Ухвала суду № 100886448, 08.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 листопада 2021 року м. Житомир

справа № 240/32781/21

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду у власних інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області провести ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет на відповідний рік.

Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Згідно із пунктом 4 частини першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 5 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду або її законним представником.

Відповідно до п. 5 ч.5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як свідчить зміст позовної заяви, до суду з позовом звернулась ОСОБА_1 , при цьому зі змісту позовної заяви та її прохальної частини позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов"язати вчинити дії щодо неї особисто та її дитини.

Разом з тим, слід зазначити, що з метою захисту та відновлення прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивач в інтересах особи, яка не досягла віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, може звернутися до суду як її законний представник з окремими позовними заявами.

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати суду примірник уточненої позовної заяви (та примірник для відповідача), в якій слід уточнити статус позивача при звернення до суду, а саме, звернення до суду у власних інтересах чи в інтересах іншої особи.

Згідно з приписами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли у період з 17.07.2018 (прийняття рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018), водночас з даним позовом до суду позивач звернулась 31.10.2021 (шляхом формування позовної заяви у системі "Електронний суд"), тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, більше ніж на три роки.

Суд наголошує, що вказаний вид допомоги є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення/припинення вказаної допомоги.

Водночас, позивач в заяві про поновлення строку звернення до суду вказує, що про порушення свого права дізнався із засобів масової інформації, та вказує, що не отримані з вини державного органу доплати, не можуть обмежуватись будь-яким строком.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Так, Верховний Суд, вказав, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що доводи, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 01.11.2021, є неповажними.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати суду докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з урахуванням висновків суду, зазначених вище або примірник уточненої позовної заяви із зазначенням дати про нарахування та виплату грошової допомоги в межах шестимісячного строку звернення до суду (в даному випадку 30.04.2021), який обраховується з моменту звернення позивача до суду.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви (її копії для відповідача), у якій слід уточнити статус позивача при зверненні до суду - звернення до суду у власних інтересах чи в інтересах іншої особи;

- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з урахуванням висновків суду наведених вище.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

1. Визнати неповажними підстави, вказані ОСОБА_1 у заяві від 01 листопада 2021 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Горовенко