Ухвала суду № 100883927, 03.11.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.11.2021 Справа № 914/847/20

Суддя Господарського суду Львівської області Галамай О.З., за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” на дії державного виконавця

у справі № 914/847/20

стягувач: Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” , м. Львів

боржник: Комунальне підприємство “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич

За участю представників:

від стягувача: Олійник О.О. – адвокат;

від боржника: не з`явився;

від органу ДВС: Роман Н.О. – державний виконавець

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” подано скаргу на дії державного виконавця під час виконання виконавчого провадження № 64857558 у справі № 914/847/20.

Хід розгляду скарги.

Ухвалою суду від 13.10.2021 прийнято скаргу до розгляду, судове засідання призначено на 25.10.2021.

22.10.2021 на електронну адресу від органу виконання судових рішень надійшов відзив на скаргу. Державний виконавець вважає скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки Порядком ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, затвердженого постановою КМУ №93 від 21.02.2017, не передбачено внесення відомостей до реєстру стосовно включення даних про заборгованість боржника в частині врегулювання заборгованості за кредитором, адже КП “Дрогобичтеплоенерго” включено до такого Реєстру відповідно до наказу Мінрегіону від 16.06.2017 №152. Щодо судового збору зазначив, що платіжним дорученням № 704 від 09.09.2021 судовий збір на суму 2 832, 32 грн сплачено на рахунок стягувача.

23.10.2021 від боржника надійшов на адресу суду відзив на скаргу. Просив відмовити у задоволенні скарги з підстав набрання чинності 29.08.2021 Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”, яким змінено терміни розстрочення заборгованості для підприємств теплопостачання, що включені до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - Реєстр). Боржник зазначив, що він включений у Реєстрі під №34 і не виключений з нього. На підтвердження зазначених доводів долучив повідомлення станом на 18.10.2021 про включення КП “Дрогобичтеплоенерго” ДМР до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

У судових засіданнях 25.10.2021 та 28.10.2021 оголошувалась перерва.

28.10.2021 державним виконавцем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 25.10.2021. У постанові зазначено, що при реєстрації виконавчого документа у АСВП неправильно зазначено суму виконавчого документа – 191 656, 83 грн, замість правильної – 191 653, 83 грн. Тому у резолютивну частину внесено зміни та відображено правильну суму виконавчого документа.

У судовому засіданні 03.11.2021 стягувач підтримала доводи, викладені у скарзі та просила її задовольнити.

Державний виконавець підтримав доводи, викладені у відзиві на скаргу та просив у її задоволенні відмовити.

Боржник явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Розглянувши скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), суд встановив таке.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/847/20 за позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” до Комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради про стягнення 272 132, 45 грн за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про розподіл природного газу № 094205CDFNCT016 від 01.01.2016.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.01.2021 присуджено до стягнення з Комунального підприємства “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” 188 821, 51 грн, з яких: 40 709, 65 грн пені, 10 831, 74 грн 3% річних, 137 280, 12 грн інфляційних втрат та 2 832, 32 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

11.02.2021 Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 12.01.2021.

Стягувачем пред`явлено до примусового виконання зазначений наказ.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень цу Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 16.03.2021 відкрито виконавче провадження.

01.09.2021 на адресу державного виконавця надійшла заява боржника №01/703 про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме: включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення”.

06.09.2021 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 914/847/20 від 11.02.2021 на підставі пункту 10 частини 1 статті 34 та статті 35 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв`язку з включенням підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення” (далі - Закон).

Стягувач не погодився із зупиненням виконавчого провадження, подав скаргу та просив визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Романа Назара Олеговича щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 06.09.2021 у ВП №64857558, визнати протиправною та скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 06.09.2021 у ВП №64857558.

Також судом встановлено, а учасниками справи підтверджено, що судовий збір на суму 2 832, 32 грн сплачено боржником 09.09.2021, що підтверджено платіжним дорученням № 704.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті судового рішення, висновки суду.

Згідно з статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга на дії органу ДВС обґрунтована тим, що, на переконання стягувача, відповідно до системного аналізу положень Закону України “Про виконавче провадження” із змінами, Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення” зі змінами від 14.07.2021 передбачено, що включення до Реєстру здійснюється безоплатно та за кожним кредитором окремо, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні. Таким чином, вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64857558 про стягнення заборгованості з боржника може бути зупинено лише у разі включення КП “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради за кредитором (АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»), який є стягувачем у даному виконавчому провадженні. Ствердив, що боржник внесений до Реєстру 16.06.2017 з обсягом кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно з Законом на суму 11 017 433, 25 грн. Натомість відповідно до рішення суду у цій справі заборгованість боржника виникла з жовтня 2017 року, тобто після включення останнього у Реєстр. Тому підстави внесення боржника в Реєстр та зазначена у ньому заборгованість не стосуються АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз». Звернув увагу, що боржник не подав відомості про необхідність внесення змін щодо них у Реєстр.

