Рішення № 100883690, 08.11.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/2251/21

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕВ-КОМПАНІ” (04078, м. Київ, вул. Білицька, 72-Г)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КЕРРОТ” (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 10Б, н/п 110)

про стягнення 86613,34 грн. заборгованості за договором надання послуг № 21/12/2020 від 21.12.2020 р., у тому числі – 78380,00 грн. основного боргу, 4374,25 грн. пені, 927,68 грн. 3% річних, 2931,41 грн. інфляційних втрат,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛЕВ-КОМПАНІ” (далі – ТОВ “ЛЕВ-КОМПАНІ”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КЕРРОТ” (далі – ТОВ “Торговий дім “КЕРРОТ”, відповідач) про стягнення 86613,34 грн. заборгованості за договором надання послуг № 21/12/2020 від 21.12.2020 р., у тому числі – 78380,00 грн. основного боргу, 4374,25 грн. пені, 927,68 грн. 3% річних, 2931,41 грн. інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг № 21/12/2020 від 21.12.2020 р., згідно з яким відповідачеві були надані послуги (автопослуги), що підтверджується актами приймання-передачі. Проте, ТОВ “Торговий дім “КЕРРОТ” оплата за надані послуги була здійснена частково, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 78380,00 грн. основного боргу, 4374,25 грн. пені, 927,68 грн. 3% річних, 2931,41 грн. інфляційних втрат і судові витрати покласти на відповідача.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену позивачем у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЕВ-КОМПАНІ” позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КЕРРОТ” про стягнення 86613,34 грн. заборгованості за договором надання послуг № 21/12/2020 від 21.12.2020 р., підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.08.2021 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було. Водночас, учасники процесу про судовий розгляд справи були повідомлені належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

21.12.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЕВ-КОМПАНІ” (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КЕРРОТ” (замовник) було укладено договір № 21/12/2020 на надання послуг будівельними машинами, механізмами та автотранспортом, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги будівельними машинами, механізмами та автотранспортом (далі - техніка), визначеними у додатку № 1 до цього договору.

Згідно з пп. 2.2.8 п. 2.2 договору, замовник зобов`язаний своєчасно та в розмірах, передбачених договором, здійснювати платежі згідно виставлених виконавцем рахунків-фактур.

Пунктом 3.8 договору встановлено, що оплата послуг здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту наданих послуг та/або талону замовника або товарно-транспортних накладних, або інших документів, підтверджуючих надання послуг (шляхових листів, нарядів тощо).

У разі прострочення оплати послуг виконавця більш ніж на 10 календарних днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що встановлена на час такого прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 4.2 договору).

Так, на виконання договору виконавцем було надано послуги замовнику, що підтверджується актами надання послуг, у тому числі – № 5 від 11.01.2021 р. на суму 3300,00 грн., № 8 від 16.01.2021 р. на суму 4750,00 грн., № 17 від 21.01.2021 р. на суму 6600,00 грн., № 18 від 22.01.2021 р. на суму 7260,00 грн., № 19 від 23.01.2021 р. на суму 6600,00 грн., № 41 від 26.01.2021 р. на суму 7260,00 грн., № 40 від 27.01.2021 р. на суму 10560,00 грн., № 76 від 06.02.2021 р. на суму 9900,00 грн., № 95 від 20.02.2021 р. на суму 8580,00 грн., № 96 від 21.02.2021 р. на суму 5940,00 грн., № 133 від 23.02.2021 р. на суму 3300,00 грн., № 144 від 26.02.2021 р. на суму 9240,00 грн., № 145 від 27.02.2021 р. на суму 5800,00 грн., № 146 від 28.02.2021 р. на суму 13200,00 грн., № 173 від 05.03.2021 р. на суму 8700,00 грн., № 176 від 06.03.2021 р. на суму 10560,00 грн., № 177 від 08.03.2021 р. на суму 7920,00 грн., № 175 від 09.03.2021 р. на суму 7260,00 грн., № 188 від 09.03.2021 р. на суму 5800,00 грн., № 192 від 10.03.2021 р. на суму 5800,00 грн., № 196 від 11.03.2021 р. на суму 5800,00 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками. Факт отримання від позивача наведених обсягів послуг відповідачем не заперечений.

