Рішення № 100888010, 02.11.2021, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №174/166/21

Провадження №2/173/543/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого – судді Петрюк Т.М.

При секретареві – Демяненко С.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2021 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області в порядку підсудності надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідачів: ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області.

08.06.2021 і 08.07.2021 року отримані довідки про реєстрацію місця проживання відповідачів - фізичних осіб

15.07.2021 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовчому судовому засіданні на 18.08.2021 року.

18.08.2021 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладений до 02.11.2021 року в зв`язку з неявкою відповідачів

02.11.2021 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 02.11.2021 року

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось в відповідно до положень ст. 247 ЦПК України

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визначити йому додатковий строк, достатній для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_4 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На день смерті ОСОБА_4 , відкрилась спадщина, в тому числі і на земельну ділянку яка знаходиться на території с. Дмитрівка Вільногірської міської ради Дніпропетровської області та автомобіль.

04.03.2021 року він звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно Однак, постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 04.03.2021 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском шестимісячного строку на подачу заяви про прийняття спадщини.

Причинами пропуску строку на прийняття спадщини є те, що він не знав про смерть батька. Вони разом не проживали, спілкувались не так часто. Коли він останнім часом телефонував батькові, то він просто не відповідав. Мати померлого, його бабуся, ОСОБА_2 , свідомо не повідомила його про смерть батька. Крім того в грудні 2020 року, коли настав шестимісячний термін для прийняття спадщини, він перебував на лікуванні з приводу отриманої травми. Зазначені обставини стали причиною пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, згідно якої позовні вимоги підтримує за підставами, викладеними в позовній заяві. Відповідачі, ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явились, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом виставлення інформації на офіційному сайті судової влади.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_4 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про народження.

На день смерті ОСОБА_4 , відкрилась спадщина, в тому числі і на земельну ділянку яка знаходиться на території с. Дмитрівка Вільногірської міської ради Дніпропетровської області та автомобіль.

04.03.2021 року позивач звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно Однак, постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 04.03.2021 року позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском шестимісячного строку на подачу заяви про прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивачем обраний спосіб захисту порушених прав, у вигляді відновлення його порушеного права, передбачений нормами ЦК України, а саме визнання причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, з яким погоджується суд.

За нормами ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому поважними причинами слід вважати об`єктивні, непереборні обставини, які стали на заваді спадкоємцю своєчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що він пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не знав про смерть батька та на період закінчення строку перебував на стаціонарному лікуванні.

З наданих доказів судом встановлено, що позивач зареєстрований в м. Павлограді Дніпропетровської області. Згідно матеріалів спадкової справи спадкодавець, ОСОБА_4 ,. бав зареєстрований в м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області. Таким чином судом встановлено, що позивач та спадкодавець проживали на території різних населених пунктів, які є віддаленими один від одного та за доводами позивача часто не спілкувались.

З свідоцтва про народження позивача вбачається, що його матір`ю є не відповідач ОСОБА_3 , яка на час смерті ОСОБА_4 , була його дружиною. Тобто позивач є сином спадкодавця від іншого шлюбу. Відповідно суд погоджується із доводами позивача, що він не часто спілкувався з покійним батько, оскільки батько перебував в іншому шлюбі і його спілкування з батьком було лише в телефонному режимі. Відповідач ОСОБА_3 , не є матір`ю позивача, тому вона могла не сповіщати позивача про смерть батька.

Доказів того, що відповідачі ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , сповіщали позивача про смерть батька суду не надано. Як не надано доказів і того, що позивач з власних джерел знав про смерть батька, був на його похованні , тощо.

Крім того, відповідно до довідки № 13263 КНП «ПЛІЛ» ПМР встановлено, що 29.12.2020 року позивач звернувся на приймальне відділення лікарні, де позивачеві був встановлений діагноз: закритий перелом гомілки та йому був відкритий лист непрацездатності. Кінцевий термін лікування у даній довідці не зазначений. Останній день для подання заяви про прийняття спадщини був 07.01.2021 року, тобто невдовзі після отримання позивачем травми ноги. Відповідно із зазначеною в довідці травмою позивач був обмежений у вільному пересуванні, що також обмежувало його можливість своєчасно подати заву про прийняття спадщини після смерті батька.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд вважає, що позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не знав про смерть спадкодавця та знаходився на лікуванні з приводу перелому гомілки і був обмежений у пересуванні.

Дані причини суд вважає об`єктивними та непереборними.

Відповідно до матеріалів спадкової справи, № 139/2020, відкритої після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , із заявою про прийняття спадщини зверталися відповідачі, ОСОБА_3 , .і ОСОБА_2 які, згідно поданих заяв не повідомляли нотаріуса про наявність інших спадкоємців.

Так як відповідача ОСОБА_3 , правильним по батькові є « ОСОБА_5 », а відповідача ОСОБА_2 , - « ОСОБА_6 », судом в ухваленому рішенні вказуються правильні по батькові відповідачів ОСОБА_3 , і ОСОБА_2 .

Оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, належними та такими, що підтверджують поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, оскільки відповідачами на спростування доводів позивача та наданих ним доказів не надано жодного доказу.

Також судом встановлено, що шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , закінчився 07 січня 2021 року. Позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса 04 березня 2021 року. Тобто між закінченням строку для прийняття спадщини і зверненням позивача до нотаріуса пройшов незначний період часу, а потім позивач звернувся до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції ВС/КЦС, викладеній у справі № 681/203/17 від 17.10.2018 року зазначається, що незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про визначення додаткового строку про прийняття спадщини є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе визначити позивачеві додатковий строк для прийняття спадщини. Також суд вважає, що додатковий строк для прийняття спадщини, потрібно визначити позивачеві тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду, який буде достатнім для звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Понесені позивачем витрати по сплату судового збору суд, вважає за можливе покласти на позивача.

На основі ст.ст.1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , і ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області , (юридична адреса: 51600 вул. Дніпровська, 56 м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 , додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ОСОБА_4 , тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908.00 грн. покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений: 02.11.2021 року

Суддя Петрюк Т.М

Направлене до ЄДРСР : 08.11.2021 року

Дата набрання законної сили: 03.12.2021 року