Ухвала суду № 100889486, 08.11.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1589/19

Провадження № 1-кп/192/53/21

У Х В А Л А

08 листопада 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Щербини Н.О.,

за участю секретаря судового засідання – Канівець Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019040570000329, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – Смирнова А. В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Мулька А. В.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні 08 листопада 2021 року під час з`ясування обставин справи в порядку ст. 358 КПК України суд перейшов до дослідження документів. Прокурор Смирнов А. В., який згідно постанови про визначення групи прокурорів від 30 червня 2021 року підтримує обвинувачення в даному кримінальному провадженні, після оголошення назви документів та їх реквізитів на пропозицію суду оголосити їх зміст або обмежитися посиланням на те, що саме доводять вказані документи, категорично відмовився, зазначивши що вказане є обов`язком суду та саме суд повинен оголошувати докази по кримінальному провадженню.

На зауваження суду, щодо такої поведінки, і пропозиції оголосити доказ, прокурор повторно категорично відмовився оголошувати доказ, пославшись на обов`язок суду робити такі дії.

Судом було роз`яснено прокурору те, що КПК України не визначає, хто саме має оголосити ці докази. Виходячи зі змісту частин 1 та 2 статті 22 КПК України, подання суду доказів, і, відповідно, забезпечення такого способу їх подання, який забезпечить потреби суду і права інших учасників провадження, покладається на сторону, яка надає такі докази або посилається на них. У певних випадках, ураховуючи особливі потреби сторони, суд може прийняти цей обов`язок на себе.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією ВС, викладеною у постанові 13 жовтня 2020 року у справі № 127/21324/16-к (провадження № 51-922км19).

Крім того, згідно п. 25.3, 25.4 наказу Генерального прокурора України № 309 від 30 вересня 2021 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» з метою забезпечення ефективної організації діяльності прокурорів прокуратур усіх рівнів у кримінальному провадженні, відповідно до статей 9, 22, 25 Закону України «Про прокуратуру» було наказано при дослідженні доказів з`ясовувати обставини кримінального правопорушення та інші факти, що мають значення для кримінального провадження та доводити перед судом належність і допустимість доказів, зібраних стороною обвинувачення, об`єктивно оцінювати сукупність доказів щодо їх достатності для доведення винуватості.

Статтею 321 КПК України передбачено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 330 КПК України, у разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

Статтею 358 КПК України встановлено, що протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

Крім того, згідно положень ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Проте, прокурор Смирнов А. В. у судовому засіданні вважав, що до його обов`язків входить лише оголошення назви певного документа, який він подає суду, без зазначення що саме доводить такий документ. Також вважав, що суд самостійно повинен оголошувати зміст поданих прокурором документів.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З врахуванням вказаних норм саме сторона обвинувачення доводить перед судом обґрунтованість пред`явленого обвинувачення, а також за розпорядженням головуючого в судовому засіданні оголошує докази в тій частині в якій вона вважає необхідними для підтвердження обвинувачення. При цьому оголошення доказів судом є грубим порушенням неупередженості суду, оскільки в такому випадку суд переймає на себе обов`язки сторони обвинувачення чи захисту.

Враховуючи зазначене, така процесуальна поведінка прокурора Смирнова А. В. призводить до порушення засад кримінального судочинства в Україні, строків розгляду справи, а також, ставить під сумнів законність та обґрунтованість майбутнього рішення суду в даному кримінальному провадженні.

У зв`язку з відмовою прокурора Смирнова А. В. виконувати розпорядження головуючого під час судового розгляду, суд вважає, що розгляд справи слід відкласти.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22,91,92,321,330,358, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відкласти судове засідання до 19 листопада 2021 року на 15годину 00 хвилин.

Порушити перед керівником Дніпропетровської обласної прокуратури питання про дисциплінарну відповідальність прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Смирнова Андрія Валерійовича у зв`язку з невиконанням процесуальних обов`язків під час розгляду кримінального провадження №12019040570000329, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

У судове засідання повторити виклик прокурора, обвинуваченого, захисника.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя Н.О.Щербина