Також ТОВ “ЛЕВ-КОМПАНІ” було виставлено ТОВ “Торговий дім “КЕРРОТ” відповідні рахунки на оплату - № 5 від 11.01.2021 р. на суму 3300,00 грн., № 9 від 12.01.2021 р. на суму 4750,00 грн., № 142 від 27.02.2021 р. на суму 5800,00 грн., № 189 від 11.03.2021 р. на суму 5800,00 грн., № 124 від 22.02.2021 р. на суму 3300,00 грн., № 173 від 08.03.2021 р. на суму 7920,00 грн., № 84 від 06.02.2021 р. на суму 9900,00 грн., № 47 від 26.01.2021 р. на суму 7260,00 грн., № 48 від 27.01.2021 р. на суму 10560,00 грн., № 28 від 21.01.2021 р. на суму 6600,00 грн., № 29 від 22.01.2021 р. на суму 7260,00 грн., № 30 від 23.01.2021 р. на суму 6600,00 грн., № 1164 від 27.12.2020 р. на суму 6600,00 грн.

Відповідачем було частково оплачено надані позивачем послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 592 від 12.01.2021 р. на суму 3300,00 грн., № UA153543 від 26.01.2021 р. на суму 4750,00 грн., № 752 від 25.01.2021 р. на суму 6600,00 грн., № 753 від 25.01.2021 р. на суму 7260,00 грн., № 754 від 25.01.2021 р. на суму 6600,00 грн., № UA153581 від 29.01.2021 р. на суму 10560,00 грн., № UA153580 від 29.01.2021 р. на суму 7260,00 грн., № UA153690 від 12.02.2021 р. на суму 9900,00 грн., № 1234 від 10.03.2021 р. на суму 5800,00 грн., № 1290 від 15.03.2021 р. на суму 5800,00 грн., № 1249 від 11.03.2021 р. на суму 7920,00 грн.

ТОВ “ЛЕВ-КОМПАНІ” та ТОВ “Торговий дім “КЕРРОТ” було підписано акт звірки взаєморозрахунків за 1 квартал 2021 року на суму 78380,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ “ЛЕВ-КОМПАНІ” зазначає, що у ТОВ “Торговий дім “КЕРРОТ” за вказаним вище договором утворилась заборгованість в сумі 78380,00 грн., яку позивач і просить суд стягнути з відповідача.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме - майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість за отримані від позивача послуги не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого до стягнення боргу у розмірі 78380,00 грн.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 78380,00 грн. є належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за надані послуги, позивач просить суд стягнути пеню, інфляційні втрати та 3% річних, нараховані за періоди прострочення оплат.

Згадуваним пунктом 4.2 договору встановлено, що у разі прострочення оплати послуг виконавця більш ніж на 10 календарних днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що встановлена на час такого прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що заявлений до стягнення розмір пені було визначено позивачем за загальний період з 20.02.2021 р. до 13.07.2021 р. в сумі 4374,25 грн., нарахованій на загальну заборгованість відповідача в сумі 78380,00 грн.

