Рішення № 100888429, 04.11.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1581/21

провадження №2/176/690/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кучми В.В.,

з участю секретаря судових засідань Петренко Н.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача виконавчого комітету Жовтоводської міської ради та просить постановити судове рішення яким стягнути з останнього завдану їй моральну шкоду у розмірі 1000 000 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернулась до відповідача із запитом про надання публічної інформації, однак відповідь не була надана. Рішенням суду визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Жовтоводської міської ради щодо недотримання, встановленого ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» п`ятиденного строку для надання інформації ОСОБА_1 на її запит про надання публічної інформації від 06.03.2021 року.

Позивачка вважає, що своїми діями відповідач завдав їй значної моральної шкоди, яка полягає у зниженні та нестійкому настрої, нервозності, дратівливості, порушенні сну, гіпертонічній кризі, побоюванні про майбутній стан здоров`я та приниженні її честі та гідності. Оскільки відповідач повинен був надати інформацію в березні 2021 року, а відповідь на запит було надано під час судового провадження щодо захисту її прав. Рішення суду набрало законної сили в червні 2021 року, отже нею було витрачено понад 3 місяці на захист своїх прав, розмір моральної шкоди за 3 місяці позивачка оцінює у 18000 грн., з розрахунку за кожен місяць порушеного права по 6000 грн. (мінімальна заробітна плата). Але враховуючи те, що вона є інвалідом ІІ групи, та всі труднощі пов`язані з цим під час судового розгляду і захисту свого права на доступ до публічної інформації, моральну шкоду оцінює у розмірі 1000 000 грн.

Ухвалою суду від 08 вересня 2021 року відкрито провадження по вищезазначеній справі та вирішено розглядати її у загальному провадженні.

24 вересня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позов , у якому останній вважає позовну заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з тих підстав, що у позивача відсутні законні підстави для відшкодування моральної шкоди , так як останньою не доведено факт заподіяних їй моральних страждань через несвоєчасно отриману відповідь. Разом з тим, суду позивачем не надано доказів наявності перешкоди в реалізації ним прав і законних інтересів, встановлених Конституцією і Законами України, як і не конкретизовано з зазначенням доказів, порушення реалізації яких саме прав та законних інтересів спричинено бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Відповідач вважає,що наявність судового рішення про визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки даним рішенням не встановлюється безумовна доведеність усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності заподіяння моральної шкоди. Також, позивачем не надано жодних доказів заподіяння їй або членам її сім`ї душевних страждань протиправною бездіяльністю відповідача у справі, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що стали наслідком протиправної бездіяльності відповідача, передбачених ч. 2 ст. 23 ЦК України.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивач зловживає своїми правами, що полягає у численних запитах на доступ до публічної інформації та в подальшому подання позовів до виконавчих комітетів міських рад про визнання бездіяльності протиправною по всій території України та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою від 30 вересня 2021 року цивільну справу було призначено до розгляду по суті.

Від сторін надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Жовтоводської міської ради щодо недотримання встановленого ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» п`ятиденного строку для надання інформації ОСОБА_1 на її запит про надання публічної інформації 06.04.2020р. З Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що дане рішення набрало законної сили 23.06.2021 року.

Даним рішенням встановлено, що виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради 15.03.2021 року було виготовлено відповідь №Б-14/01-16 на запит ОСОБА_1 від 06.03.2021 року, проте жодних доказів направлення такої відповіді засобами поштового зв`язку, як простою кореспонденцією, так і рекомендованим листом з повідомленням відповідачем суду не надано. Разом з тим, сам факт складання відповіді на запит не може вважатися наданням відповіді на запит в розумінні статті 20 Закону №2939-VI. Розпорядник інформації отримавши запит на інформацію зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів не лише скласти на нього відповідь, але і направити таку відповідь запитувачу інформації. Таким чином відповідачем порушено строк надання відповіді на запит у строк передбачений статтею ч. 1ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Позивачка ОСОБА_1 вважає, що своїми діями відповідач завдав їй значної моральної шкоди, яка полягає у душевних переживаннях та підвищеному психоемоційному стані, пов`язаному з неотриманням запитуваної нею інформації. Частиною 1 ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено та не спростовано сторонами, що рішенням Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Жовтоводської міської ради щодо недотримання встановленого ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» п`ятиденного строку для надання інформації ОСОБА_1 на її запит про надання публічної інформації 06.04.2020р.

Таким чином, під час розгляду дійсної справи дана обставина є встановленою і доведенню не підлягає.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов`язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом ст.ст. 1173, 1174ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, зазначені підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як зазначені органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

При цьому, з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України, шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання зазначених рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Статті1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18).

Відповідно доч.4ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, тлумачення статей2,11,172,1167,1173ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Тобто боржником є відповідний орган місцевого самоврядування, який бере участь у справі як відповідач.

Пунктом 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Пунктами 4, 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17.

