці кожного, станом на 15.04.1991.Так, 25 квітня 1998 року помирає один із співвласників будинковолодіння ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , якій належала 1/2 частина будинковолодіння АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом першої черги, на час смерті спадкодавця - ОСОБА_5 в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України (в редакції 1963р.) вважався таким, що прийняв спадщину, фактично вступивши в управління або володіння спадковим майном, а саме 1/2 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , який залишився єдиним власником будинковолодіння АДРЕСА_1 . Ще задовго до своєї смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 на випадок своєї смерті склав заповіт на все своє майно, яке йому буде належати на день смерті, на свою доньку ОСОБА_2 . Через наявність відмови приватного нотаріуса, він не може скористатися своїм правом на оформлення в установленому порядку спадщини та отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, яким є житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача 01.10.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що згідно примітки до довідки виданої Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації від 26.02.2021 за № 00052 загальна площа літ. «а» - житловий будинок збільшилася на 1,1 м.кв. в результаті перебудови печі; літ. «Є» - житловий будинок незавершений будівництвом готовністю 9 % (бетонний фундамент ) - збудований в 1991 році. Як вбачається з вказаної вище довідки житлового будинку незавершеного будівництвом готовністю 9 % (бетонний фундамент) станом на 21.09.1990 не існувало. Звертає увагу суду на те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що вищевказаний житловий будинок було збудовано спадкодавцями у передбачено законом порядку на земельній ділянці, яка була надана для цієї мети, у зв`язку із чим вважає, що останній є самочинним будівництвом та підстави для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на це майно відсутні. Відсутні дані щодо набуття спадкодавцями у встановлено порядку права власності на нерухоме майно у тому обсязі, на який посилається позивач. За наведених обставин позивач має право на спадкування будівельних матеріалів використаних в процесі самочинного будівництва, а також визначені майнові права, які спадкодавець мав на час відкриття спадщини. Також позивачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність інших спадкоємців ОСОБА_2 . Враховуючи викладене заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Представник позивача адвокат Яковишин З.В. подав до суду відповідь на відзив в якій зазначено, що фахівцями ОКП «Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації» при проведені технічної інвентаризації домоволодіння з господарськими будівлями спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не виявлено ознак самочинного будівництва, передбачених ст. 376 ЦК України. Про що свідчить відсутність у довідці Івано-Франківського ОБТІ № 00052 від 26.02.2021 та технічному паспорті на вище згадане домоволодіння інформації про такі самочинно збудовані будинки (прибудови до будинків), господарські будівлі. Окрім того, позивач є єдиною дитиною в сім`ї ОСОБА_6 , а тому вважається єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 . А тому просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 22.10.2021 подав до суду заперечення на відповідь на відзив в якому зазначив, що посилання представника позивача про те, що ОСОБА_1 є єдиною дитиною в сім`ї ОСОБА_6 , а тому вважається єдиним спадкоємцем першої черги за законом в сім`ї після смерті матері ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки вказаний факт не підтверджено жодним документом. У зв`язку із викладеним просить у задоволені позову відмовити.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 16.09.2021 відкрито провадження у справі, призначено відкрите підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

01.10.2021 від представника Калуської міської ради надійшов відзив на позов з обгрунтуванням своїх заперечень, в якому просив відмовити у задоволенні позову (а.с. 39-43).

01.10.2021 від представника позивача ОСОБА_7 до суду надійшла заява згідно якої позовні вимоги він підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити без його участі. (а.с. 38).

Ухвалою суду від 04.10.2021 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду

12.10.2021 через канцелярію суду від представника позивача адвоката Яковишин З.В. надійшов відповідь на відзив з обгрунтуванням своїх заперечень з приводу відзиву (а.с. 37-42).

27.10.2021 від представника Калуської міської ради надійшло заперечення на відповідь на відзив у справі з обгрунтування свої заперечень на відповідь на відзив. Також просить здійснювати розгляд справи без участі представників Калуської міської ради.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 13)

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 14).

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 21.09.1990, житловий будинок в АДРЕСА_3 , належить членам колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_3 (а.с. 15-16).

Згідно записів з погосподарського обліку за 1986-1991р.р., станом на 15 квітня 1991 року будинковолодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2 ) відносилося до суспільної групи господарств - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_3 , та в ньому були зареєстровані ОСОБА_3 та члени його сім`ї: дружина ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Калуської міської ради від 25.08.2021 №511 (а.с. 19).

ОСОБА_3 залишив на ім`я ОСОБА_2 заповіт, посвідчений 18 вересня 1998 року Копанківською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області, по реєстру №19 (а.с. 17).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис 563, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , актовий запис №1, позивач ОСОБА_1 є сином померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 9).

Позивач після смерті ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Хомин Н.Б. зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте, листом приватного нотаріуса від 31.07.2021 за №363/02-14 його було повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину на майно померлої матері ОСОБА_2 неможливо, в зв`язку з тим, що право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за членами колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_3 , й рекомендовано з цього приводу звернутись в суд за визначенням права власності на житловий будинок (а.с. 20).

На спадкове домоволодіння по АДРЕСА_1 , виготовлений технічний паспорт, інвентаризаційна справа № 9302 (а.с.21-26).

Згідно довідки Івано-Франківського ОБТІ № 00052 від 26.02.2021, до складу домоволодіння станом на 26.02.2021 входить: «А» житловий будинок, площею 66,2 кв.м.; «Б» літня кухня, площею 24,7 кв.м; «В» стайня, площею 34,0 кв.м; «Г» стодола, площею 37,9 кв.м.; «Д» убиральня, площею 1,1 кв.м.; «Е» сарай, площею 17,4 кв.м.; «Є» житловий будинок незав.б-вом . гот. 9%, площа забудови 136,3 кв.м.; «№1» огорожа, площею 28,4 кв.м.; «№2» ворота, площею 7,0; «№3» криниця, 6м/пг. Інвентаризаційна вартість домоволодіння станом на 26.02.2021 становить 183249 грн. (а.с. 27-28).

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті мами ОСОБА_2 ..

Оцінка суду:

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із Законом України «Про власність» з 15.04.1991р. відбулося усуспільнення власності колгоспно-кооперативної у приватну суспільну сумісну власність. Майно придбане внаслідок спільної праці сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до ст. 120 ЦК України (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Зважаючи на те, що в колгоспному дворі на АДРЕСА_2 були зареєстровані ОСОБА_3 та члени його сім`ї: дружина ОСОБА_5 , то дане будинковолодіння належало їм на праві спільної сумісної власності. Тобто, виходячи з принципу рівності часток у спільній сумісній власності, кожному із них належало по 1/2 частини будинковолодіння.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_5 . Отже, після її смерті відкрилася спадщину на 1/2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» спадкові правовідносини регулюються нормами ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно зі ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця та вчинення певних дій, а саме: 1) якщо спадкоємець вступив у фактичне володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом, після смерті дружини ОСОБА_5 прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном (а.с.18), тобто він став власником в цілому домоволодіння по АДРЕСА_1 . При цьому ним було складено заповіт на ім`я матері позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , однак нею не були оформлені права на спадкове майно після смерті її батька ОСОБА_8 ..

Статтями 1217 та 1223 цього Кодексу встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.1258ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.ст. 1261 та 1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Крім позивача, інших спадкоємців, які б протягом встановленого законом строку звернулись до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1269 ЦК України, та спадкоємців, передбачених ст.1261 ЦК України, які претендують на обов`язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, а також проживаючих із спадкодавцем однією сім`єю без укладення шлюбу, немає. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.

Згідно ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги спадкування за законом, не в змозі в позасудовому порядку оформити своє право на спадкове майно оскільки, його матір`ю не були оформлені спадкові права на спірне майно, тому суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково та визнати за ним право власності на: «А» житловий будинок, площею 66,2 кв.м.; «Б» літня кухня, площею 24,7 кв.м; «В» стайня, площею 34,0 кв.м; «Г» стодола, площею 37,9 кв.м.; «Д» убиральня, площею 1,1 кв.м.; «Е» сарай, площею 17,4 кв.м.; «№1» огорожа, площею 28,4 кв.м.; «№2» ворота, площею 7,0; «№3» криниця, 6м/пг, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Однак у визнанні права власності на «Є» житловий будинок незавершений будівництвом готовністю 9%, площа забудови 136,3 кв.м, суд вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 331 ЦК України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Зазначена норма визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на новостворене майно, яке побудоване з дотриманням встановленого законодавством порядку, тобто при наявності всіх необхідних дозволів та актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва.

Із комплексного аналізу Цивільного кодексу України, Законів України, "Про основи містобудування", «Про регулювання містобудівної діяльності» випливає, що особа стає власником новоствореного об`єкта нерухомості після завершення його будівництва, прийняття нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації. Таким чином, право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту державної реєстрації права.

Державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно (постанова Верховного Суду від 24.01.2020 р. у справі № 910/10987/18).

Постановою Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 25.08.2020 № 760/21223/17-ц звернув увагу, що визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

До реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно особа є власником лише матеріалів, обладнання та іншого майна, що було використано в процесі будівництва.

Отже, законодавством не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який не прийнято у встановленому законом порядку до експлуатації. У такому випадку об`єкт незавершеного будівництва ще не набув статусу нерухомого майна як об`єкта цивільного права. Така позиція є усталеною і в практиці Верховного Суду.

А тому суд відмовляє у визнанні права власності на житловий будинок незавершеного будівництва готовністю 9%, площею забудови 136,3 кв.м.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 331, 1223, 1258, 1261-1265, 1268 ЦК України, ст.ст. 120, 529, 548 ЦК України (редакція 1963 року), ст.ст. 13, 16, 78, 81, 200, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , право власності на: «А» житловий будинок, площею 66,2 кв.м.; «Б» літня кухня, площею 24,7 кв.м; «В» стайня, площею 34,0 кв.м; «Г» стодола, площею 37,9 кв.м.; «Д» убиральня, площею 1,1 кв.м.; «Е» сарай, площею 17,4 кв.м.; «№1» огорожа, площею 28,4 кв.м.; «№2» ворота, площею 7,0; «№3» криниця, 6м/пг, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У решті частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_6 , житель АДРЕСА_4 .

Відповідач: Калуська міська рада, місцезнаходження: м. Калуш, вул. І.Франка, 1, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ - 33578261.

Повний текст судового рішення виготовлений 08.11.2021.

Суддя: