Ухвала суду № 100889387, 05.11.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 135/711/21

Провадження № 1-кп/206/229/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2021 Самарський районний суд

міста Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря с/з Різниченко Я.М.

прокурора Двойнічної Л.М.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

захисників: Крушинської Г.Л., Щербака Д.В., Тураєвої О.М., Биваліна О.В., Солдатенка Г.М., Строценя Т.О., Новіка С.В., Гризи О.В., Сидорова Д.І.

представників потерпілих: Козарь Ю.І., Олійник О.В.

перекладача: Капітули Л.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання прокурора Тернопільської обласної прокуратури Сипеня В.М. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12014230040003337, відомості про яке внесено в ЄРДР 04.07.2014 за обвинуваченням : ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12014230040003337, відомості про яке внесені до ЄРДР 04.07.2014.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.07.2021 продовжено строк тримання ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, тобто до 16 вересня 2021 року включно.

10.09.2021 ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська продовжено строк тримання ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, тобто до 08 листопада 2021 року включно.

Прокурором Тернопільської обласної прокуратури Сипенем В.М. подано клопотання про продовження зпобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 .

Відповідно до поданого прокурором клопотання зазначено, що наявність обґрунтованого обвинувачення у вчинені ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які будуть дослідженні в ході судового розгляду вказаного кримінального провадження. Підставами для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій є те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачують у скоєнні умисних особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, ОСОБА_3 усвідомлюючи міру покарання у випадку визнання її винною у вчинені злочинів в яких вона обвинувачується, буде переховуватись від суду, зможе незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам та забезпечення її належної поведінки. На даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_3 під вартою. Тому прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор Двойнічна Л.М. підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Захисник Солдатенко Г.М., який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , не погоджуючись з клопотанням прокурора подав до суду заперечення щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 в яких зазначив, що прокурором безпідставно застосовано неправильну юридичну кваліфікацію кримінального правопорушення за кваліфікацією особливо тяжкий злочин, що суттєво обмежує права і свободу його підзахисної. Ризики, на які посилається прокурор, нічим не підтвердженні. За два останні місяці на які суд продовжив запобіжний захід ОСОБА_3 , відбулося 2 засідання. На одне із яких довго очікували на прокурора, а коли він з`явився, то просив суд надати час на ознайомлення з матеріалами справи, на минулому судовому засіданні ситуація не виправилась. Стороні захисту та сторонньому спостерігачу залишається незрозумілим скарги прокурора на наявність права у учасників кримінального провадження надані КПК, зокрема, як ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, після його завершення. Прокурор не довів перед судом наявність такого ризику, як можливість впливу на свідків. На підзахисну покладені процесуальні обов`язки, які забезпечують належний судовий розгляд. За думкою прокурора, лише ОСОБА_3 може впливати на свідків, переховуватись від суду та іншим чином перешкоджати судовому розгляду по справі. Захисник вважає, що належна процесуальна поведінка решти обвинувачених у цій справі, яким обрано запобіжні заходи не пов`язані з позбавленням волі, є підтвердженням тому, що його підзахисна не є виключенням. Про те, що прокурор вклав в розуміння ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином із тексту клопотання не видно, а так є необґрунтованим цей ризик. Жодного доводу прокурор не навів та не довів перед судом, чому до ОСОБА_3 не можуть бути застосовані інші, не пов`язані із триманням під вартою запобіжні заходи. Доводи прокурора про необхідність застосування практики ЄСПЛ у питання продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 є необґрунтованими, так як така практика буде використовуватись не на користь обвинуваченої, що може становити ризики для справедливості кримінального провадження в частині дотримання закону про отримання доказів. Наявність ризику, що обвинувачена перебуваючи на свободі продовжить вчиняти злочини лише того, що раніше вже вчиняла, приводить на думки, що прокурору не відомо про мету покарання: виправлення і перевиховання засуджених. ОСОБА_3 не інкримінована будь-яка повторність злочинів. Крім того, обвинуваченій необхідна термінова операція, необхідна велика кількість коштовних ліків. Вона має матір похилого віку, а її батько помер 5 місяців тому. Стан здоров`я ув`язненої суттєво погіршився в останній час у зв`язку з відсутністю медичного лікування. Про це свідчить, особливо цинічний припис в документах лікаря про те, що медикаментозне лікування остання веде за свій рахунок, тим самим підтверджуючи відсутність належного лікування та перспективи вижити, перебуваючи під вартою. Так, для ОСОБА_3 встановлено альтернативу до обраного запобіжного заходу – застава. Сам розмір застави, який встановлено судом – є непомірним для родини підзахисної та не є альтернативою до запобіжного заходу – тримання під вартою. Натомість, від адміністрації установи, де обвинувачена утримується близько року, порушень правил утримання та покарань немає, а стан її здоров`я на сьогоднішній день вкрай важкий. Про погіршення здоров`я обвинуваченої під час перебування в установі виконання покарань свідчать численні довідки і епікризи про стан її здоров`я. Обвинувачена на теперішній час не притягується до кримінальної відповідальності в інших кримінальних провадженнях, має міцні соціальні зв`язки у місці постійного мешкання, за місцем проживання характеризується з позитивного боку. Досудове розслідування давно завершено, докази на думку прокурора зібрані, а тому є очевидним фактом, що з часом ризики, які існували на момент застосування вказаного запобіжного заходу, суттєво зменшились. Посилання прокурора на обізнаність обвинуваченої в матеріалах справи є на його думку, загрозою для свідків, якщо обвинувачена буде перебувати під дією іншого запобіжного заходу – є нічим іншим, як маніпуляція з метою прикриття того факту, що ризиків на які він посилався не існує. За таких обставин, захисник просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та не продовжувати щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою.

