Рішення № 100887610, 08.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року справа №320/5768/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Академічного ліцею №5 Обухівської міської ради Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Обухівської міської ради Київської області та Управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради, про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Академічного ліцею № 5 Обухівської міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Академічного ліцею № 5 Обухівської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Лермонтова, буд. 24, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 12.02.2021 № 22.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення планової перевірки Академічного ліцею № 5 Обухівської міської ради Київської області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Лермонтова, буд. 24, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Обухівську міську раду Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради.

Управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради, заперечуючи проти позовних вимог, повідомило про те, що Академічним ліцеєм № 5 Обухівської міської ради Київської області було частково усунуто порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про які вказано в акті від 12.02.2021 № 22. Так, відповідачем усунуто порушення, зазначені в пунктах 1-3, 6-15 вказаного акта, про що свідчить акт позапланової перевірки, проведеної за зверненням відповідача, від 18.06.2021 № 719.

Щодо інших порушень третя особа зазначає, що їх усунення потребує додаткового фінансування, однак питання про фінансування проведення робіт по усуненню порушень буде розглянуто на черговій сесії Обухівської міської ради Київської області.

Також третя особа вважає, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Академічного ліцею № 5 Обухівської міської ради Київської області є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

На думку третьої особи, виявлені в ході перевірки порушення не створюють загрози життю та здоров`ю людей, а тому захід реагування, який позивач просить застосувати, не є пропорційним до виявлених порушень та можливих негативних наслідків від них.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Академічний ліцей № 5 Обухівської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 25657959, місцезнаходження: 08703, Київська обл., м. Обухів (пн), вул. Лермонтова, буд. 24) зареєстрований в якості юридичної особи 14.06.1996, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.37-39).

Відповідно до вказаного витягу засновником закладу освіти є Обухівська міська рада Київської області.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.03.2015 № 34410024 власником приміщень закладу освіти за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Лермонтова, 24, є Обухівська міська рада (а.с.112).

Пунктом 1.3 Статуту Академічного ліцею № 5 Обухівської міської ради Київської області, затвердженого рішенням Обухівської міської ради від 27.06.2019 № 1190-50-VII, передбачено, що уповноважений орган - Управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради, здійснює фінансування ліцею, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання, організовує будівництво та ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування учнів (а.с.114-137).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 08.02.2021 по 12.02.2021 провідним інспектором Обухівського РС ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Письменною Вікторією Валеріївною на підставі наказу Головного управління ДСНС у Київській області від 13.01.2020 № 32 (а.с.12-19) було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Академічним ліцеєм № 5 Обухівської міської ради Київської області, розташованим за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Лермонтова, буд. 24, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 12.02.2021 № 22 (а.с.22-29).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки було виявлено 15 порушень Академічним ліцеєм № 5 Обухівської міської ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

В ході розгляду судом цієї справи начальником відділу організації профілактичної роботи Обухівського районного управління ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Мішиною Наталією Вікторівною у період з 17.06.2021 по 18.06.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Академічним ліцеєм № 5 Обухівської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого складено акт від 18.06.2021 № 719 (а.с.75-88).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було усунуто в повному обсязі такі порушення:

1) пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - в зовнішній стіні сходових клітин СК-1 не влаштовано фрамугу (вікна), що відчиняється площею не менше 1,2 кв. м з можливістю відкривання зі сходової площадки маршу відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2016 (п. 7.3.26);

2) пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - приміщення кухні обладнати системою пожежогасіння ДБН В.2.5-56:2014 (п. 8.1.5 додаток А).

Отже, не усунутими залишилися 2 порушення, про які раніше було зазначено в акті перевірки, та які підлягають дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).

Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

При цьому статтею 2 Закону № 877 визначено сферу його дії.

Так, відповідно до вказаної норми дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

З вказаного слідує, що положення Закону № 877 поширюються на відносини, які виникають у сфері контролю за дотриманням законодавства у сфері цивільного захисту, протипожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012 (далі - КЦЗ України).

Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 КЦЗ України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 18.06.2021 № 719 встановлено два окремих порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні № 1417.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила № 1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно з пунктом 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Відповідно до пункту 7.3.26 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» (далі - ДБН В.1.1-7-2016) площа вікон у зовнішніх стінах сходових кліток типів Н1, Н2, Н3 - як правило, не менше 1,2 кв. м. Такі вікна слід передбачати на кожному поверсі будинку. Вікна сходових кліток типів СК1, Н1, Н3 слід обладнувати пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил № 1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов`язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; к) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.

Згідно з пунктом 8.1.1 розділу VIІI ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежогасіння поділяються за конструктивним виконанням, характером впливу на осередок пожежі або способом гасіння, за способом пуску відповідно до ДСТУ 2273.

Пунктом 8.1.3 розділу VIІI ДБН В.2.5-56:2014 передбачено, що системи пожежогасіння повинні забезпечувати:

- спрацювання протягом часу, який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі;

- розрахункову інтенсивність подачі та/або необхідну концентрацію вогнегасної речовини;

- локалізацію пожежі протягом часу, необхідного для введення в дію оперативних сил і засобів, або її ліквідацію.

Відповідно до пункту 8.1.5 розділу VIІI ДБН В.2.5-56:2014 для гасіння пожеж при згорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плитки; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; шашличні печі з використанням газу, дров, кам`яного вугілля; фритюрниці; жарові шафи; «китайські котли» тощо; системи витяжної вентиляції), на підприємствах харчування при кількості посадочних місць 50 та більше необхідно використовувати модульні системи локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду згорань. Місцевий ручний пуск таких систем необхідно розміщувати відповідно до п. 13.4.7.

