Рішення № 100885986, 08.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 р. Справа№200/8114/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за формою «Ш» від 23 лютого 2021 року № 1469/2414-0522/2963103506 про застосування штрафу в сумі 4 999, 04 грн за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб.

Позовні вимоги вмотивовано недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення: посилання на невірну норму ПК України, відповідно до якої здійснено розрахунок штрафної санкції; відсутності посилань на норму ПК України, порушення якої встановлено; невірного зазначення кількості днів прострочення; а також неналежним оформленням розрахунку штрафної санкції та проведенням камеральної перевірки, предмет якої не включає перевірку своєчасності сплати податків.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року залишено позовну заяву без руху; від 02 серпня 2021 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачеві цей строк.

Іншою ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02 вересня 2021 року відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у позові з підстав, що встановлене порушення підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального провадження.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі комунальної власності від 12 лютого 2016 року зі строком дії 5 років є платником орендної плати з фізичних осіб, сума якої складає 24 995, 21 грн на рік, що підтверджується переліком орендарів (фізичних осіб), з якими укладено договори оренди землі комунальної власності по місту Святогірську станом на 01 січня 2021 року, та перебуває на обліку за адресою: АДРЕСА_1 .

За 2018, 2019 роки податковими повідомленнями-рішеннями від 17 квітня 2018 року № 2623987-4710-0522, від 15 квітня 2019 року № 1881914-4710-0522 ОСОБА_1 визначено податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 24 995, 21 грн на рік, що сумарно складає 49 990, 40 грн.

09 липня 2018 року та 15 травня 2019 року вказані податкові повідомлення-рішення направлено позивачеві рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_1 , але поштові відправлення повернулись на адресу відправника у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

На підставі статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення вважаються врученими 09 серпня 2018 року та 14 червня 2019 року.

За відомостями інтегрованої картки платника термін сплати за податковим повідомленням-рішенням № 2623987-4710-0522 - 08 жовтня 2018 року, за податковим повідомленням-рішенням № 1881914-4710-0522 - 13 серпня 2019 року.

14 грудня 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати суми узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб – фізичною особою ОСОБА_1 за період 2017-2020 років, за результатами якої складено акт № 1767/05-99-04-31/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено порушення, яке полягає в порушенні граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб у сумі 49 990, 40 грн.

16 грудня 2020 року акт направлено позивачеві рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_1 , але поштове відправлення повернулось на адресу відправника у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 лютого 2021 року № 1469/2414-0522/2963103506 про застосування штрафу в розмірі 10% у сумі 4 999,04 грн за затримку на «869 560» календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 49 990,40 грн підставі статей 122/126 ПК України.

02 березня 2021 року вказане податкове повідомлення-рішення вручено позивачеві.

До вказаного податкового повідомлення-рішення додано розрахунок штрафних санкцій, згідно з яким датами оплати є 28 листопада 2018 року та 28 серпня 2020 року за податковими повідомленнями-рішеннями від 17 квітня 2018 року № 2623987-4710-0522, від 15 квітня 2019 року № 1881914-4710-0522, у зв`язку з чим кількість днів прострочки становить 51 день та 381 день відповідно.

Факт оплати податкових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб за 2018, 2019 роки 28 листопада 2018 року та 28 серпня 2020 року підтверджується також інтегрованою карткою платника.

За результатами досудового оскарження податкове повідомлення-рішення від 23 лютого 2021 року № 1469/2414-0522/2963103506 залишено без змін.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 1 пункту 286.5 статті 286 ПК України в редакції, чинної на день визначення податкових зобов`язань, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (пункт 287.2 статті 287 ПК України).

Отже, податкові повідомлення-рішення від 17 квітня 2018 року № 2623987-4710-0522, від 15 квітня 2019 року № 1881914-4710-0522 прийнято та направлено в установлені законом строки.

Згідно з абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України в редакції, чинної на день направлення податкових повідомлень-рішень, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно податкові повідомлення-рішення від 17 квітня 2018 року № 2623987-4710-0522, від 15 квітня 2019 року № 1881914-4710-0522 вважаються врученими 09 серпня 2018 року та 14 червня 2019 року.

