Ухвала суду № 100883897, 29.10.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2021 Справа № 914/751/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у судовому засіданні заяву (вх.№ 4222/21 від 19.10.2021р.)

Приватного підприємства «Беркут»

про заміну сторони правонаступником, поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу

у справі № 914/751/16

за позовом Приватного підприємства «Беркут»

до відповідача Львівського управління начальника робіт

про стягнення 22038,07 грн.

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.04.2016р. у справі №914/751/16 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Львівського управління начальника робіт на користь Приватного підприємства «Беркут» 8643,80 грн. – основного боргу, 683,93 грн. – пені, 587,32 грн. – 3% річних, 6016,08 грн. – інфляційних втрат та 1377,39 грн. – судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

17.05.2016р. на примусове виконання вказаного рішення суду видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної заборгованості та витрат по сплаті судового збору.

19.10.2021р. Приватним підприємством «Беркут» подано заяву (вх.№4222/21 від 19.10.2021р.), в якій заявник просить:

- замінити сторону, а саме боржника у наказі Господарського суду Львівської області від 17.05.2016р. у справі №914/751/16 з Львівського управління начальника робіт на його правонаступника – Квартирно-експлуатайційний відділ міста Львова

- поновити пропущений процесуальний строк для пред`явлення наказу до виконання;

- видати Приватному підприємству «Беркут» дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 17.05.2016р. у справі №914/751/16.

Ухвалою суду від 21.10.2021р. розгляд вказаної заяви призначено на 29.10.2021р. Вказаною ухвалою суду участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов`язковою.

Заявник явку представника в судове засідання 29.10.2021р. не забезпечив, однак подав заяву (вх.№24960/21 від 25.10.2021р.), в якій зазначено, що Приватне підприємство «Беркут» позовні вимоги підтримує повністю.

В судове засідання 29.10.2021р. з`явився представник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова та надав пояснення щодо поданої Приватним підприємством «Беркут» заяви.

Відповідно до частини 3 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України, заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Частиною 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву (вх.№4222/21 від 19.10.2021р.) Приватного підприємства «Беркут» про заміну сторони правонаступником, поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу у справі №914/751/16, суд зазначає таке.

Постановою державного виконавця Сихівського відділу ДВС Львівського МУЮ від 16.12.2016р. відкрито виконавче провадження ВП№53129763 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.05.2016р. у справі №914/751/16.

Як встановлено судом із Автоматизованої системи виконавчого провадження з використанням ідентифікатора доступу, що зазначений у постанові Сихівського відділу ДВС Львівського МУЮ від 16.12.2016р. про відкриття виконавчого провадження, копія якої міститься в матеріалах даної справи, 10.10.2017р. в межах виконавчого провадження ВП№53129763 накладено арешт на все майно боржника.

В подальшому, а саме 17.10.2017р. постановою Сихівського ВДВС міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, у зв`язку з відсутністю майна на яке можливо звернути стягнення, виконавчий документ, а саме наказ Господарського суду Львівської області від 17.05.2016р. у справі №914/751/16 було повернуто стягувачу.

Як зазначено у вказаній постанові від 17.10.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 17.10.2020р.

Однак при цьому, Приватне підприємство «Беркут» в поданій заяві (вх.№4222/21) стверджує, що постанову про повернення виконавчого документа, а також сам виконавчий документ у справі №914/751/16 він не отримував, а жодних коштів в рахунок погашення заборгованості у даній справі йому не надходило.

Враховуючи вказану обставину, стягувач 18.05.2021р. звернувся до Сихівського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) із заявою про надання інформації про стан виконавчого документа у справі 914/751/16.

У відповідь на вказану заяву Сихівський ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) листом №46404 від 10.08.2021р. повідомив стягувача про те, що у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, йому було повернуто виконавчий документ без виконання.

Як зазначено у заяві (вх.№4222/21), Приватне підприємство «Беркут» отримало вказану відповідь від Сихівського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) 01.09.2021р.

Також заявник посилається на те, що згідно із відповіддю Сихівського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), що викладена у листі №46404 від 10.08.2021р., підтвердження щодо відправки стягувачу постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та виконавчого документа не є можливим, оскільки термін зберігання завершених виконавчих проваджень складає 3 роки, згідно із пунктом 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008р., матеріали виконавчого провадження знищено.

Таким чином, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази надіслання органом Державної виконавчої служби наказу Господарського суду Львівської області у справі №914/751/16 після винесення постанови від 17.10.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу, заявник вважає, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що зазначений наказ дійсно був надісланий Приватному підприємству «Беркут».