Відповідно до ч.4 ст. 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3. 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції, які не завжди досягають рівня страждання або приниження.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що її моральні страждання стали наслідком ненадання відповіді на запит, в порушення вимог законодавства. Завдана моральна шкода полягає у стражданні та приниженні, яких вона зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення її прав з боку суб`єкта владних повноважень викликало в неї негативні емоції, внаслідок чого погане самопочуття, пригнічений настрій, важкість виконання повсякденних обов`язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічної кризи, побоювання про майбутній стан здоров`я.

Як зазначила позивач, їй була спричинена моральна шкода, яка полягає у стражданнях, яких вона зазнала здійснюючи захист свого порушеного права, тим самим витрачаючи значні зусилля та свій час для його відновлення.

При цьому слід враховувати, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Суд вважає, що позивачем доведено факт заподіяння їй протиправною бездіяльністю виконавчого комітету Жовтоводської міської ради моральної шкоди у виді моральних страждань, які полягають у відсутності належного та своєчасного реагування відповідачем на її запит, необхідності неодноразово звертатись до суду із заявами, внаслідок чого змінено плин життя позивача, яка змушена значну частину часу витрачати на захист своїх інтересів як перед відповідачем так і перед судом, протиправні дії відповідача в частині неналежного розгляду звернення позивача, викликали у неї психічне напруження у зв`язку з очікуванням відповіді, розчарування в діяльності народних обранців громади тощо при тому, що позивачка є інвалідом ІІ групи з дитинства.

Доводи відповідача, про те, що позивачка зловживає своїми правами, що полягає у численних запитах на доступ до публічної інформації та в подальшому подає позови до виконавчих комітетів міських рад про визнання бездіяльності протиправною по всій території України та стягнення моральної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки позивачка має на це право, гарантоване їй як Конституцією України та і Законом України «Про доступ до публічної інформації». А численні її звернення до судів України за захистом своїх порушених прав навпроти свідчать про бездіяльність виконавчих комітетів міських рад, щодо забезпечення доступу громадян до публічної інформації.

Тож суд доходить висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок не розгляду її звернення від 06.04.2020р. про надання публічної інформації і саме виконавчий комітет Жовтоводської міської ради, який є виконавчим органом місцевого самоврядування, органом, який створюються міською радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування, завдав шкоди, тому на нього поширюються правила передбачені статтею 1173 ЦК України, оскільки саме його бездіяльність, яка полягала в ненаданні відповіді на запит позивача, встановлена рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про необхідність покладення відповідальності за відшкодування моральної шкоди безпосередньо на завдавача шкоди - виконавчий комітет Жовтоводської міської ради, як виконавчий орган місцевого самоврядування, виходячи із правової позиції висловленої у постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 459/274/17.

Верховний Суд зауважує, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

Відповідно до ч.4ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,що викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, відповідно до підпункту 2) пункту 9Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, то слід зазначити, що моральну шкоду необхідно стягнути з виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області за рахунок місцевого бюджету цієї ради, виконавчим органом якої є відповідач - виконавчий комітет.

Що стосується розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, то суд зазначає наступне.

Як передбачено ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правовідношення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні даної справи і визначенні моральної шкоди судом враховуються положення п. 3, 5, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4.

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (п. 64, заява N 40450/04, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Так, ОСОБА_1 при визначенні розміру моральної шкоди застосовувала, як величину, розмір однієї мінімальної заробітної плати в сумі 6000 грн. за кожен місяць завданої шкоди та просила стягнути сумарний розмір виходячи із кількості місяців заподіяння шкоди помножену на розмір мінімальної заробітної плати та просила зважити на те, що вона є інвалідом дитинства.

Разом з тим, з огляду на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром моральної шкоди. Позивачем не доведено короткочасний розлад здоров`я внаслідок бездіяльності відповідача.

Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Встановивши факт заподіяння позивачці моральної шкоди, підставою якої є встановлена рішенням адміністративного суду бездіяльність виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем у розмірі 1000 000, є дещо завищеним.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням вказаних позивачем і встановлених судом обставин справи та характеру спірних правовідносин, тривалості моральних страждань позивача у зв`язку з необхідністю докладення додаткових зусиль для доведення своїх вимог щодо розгляду її звернення, глибини та ступеню моральних страждань, яких зазнала позивач, враховуючи ступінь вини відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення заявленого розміру моральної шкоди до 1000 гривень, що є достатнім та співмірним із тривалістю порушень прав позивача та характером завданої йому з боку уповноважених органів держави немайнової шкоди та буде відповідною, достатньою та справедливою грошовою компенсацією за завдану відповідачем позивачу моральну шкоду.

Стягнення у такому розмірі не є надто мізерним та надто надмірним, враховує інтереси держави, не призведе до порушення балансу прав та інтересів конкретного громадянина і суспільного інтересу.

При цьому суд вважає розрахунок розміру моральної шкоди, зроблений позивачем, є не прийнятним, значно завищеним і таким, що не узгоджується з нормами цивільного законодавства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Судові витрати необхідно віднести за рахунок Держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Жовтоводської міської ради ЄДРПОУ 04052086, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води Бульвар Свободи, 33 за рахунок місцевого бюджету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 - 1000 ( одну тисячу) гривень на відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Судові вітрити віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Жовтоводського

міського суду В.В. КУЧМА