Пунктом 287.5 статті 287 ПК України встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, граничним строком сплати податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 17 квітня 2018 року № 2623987-4710-0522, від 15 квітня 2019 року № 1881914-4710-0522 є 08 жовтня 2018 року та 13 серпня 2019 року.

Матеріалами справи підтверджується, а позивачем зазначений факт не оспорюється, що сплата відбулась 28 листопада 2018 року та 28 серпня 2020 року, а тому кількість днів прострочки становить 51 день та 381 день відповідно.

Пунктом 124.1 статті 124 ПК України в редакції, чинної на день прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: […]; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. […].

10 відсотків від погашеної суми податкового боргу в розмірі 24 995, 21 грн таким чином становить 2 499, 52 грн за 2018, 2019 роки, сумарно – 4 999, 04 грн, що відповідає сумі застосованого штрафу за податковим повідомленням-рішенням за формою «Ш» від 23 лютого 2021 року № 1469/2414-0522/2963103506.

Викладене є підставою для висновку про правомірність застосування штрафу в сумі 4 999, 04 грн за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб.

Доводи позивача про те, що предмет камеральної перевірки не включає своєчасності сплати податків, спростовуються змістом абзацу 2 пункту 75.1.1 статті 75 ПК України, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути […] та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Суд не враховує постанови Верховного Суду від 24 травня 2019 року у справі № 821/1275/16, від 05 березня 2019 року № 818/1451/15, на які посилається позивач у позовній заяві, оскільки вони прийняті за іншого правового регулювання - до внесення змін до наведеного абзацу 2 пункту 75.1.1 статті 75 ПК України.

Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» від 23 лютого 2021 року № 1469/2414-0522/2963103506 прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції, з його змісту можна чітко встановити підставу для застосування штрафу (порушення строку сплати суми грошового зобов`язання), розрахунок штрафної санкції, суму штрафу, таке рішення суб`єкта владних повноважень слід визнати правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення, а саме посилання на невірну норму ПК України, відповідно до якої здійснено розрахунок штрафної санкції (на статтю 122/126 ПК України замість вірної статті 124).

Суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на те, що зазначення невірної норми відбулось у зв`язку зі зміною ПК України (станом на 14 грудня 2020 року – день проведення перевірки розрахунок штрафної санкції передбачала стаття 126 ПК України, станом на 23 лютого 2021 року – день прийняття оскаржуваного рішення аналогічна норма закріплена в статті 124 ПК України) та недоопрацюванням інтегрованої системи «Податковий борг» на час автоматичного формування штрафної санкції.

Отже, таку помилку слід розцінювати як недолік форми, який не змінює суті спірного рішення.

При оцінці наведених обставин суд надає перевагу змісту документа порівняно з його зовнішньою формою, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 11 вересня 2018 року у справі № 826/11623/16, від 13 січня 2021 року у справі № 808/4413/14.

Щодо відсутності посилань на норму ПК України, порушення якої встановлено, то підпункт 1 пункту 58.1.1 статті 58 ПК України, підпункт 1 пункту 4 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, безпосередньо такої вимоги не визначають. Передбачена нормами підстава застосування штрафу (порушення строку сплати суми грошового зобов`язання) оскаржуваним рішенням визначена. Тому відсутність посилань на норму ПК України слід також розцінювати як недолік форми, який не змінює суті спірного рішення.

Недолік оскаржуваного рішення щодо невірного зазначення кількості днів прострочення усувається розрахунком штрафної санкції, який був доданий до цього рішення, і тому не створює ситуації правової невизначеності.

Доводи позивача щодо неналежного оформлення розрахунку штрафної санкції, а саме те, що його не підписано посадовою особою та не вказано до якого податкового повідомлення-рішення його складено, не містять під собою правового обґрунтування.

Суд погоджується з доводами відповідача, наведених у відзиві, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить посилання, що до нього додається розрахунок, а отже останній є його невід`ємною частиною. Поштове відправлення містило лише одне рішення, тому відсутність конкретизації в розрахунку не створює ситуації правової невизначеності.

Таким чином, вказані позивачем недоліки оформлення не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Отже, у позові слід відмовити.

Підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 листопада 2021 року.

Суддя Ю.М. Льговська