Отже, враховуючи те, що стягувачу наказ фактично не було повернуто, заявник стверджує, що в даному випадку існують підстави вважати, що цей наказ був втрачений (знищений), у зв`язку з чим Приватне підприємство «Беркут» просить визнати поважними причини пропуску встановленого процесуального строку для пред`явлення наказу до виконання і поновити вказаний пропущений процесуальний строк, а також у зв`язку з його втратою просить видати дублікат наказу у справі №914/751/16.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із частинами 4 та 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Одним із основних засад судочинства, згідно із пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України, є зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2012р. №18-рп/2012, відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

У вказаному рішенні Конституційного суду України від 13 грудня 2012р. №18-рп/2012 зазначено також, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013).

Пунктом 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (Розділ ХІ) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Розглянувши подану заяву та долучені до неї докази, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, зважаючи на те, що обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, суд дійшов висновку про обгрунтованість заяви (вх.№4222/21 від 19.10.2021р.), у зв`язку з чим Приватному підприємству «Беркут» слід поновити пропущений процесуальний строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.05.2016р. у справі №914/751/16 та видати дублікат вказаного наказу.

Що стосується вимоги про заміну боржника на підставі на підставі статті 334 Господарського процесуального кодексу України суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно із частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частиною 5 статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Слід зазначити, що 22.03.2017р. Приватним підприємством «Беркут» було подано заяву (вх.№1287/17) у справі №914/751/16 про заміну сторони на стадії виконання рішення суду, в якій заявник просив замінити боржника, а саме Львівське управління начальника робіт на його правонаступника – Квартирно-експлуатаційний міста Львова.

Розглянувши вказану заяву, Господарський суд Львівської області 18.04.2017р. постановив ухвалу у даній справі №914/751/16, якою Приватному підприємству «Беркут» було відмовлено у задоволенні вказаної заяви, оскільки станом на дату постановлення цієї ухвали суду відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державне підприємство «Львівське управління начальника робіт» (ідентифікаційний код 22995851) перебувало в стані припинення.

Тобто, як вбачається зі змісту ухвали суду від 18.04.2017р., у зв`язку з тим, що державне підприємство «Львівське управління начальника робіт» (ідентифікаційний код 22995851) на той час не припинило свою діяльність, підстав для заміни боржника його правонаступником на стадії виконавчого провадження не було, а тому у задоволенні вказаної заяви Приватному підприємству «Беркут» було відмовлено.

Так, наказом Міністерства оборони України №321 від 07.07.2015р. припинено юридичну особу «Управління начальника робіт» (ідентифікаційний код 22995851), шляхом його реорганізації, а саме шляхом його приєднання до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова.

Вказаним наказом Міністерства оборони України Квартирно-експлуатаційний відділ міста Львова визначено правонаступником майна, усіх прав, обов`язків державного підприємства «Львівське управління начальника робіт».

Як встановлено судом, станом на 29.10.2021р. державне підприємство «Львівське управління начальника робіт» (ідентифікаційний код 22995851) відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинило свою діяльність у зв`язку з прийняттям рішення щодо реорганізації цієї юридичної особи.

Відповідно до частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обгрунтованість заяви (вх.№4222/21 від 19.10.2021р.), у зв`язку з чим слід замінити боржника у наказі Господарського суду Львівської області від 17.05.2016р. у справі №914/751/16 з Львівського управління начальника робіт на його правонаступника – Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова.

Керуючись статтями 119, 233, 234, 329, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ

1. Заяву (вх.№4222/21 від 19.10.2021р.) Приватного підприємства «Беркут» про заміну сторони правонаступником, поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу задовольнити.

2. Поновити строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.05.2016р. у справі №914/751/16.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 17.05.2016р. у справі №914/751/16 про стягнення з Львівського управління начальника робіт (79034, місто Львів, вулиця Луганська, 3, ідентифікаційний код 22995851) на користь Приватного підприємства “Беркут” (79066, місто Львів, вулиця Драгана, будинок 30 квартира 42, ідентифікаційний код 23267591) 8643,80 грн. – основного боргу, 683,93 грн. – пені, 587,32 грн. – 3% річних, 6016,08 грн. – інфляційних втрат та 1377,39 грн. – судового збору.

4. Замінити сторону – боржника у наказі Господарського суду Львівської області від 17.05.2016р. у справі №914/751/16 з Львівського управління начальника робіт (79034, місто Львів, вулиця Луганська, 3, ідентифікаційний код 22995851) на його правонаступника – Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова (79007, місто Львів, вулиця Батуринська, будинок 2, ідентифікаційний код 07638027).

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено 02.11.2021р.

Суддя Петрашко М.М.