Крім того, зазначив, що рішення суду у цій справі стосувалось також стягнення судового збору, який не підпадає під дію Закону, тому державний виконавець зобов`язаний був надалі виконувати рішення суду в цій частині.

Також стягувач вважає, що заборгованість боржника стосується пені, 3% річних, інфляційних втрат та судового збору, а тому зазначені штрафні стягнення також не підпадають під дію Закону.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Постановою Кабінету Міністрів України № 93 від 21.02.2017 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок).

Відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії підпадає під правове регулювання Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Із прийняттям зазначеного Закону внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, частину 1 статті 34 доповнено пунктом 10, доповнено частиною 4 статті 34, крім того доповнено частиною 6 статті 35. У подальшому до Закону №1730 внесено зміни згідно з Законом України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” від 14.07.2021 №1639-ІХ, який набрав чинності 29.08.2021.

Пункт 10 частини 1 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження” визначає підставою зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій - включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Згідно з частиною 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення з теплопостачальних та теплогенеруючих організацій заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 червня 2021 року для виробництва теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), а також за послуги з транспортування і розподілу природного газу, теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Таким чином, пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження, у залежності від того, хто є стягувачем, посеред яких є і оператори газорозподільних систем.

Під час розгляду скарги судом встановлено, що боржник - КП “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради є підприємством, що надає послуги з теплопостачання, яке на підставі наказу Мінрегіону від 16.06.2017 №152 включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Станом на дату винесення оскаржуваної постанови, так і на дату винесення ухвали КП “Дрогобичтеплоенерго” знаходиться у зазначеному Реєстрі під №34, що підтверджується копією повідомлення із системи СЕД Мінрегіон від 18.10.2021 №7/10.1/15511-21. Відомостей про звернення постачальника природного газу про виключення такого із зазначеного реєстру, відповідно до пункту10 Порядку, матеріали скарги не містять.

Відповідно до частини 6 статті 35 Закону України “Про виконавче провадження” у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні).

За результатами аналізу положень статті 35 Закону України “Про виконавче провадження” у їх сукупності з викладеними обставинами, суд дійшов висновку, що на теперішній час не усунуто обставини, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, а саме боржника не виключено з Реєстру.

Тому суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови від 06.09.2021 (ВП №64857558).

Доводи скаржника про відсутність в Реєстрі інформації про включення КП “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради за кредитором – АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», який є стягувачем у даному виконавчому провадженні, не можуть бути підставою для скасування постанови, адже, як уже відзначалось, постановою КМУ №93 від 21.02.2017 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, а 16.06.2017 КП “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради включено до такого Реєстру відповідно до наказу Мінрегіону від 16.06.2017 № 152.

Щодо включеного у постанову від 06.09.2021 судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.

У частині 4 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» дійсно передбачено обов`язок державного виконавця зупинити виконавче провадження лише у частині стягнення з теплопостачальних та теплогенеруючих організацій заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 червня 2021 року для виробництва теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ).

Тобто судовий збір не повинен включатись у суму виконавчого документа.

Проте як зазначено вище, судовий збір на суму 2 832, 32 грн сплачено 09.09.2021, тобто ще до подання скарги стягувачем.

Також суд враховує позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 22.04.2020 у справі № 641/7824/18 та вважає, що визнання протиправними дій державного виконавця під час зупинення провадження у справі виключно з підстави включення у суму виконавчого документа судового збору, який в подальшому сплачено ще до подання скарги, є надмірним формалізмом.

Стягувач підтвердив, що сума судового збору є сплачена, отже суд дійшов висновку, що у цій частині дії державного виконавця не порушили права стягувача.

Посилання на те, що заборгованість боржника, яка стосується пені, 3% річних, інфляційних втрат не підпадає під дію Закону, відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки списання такої врегульовано статтею 7 Закону.

Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 86 цього кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення скарги та визнання дій державного виконавця протиправними.

Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 234, 235, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” на дії державного виконавця відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскаржується в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 08.11.2021.

Суддя Галамай О.З.