Ухвала суду № 100889563, 03.11.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3248/21

Провадження № 2-з/216/143/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що у провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває на розгляді справа № 216/3248/21 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про визнання договору купівлі-продажу теплової енергії недійсним в порядку захисту прав споживачів.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.03.2021 стягнено з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість за теплову енергію за період з 15.10.2015 по 31.01.2020 в розмірі 22450,34 грн., пеню в розмірі 769,11 грн., суму збитків від інфляції – 566,63 грн., 3 % річних – 585,46 грн., та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2102 грн. Вищевказане рішення знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С., постановою якого від 08.10.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Предметом спору у справі яка знаходиться на розгляді у судді є визнання недійсним договору купівлі-продажу теплової енергії № 11754 від 15.04.2019 укладеного між комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» та ОСОБА_1 , який було покладено в основу рішення у справі № 216/7222/20 та на підставі якого було видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні, а вразі визнання оспорюваного договору неукладеним не породить правових наслідків для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, тому вчинення примусових дій по виконанню вказаного рішення призведе до безпідставного примусового стягнення з нього заборгованості. Посилаючись на вищевказані обставини, заявник просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого листа, виданого Центрально-Міський районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в рамках зведеного виконавчого провадження № 67183819, яке знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується божником у судовому порядку.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Вказаний висновок узгоджений з постановою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № справа № 524/188/18.

Таким чином, зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, виданого Центрально-Міський районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в рамках зведеного виконавчого провадження № 67183819, яке знаходиться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. є недопустимим, а обраний заявником спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства.

З огляду на наведене суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.В.Онопченко