Згідно з пунктом 13.4.7 розділу ХІІІ ДБН В.2.5-56:2014 пристрій дистанційного або місцевого пуску систем локального пожежогасіння, як правило, розміщується в приміщенні, що підлягає захисту, за межами можливої зони горіння, на безпечній від неї відстані, при цьому повинна забезпечуватися можливість дистанційного включення систем від пристроїв, розміщених поза приміщенням, що підлягає захисту.

Управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради разом із заявою про долучення до матеріалів справи надало суду письмові пояснення, у яких повідомило про усунення порушень, зазначених в пункті 1 акта від 18.06.2021 № 719.

Так, з матеріалів справи слідує, що 23.06.2021 № 267 між Управлінням освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради (далі - Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (далі - Учасник) було укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, за умовами якого учасник зобов`язався у 2021 році поставити замовникові товари, а замовник - прийняти і оплатити при наявності видаткової накладної.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: код ДК 021:2015 - 44220000-8 столярні вироби (металопластикова конструкція (вікно)) - 3 шт.; - 44520000-1 замки ключі та петлі (дотягувач) - 1 шт.

Ціна цього договору становить 11400,00 грн. (одинадцять тисяч чотириста грн. 00 коп.) (п. 3.1 договору).

У пункті 10.1 договору зазначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання замовником та учасником і діє до 31.12.2021 (а.с.146).

Назва, одиниці виміру, кількість та ціна товару погоджені сторонами у Специфікації (Додатку № 1 до договору № 267) (а.с.147).

На підтвердження наданих пояснень Управлінням освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради долучено до матеріалів справи фотознімки із зображеннями встановлених фрамуг (вікон) на зовнішніх стінах сходових клітин типу СК-1 (а.с.148-150).

Водночас, вказані документи суд вважає недопустимими доказами, оскільки відповідно до частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному випадку усунення відповідачем порушень має підтверджуватися актом позапланової перевірки, проведеної за зверненням відповідача, із зафіксованим у такому акті фактом відсутності раніше допущеного порушення.

Доказів проведення такої позапланової перевірки відповідач суду не надав.

Надані фотознімки не можуть бути розцінені судом в якості доказів усунення порушення, оскільки не дозволяють встановити дату, час та місце зроблення фотознімків; місце розташування зображеного на них об`єкта; відповідність об`єкта протипожежним вимогам; відношення цього об`єкта до спірних правовідносин тощо.

Таким чином, на теперішній час вказані в акті від 18.06.2021 № 719 порушення залишаються неусуненими.

При цьому суд критично ставиться до тверджень третьої особи про те, що виявлені в ході перевірки порушення не створюють безпосередньої загрози життю та здоров`ю людей, а тому захід реагування, який позивач просить застосувати, не є пропорційним до виявлених порушень та можливих негативних наслідків від них.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 33 частини 1 статті 1 КЦЗ України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з пунктом 24 вищезазначеної правової норми надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4 «Терміни та визначення понять» ДСТУ 2272:2006 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 09.06.2006 № 162, небезпечний чинник пожежі, небезпечний фактор пожежі - це прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. Примітка. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Суд зауважує, що позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки під час проведення перевірки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.

Слід зазначити, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Оскільки під час розгляду справи відповідачем не доведено повне усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, встановлених під час позапланової перевірки, то на даний час існує загроза життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини третьої статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров`я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.

Вищезазначені порушення створюють пряму або опосередковану загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією.

Обов`язок держави - захищати життя людини також закріплено і у ст. 27 Конституції України.

Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

Наведене спростовує твердження третьої особи про те, що виявлені позивачем порушення не створюють безпосередню загрозу життю та здоров`ю людей та не є підставою для застосування заходів реагування. Так, суд зауважує, що виявлені порушення якраз і створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позивачем позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.

При цьому важливо, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі № 826/1024/18.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. При збереженні таких умов для працівників та дітей, які відвідують заклад освіти, існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

При збереженні таких умов для працівників та учнів закладу освіти існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд вважає непереконливими твердження третьої особи про те, що обраний позивачем захід реагування не є пропорційним до виявлених порушень та можливих негативних наслідків від них.

З цього приводу суд зазначає, що відповідний захід реагування передбачений Законом № 877 та КЦЗ України (тобто відповідає вимозі «законності»); направлений на попередження виникнення та поширення надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки життя та здоров`я людей (відповідає ознаці «суспільної необхідності») та є тимчасовим заходом, метою якого є спонукання відповідача дотримуватися обов`язкових положень законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки. Застосування такого заходу реагування не унеможливлює та не створює перешкод у використанні об`єктів права власності та користування, оскільки не позбавляє відповідача можливості реалізувати такі правомочності після усунення порушень законодавства та приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя та здоров`я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення, а тому право користування будівлями Академічного ліцею № 5 Обухівської міської ради Київської області може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров`я людей. Наведене свідчить про відповідність заходу реагування критерію «пропорційності» втручання.

Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель Академічного ліцею № 5 Обухівської міської ради Київської області, розташованих за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Лермонтова, буд. 24, шляхом зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 18.06.2021 № 719.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Академічного ліцею № 5 Обухівської міської ради Київської області, розташованих за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Лермонтова, буд. 24, шляхом зобов`язання Академічного ліцею № 5 Обухівської міської ради Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 18.06.2021 № 719.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.