Рішення № 100885898, 02.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021 р. Справа№200/8590/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі – відповідач), про:

- визнання протиправною бездіяльність щодо не включення до стажу роботи в органах податкової міліції, як наслідок не включення вислуги років для призначення пенсії, стажу роботи в органах Державної податкової служби з 25 лютого 2002 року по 17 лютого 2004 року (1 рік 11 місяців 24 дні);

- зобов`язання зарахувати стаж роботи в органах Державної податкової служби з 25 лютого 2002 року по 17 лютого 2004 року (1 рік 11 місяців 24 дні) для призначення пенсії за вислугою років;

- зобов`язання здійснити перерахунок за весь час роботи в органах податкової міліції та виплатити суми недоотриманого грошового забезпечення (надбавок за вислугу років та за особливості проходження служби; допомоги для оздоровлення; грошового забезпечення за час тимчасової непрацездатності осіб начальницького складу податкової міліції; грошового забезпечення за час перебування у відпустці осіб начальницького складу податкової міліції, тощо) з урахуванням включення до вислуги років періоду роботи в органах Державної податкової служби з 25 лютого 2002 року по 17 лютого 2004 року (1 рік 11 місяців 24 дні);

- зобов`язання здійснити перерахунок тривалості та кількості днів невикористаної щорічної відпустки за весь час роботи в органах податкової міліції з урахуванням вислуги років періоду роботи в органах Державної податкової служби з 25 лютого 2002 року по 17 лютого 2004 року (1 рік 11 місяців 24 дні) і виплатити при звільненні суми компенсацій за невикористані дні щорічної відпустки з урахуванням включення до вислуги років періоду роботи в органах Державної податкової служби з 25 лютого 2002 року по 17 лютого 2004 року (1 рік 11 місяців 24 дні).

27 липня 2021 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не включення до стажу роботи в органах податкової міліції, як наслідок не включення вислуги років для призначення пенсії, стажу роботи в органах Державної податкової служби з 25 лютого 2002 року по 17 лютого 2004 року (1 рік 11 місяців 24 дні);

- зобов`язати зарахувати стаж роботи в органах Державної податкової служби з 25 лютого 2002 року по 17 лютого 2004 року (1 рік 11 місяців 24 дні) для призначення пенсії за вислугою років.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не включено до вислуги років позивача для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби у період з 25.02.2002 року по 17.02.2004 року (1 рік 11 місяців 24 дні), у зв`язку з чим 18.05.2021 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою щодо зарахування вказаного періоду роботи. Однак, 24.05.2021 року на адресу позивача був спрямований лист ГУ ДФС у Донецькій області № 3798/10/05-97-07, яким повідомлено позивача, що не має законних підстав для зарахування до вислуги років стажу роботи у державній службі у зв`язку із тим, що на теперішній час не розроблено переліку посад центральними органами, що забезпечують формування державної політики у сфері державної фінансової політики. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на отримання належної пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

07 вересня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якому відповідач позовні вимоги не визнав з огляду на відсутність правових підстав для зарахування до вислуги років стаж роботи у державній службі, оскільки станом на теперішній час відповідні переліки посад центральними органами не розроблені. З врахуванням викладеного, представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України (а.с. 41-42).

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 в період з 25.02.2002 року по 17.02.2004 року працював на посаді старшого державного податкового інспектора в Слов`янській ОДПІ Донецької області (а.с. 44-47).

18 травня 2021 року позивач звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області із листом, в якому просив надати йому інформацію, чи були зараховані до його вислуги років стаж роботи на державній службі у період з 25.02.2002 року по 17.02.2004 року. У разі відсутності вищевказаного періоду у вислузі років, просив відповідача вжити заходи по усунення порушеного права, включивши до його вислуги років період роботи з 25.02.2002 року по 17.02.2004 року на посаді старшого державного податкового інспектора Слов`янської ОДПІ (а.с. 40).

Листом № 3798/10/05-97-07 від 24.05.2021 року Головне управління ДФС у Донецькій області повідомило позивача про те, що не має законних підстав для зарахування до вислуги років стажу роботи ОСОБА_1 з 25.02.2002 року по 17.02.2004 року у державній службі, оскільки станом на теперішній час відповідні переліки посад центральними органами не розроблені (а.с. 39).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є не включення до вислуги років ОСОБА_1 період роботи з 25.02.2002 року по 17.02.2004 року на посаді старшого державного податкового інспектора Слов`янської ОДПІ.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року.

Відповідно до пункту «и» статті 17 цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Статтею 17-1 наведеного Закону передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до вимог абзацу 12 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Пункт 356.1 статті 356 Податкового кодексу України визначає, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

За приписами пункту 357.2 цього кодексу, пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції здійснюється у порядку, встановленому законом для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 (який діяв на час набуття позивачем відповідного стажу) встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 503-р до категорії посад державних службовців були включені посади працівників ДПА, які не мають спеціальних звань.

Враховуючи викладене, посадові особи податкових органів є державними службовцями і відповідно до цього мають право на призначення пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Зазначеним законом не встановлено вичерпного переліку посад, які відносяться до посад державних службовців та яким призначається пенсія на умовах цієї статті.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що відсутній затверджений перелік посад в органах державної податкової служби України, що позбавляє позивача права на зарахування спірного періоду до вислуги років, оскільки Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені для військовослужбовців гарантії щодо формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад.

У свою чергу принцип юридичної визначеності не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.09.2019 року у справі № 813/904/15, від 04.10.2018 року у справі № 819/1695/16.

З урахуванням наведеного, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Донецькій області щодо не включення до стажу роботи в органах податкової служби ОСОБА_1 , як наслідок не включення вислуги років для призначення пенсії, стажу роботи в органах Державної податкової служби з 25 лютого 2002 року по 17 лютого 2004 року (1 рік 11 місяців 24 дні).

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) стаж роботи в органах Державної податкової служби з 25 лютого 2002 року по 17 лютого 2004 року (1 рік 11 місяців 24 дні) для призначення пенсії за вислугою років.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Судове рішення складено та підписано 02 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко