Рішення № 100885996, 08.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 р. Справа№200/9643/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 16 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 16 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Позовні вимоги вмотивовано порушенням відповідачем права на компенсацію невикористаних календарних днів додаткової відпустки учасника бойових дій за період проходження служби.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30 серпня 2021 року відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що законодавство не передбачає компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Вважає, що вказана додаткова відпустка не переноситься на інший період, не ділиться на частини та не замінюється компенсацією. Крім того, зазначає, що до бюджету протягом 2016-2018 років не було закладено кошти для такої компенсації.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, що підтверджується витягами з наказів про прийняття на службу та звільнення.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 15 січня 2016 року.

За відомостями довідки від 26 серпня 2021 року № 90, нарахування та виплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у кількості 42 календарних дня (14 днів х 3 роки служби) проведено не було.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

За змістом статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, серед інших, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Крім того, пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ визначено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги як одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Абзац 3 пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII передбачає право військовослужбовців на грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки у рік звільнення зі служби у разі невикористання ними додаткової відпустки.

Таке право визначено і абзацом 1 пункту 5 глави 3 розділу IV Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженої наказом адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 13 березня 2018 року № 151 (далі – Інструкції № 151).

Вказана норма встановлює, що у рік звільнення військовослужбовців з військової служби у разі невикористання ними щорічних (основної та додаткової) відпусток, на які вони мають право на день звільнення, та додаткових відпусток військовослужбовцям, які мають дітей, їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні цих відпусток.

Із аналізу наведених норм вбачається, що право на відпустку або грошову компенсацію за всі невикористані дні такої додаткової відпустки виникає у особи, яка набула статусу учасника бойових дій.

Вказане спростовує доводи відповідача про те, що законодавство не передбачає компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

При аналізі та застосуванні наведених норм судом враховано правові висновки, викладені в рішенні Верховного Суду від 16 травня 2020 року та постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у зразковій справі № 620/4218/18.

Суд зазначає, що невикористання додаткової соціальної відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова соціальна відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Отже, припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток (відповідно до пункту 19 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті) є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо. Між тим, обмеження щодо одного з двох способів реалізації такого права не впливає на суть цього права, яке гарантується вищенаведеними законами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 15 січня 2016 року, а тому на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про порушення строків звернення до суду з огляду на приписи абзацу 1 пункту 5 глави 3 розділу IV Інструкції № 151, положення якого не обмежують право на отримання компенсації жодним строком. Процесуальний строк звернення до суду з позовом не повинен обмежувати строк захисту порушеного права, якщо спеціальними нормами матеріального права встановлено більші строки для такого захисту. Крім того, суд зазначає, що ці виплати відносяться до фонду заробітної плати, що виключає можливість застосування до вимог, пов`язаних з їх виплатою, строку звернення до суду.

Доводи відповідача про здійснення виплат в межах бюджетних асигнувань не приймаються судом до уваги, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо не можуть бути поставлені в залежність від видатків бюджету.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 16 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 34798832, місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, буд. 56А, м. Краматорськ, Донецька область, 84301) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 16 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08 листопада 2021 року.

Суддя Ю.М. Льговська