Судом встановлено, що згідно здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення з відповідача пені, останню було розраховано за період, починаючи з 20.02.2021 р., однак щодо кожного акту окремо заборгованість виникала через 5 банківських днів з моменту його підписання, як це передбачено умовами п. 3.8 договору.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Кодексу, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, згідно з арифметичним розрахунком, який зроблений судом відповідно до встановленого моменту початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі здійснення розрахунку за надані послуги щодо кожного акту надання послуг окремо, з урахуванням оплат, а також беручи до уваги приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 3884,87 грн., а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення858001.03.2021 - 04.03.202146.0000 %0.033 %*11.28858005.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*128.35858016.04.2021 - 17.06.2021637.5000 %0.041 %*222.14858018.06.2021 - 13.07.2021267.5000 %0.041 %*91.68594001.03.2021 - 04.03.202146.0000 %0.033 %*7.81594005.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*88.86594016.04.2021 - 17.06.2021637.5000 %0.041 %*153.79594018.06.2021 - 13.07.2021267.5000 %0.041 %*63.47330003.03.2021 - 04.03.202126.0000 %0.033 %*2.17330005.03.2021 - 15.04.2021426.5000 %0.036 %*49.36330016.04.2021 - 17.06.2021637.5000 %0.041 %*85.44330018.06.2021 - 13.07.2021267.5000 %0.041 %*35.26924009.03.2021 - 15.04.2021386.5000 %0.036 %*125.06924016.04.2021 - 17.06.2021637.5000 %0.041 %*239.23924018.06.2021 - 13.07.2021267.5000 %0.041 %*98.73580009.03.2021 - 15.04.2021386.5000 %0.036 %*78.50580016.04.2021 - 17.06.2021637.5000 %0.041 %*150.16580018.06.2021 - 13.07.2021267.5000 %0.041 %*61.971320009.03.2021 - 15.04.2021386.5000 %0.036 %*178.651320016.04.2021 - 17.06.2021637.5000 %0.041 %*341.751320018.06.2021 - 13.07.2021267.5000 %0.041 %*141.04870016.03.2021 - 15.04.2021316.5000 %0.036 %*96.06870016.04.2021 - 17.06.2021637.5000 %0.041 %*225.25870018.06.2021 - 13.07.2021267.5000 %0.041 %*92.961056016.03.2021 - 15.04.2021316.5000 %0.036 %*116.591056016.04.2021 - 17.06.2021637.5000 %0.041 %*273.401056018.06.2021 - 13.07.2021267.5000 %0.041 %*112.83726017.03.2021 - 15.04.2021306.5000 %0.036 %*77.57726016.04.2021 - 17.06.2021637.5000 %0.041 %*187.96726018.06.2021 - 13.07.2021267.5000 %0.041 %*77.57580019.03.2021 - 15.04.2021286.5000 %0.036 %*57.84580016.04.2021 - 17.06.2021637.5000 %0.041 %*150.16580018.06.2021 - 13.07.2021267.5000 %0.041 %*61.97З урахуванням викладеного, заявлена позивачем пеня підлягає частковому стягненню з відповідача в сумі 3884,87 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 927,68 грн. 3% річних та 2931,41 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки суперечить наведеним вище вимогам ст. 253 Цивільного кодексу України.

За розрахунком суду, зробленим з урахуванням п. 3.8 договору та ст. 253 Цивільного кодексу України, 3% річних підлягають стягненню з відповідача частково в сумі 808,67 грн., а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів858001.03.2021 - 13.07.20211353 %95.20594001.03.2021 - 13.07.20211353 %65.91330003.03.2021 - 13.07.20211333 %36.07924009.03.2021 - 13.07.20211273 %96.45580009.03.2021 - 13.07.20211273 %60.541320009.03.2021 - 13.07.20211273 %137.79870016.03.2021 - 13.07.20211203 %85.811056016.03.2021 - 13.07.20211203 %104.15726017.03.2021 - 13.07.20211193 %71.01580019.03.2021 - 13.07.20211173 %55.78Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме - у розмірі 808,67 грн.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 2931,41 грн., нарахованих на заборгованість відповідача на загальну суму 78380,00 грн. за період з березня 2021 року по травень 2021 року.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки також суперечить вимогам ст. 253 Цивільного кодексу України.

Водночас, суд зазначає, що методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19.

За розрахунком суду, зробленим з урахуванням п. 3.8 договору та ст. 253 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача частково в сумі 2373,48 грн., а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.03.2021 - 31.05.202146060.1.0371724.1447784.1401.04.2021 - 31.05.2021323201.020649.3432969.34Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕВ-КОМПАНІ”.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “КЕРРОТ” (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, 10Б, н/п 110, код 42123760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕВ-КОМПАНІ” (04078, м. Київ, вул. Білицька, 72-Г, код 39664502) 78380 (сімдесят вісім тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 3884 (три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 87 коп. пені, 808 (вісімсот вісім) грн. 67 коп. 3% річних, 2373 (дві тисячі триста сімдесят три) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 2239 (дві тисячі двісті тридцять дев`ять) грн. 43 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складене 08.11.2021 р.

Суддя В.М. Бабкіна