ОСОБА_3 не погоджуючись з клопотанням прокурора, просила суд відмовити в задоволенні клопотання та підтримала заперечення подані її захисником-адвокатом Солдатенко Г.М.

Представник потерпілого Олійник О.В. підтримала клопотання прокурора та просила його задовольнити.

Інші обвинувачені, їх захисники та представник потерпілого Козарь Ю.І. заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили відмовити в повному обсязі.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених, їх захисників та представників потерпілих, проаналізувавши наявні у суду матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

06.11.2020 ОСОБА_3 в межах вказаного кримінального провадження обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, в останнє ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2021 до 08.11.2021.

Однак, зважаючи на те, що дане кримінальне провадження скеровано для розгляду до суду та завершити судовий розгляд до завершення дії запобіжного заходу не можливо, а тому є необхідність вирішити питання про можливість продовження раніше обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу.

Суд погоджується з доводами прокурора, що встановлені обставини під час розгляду клопотання, дійсно свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої ОСОБА_3 переховуватись від суду; незаконно впливати на інших обвинувачених, потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення.

Вказаного висновку суд прийшов з огляду на те, що ОСОБА_3 усвідомлюючи міру покарання за інкриміновані злочини, яка полягає у позбавленні волі на строк від 5 до 12 років, не працюючи, не маючи постійного джерела доходу, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків обвинуваченої в місці її проживання, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення від відповідальності.

Крім цього, в ході досудового розслідування та в ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_3 стали відомі адреси всіх свідків, а тому, наявний ризик впливу на свідків.

Також, обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_3 діяння та її неодноразові судимості, а також те, що вона офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, підтверджує ризик того, що вона знову може вчинити інші кримінальні правопорушення.

На даний час існують ризики того, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду кримінального провадження.

Суд критично ставиться до вказаних захисником обставин щодо важкого стану здоров`я ОСОБА_3 та скрутного матеріального становища, оскільки вони не обґрунтовані та не підтверджуються достатніми та допустимими доказами.

Також, суд звертає увагу, що апеляційним судом вже розглядались скарги обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника з приводу рішень слідчих суддів про продовження строку тримання під вартою та клопотань про зміну запобіжних заходів.

Так, 13.01.2021 Тернопільським апеляційним судом апеляційна скарга захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката Колцуняка Ю.В. - залишена без задоволення, а ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 29.12.2020 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - залишено без змін.

Апеляційним судом неодноразово було встановлено, що заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати, а слідчий суддя прийшов до вірних висновків про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_3 .

Крім того, суд, на виконання вимог ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при обрані запобіжного заходу.

За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне продовжити раніше обраний стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, у тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити на даному етапі виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та її належну поведінку, попередити вчинення нових злочинів. При цьому заперечення сторони захисту не спростовують вказані висновки суду.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачена та її захисник не позбавлені можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище.

В той же час, суд вважає, що відкладення судових засідань по даному кримінальному провадженні відбувається через непідготовленість прокурорів, їх безвідповідальне ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, в даному випадку визначеними у постанові про зміну групи прокурорів від 28.08.2021, що ускладнює роботу не лише суду, а й безпідставно впливає на затягування розгляду провадження, що впливає й на права обвинувачених.

Враховуючи вищевикладене та те, що досудове розслідування у цій справі завершено, матеріали відкриті стороні захисту, а з часом ризики, які існували на момент застосування вказаного запобіжного заходу зменшуються, судові засідання відкладаються не з вини обвинуваченої, суд приходить до обґрунтованого висновку, що раніше визначений розмір застави, як альтернативний запобіжному заходу тримання під вартою, визначений обвинуваченій ОСОБА_3 ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.07.2021 необхідно зменшити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 28, 131, 132, 175-178, 182, 197, 369 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 – тримання під вартою - залишити без змін. Продовжити строк тримання ОСОБА_3 під вартою до 31 грудня 2021 року включно.

Змінити раніше визначений розмір застави 666120 грн., визначивши розмір застави 600000 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою /заставодавцем/.

У разі звільнення ОСОБА_3 з-під варти під заставу, покласти на неї обов`язки: прибувати до суду за першим викликом для проведення судового розгляду; не відлучатися із місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Строк обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачена ОСОБА_3 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Попередити обвинувачену ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі невиконання цих обов`язків, до ОСОБА_3 може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її оголошення.

Суддя К.С. Маштак