Рішення № 100883665, 27.10.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1068/21

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К, дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є ДЕСНА»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

про визнання недійсним рішення комісії, яке оформлене протоколом від 01.04.2021

Учасники судового процесу:

від позивача: Король Д.В.;

від відповідача: Дмитренко А.А.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є ДЕСНА» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про визнання недійсним рішення комісії, яке оформлене протоколом від 01.04.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що рішення комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу, яке закріплено у протоколі від 01.04.2021 є таким, що прийнято з порушенням вимог Кодексу газорозподільних систем, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2021 у справі № 911/1068/21 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 20.05.2021 о 16:10.

07.05.2021 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є ДЕСНА» надійшли пояснення щодо обґрунтованості клопотання про витребування доказів з додатками та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

З урахуванням того, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 22.04.2021 по 07.05.2021 перебувала у відпустці, тому дане клопотання було розглянуто суддею після виходу судді з відпустки.

Ухвалою суду від 13.05.2021 судом було ухвалено відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є ДЕСНА» № 219/21-К від 07.05.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

20.05.2021 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 20.05.2021 судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 17.06.2021 та про розгляд клопотання про витребування доказів, яке було подане позивачем разом із позовною заявою, у наступному судовому засіданні, яка занесена до протоколу судового засідання.

24.05.2021 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву.

09.06.2021 позивачем подано до суду заяву про продовження строку для подачі відповіді на відзив разом із відповіддю на відзив на позовну заяву.

17.06.2021 в судове засідання з`явився представник відповідача. Представник позивача в дане судове засідання не з`явився, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 17.06.2021 судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 15.07.2021, яка занесена до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення позивача про дату та час наступного судового засідання, судом складено та направлено на адресу останнього ухвалу-повідомлення від 17.06.2021.

15.07.2021 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 15.07.2021 судом було ухвалено відкласти підготовче судове засідання у справі № 911/1068/21 на 19.08.2021. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є ДЕСНА» про витребування доказів було задоволено частково: зобов`язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» надати до суду інформацію та документи, перелічені в ухвалі суду.

14.08.2021 від відповідача до суду надійшло дві заяви про залучення письмових доказів до матеріалів справи.

19.08.2021 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 19.08.2021 судом вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.09.2021.

16.09.2021 в судовому засіданні представник позивача просив суд позов задовольнити повністю, посилаючись на наступне.

Як стверджує позивач, відповідачем, а саме: Комісією було прийнято рішення про задоволення Акту про порушення № 2836 від 08.05.2020 та нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу, яке викладено у протоколі з розгляду актів про порушення вимог Кодексу від 01.04.2021.

Відповідачем був наданий позивачу Акт - розрахунок від 01.04.2021, відповідно до якого останньому було донараховано 30 996,36 м.куб. газу на суму 156 506,87 грн., який був розрахований за пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, в наслідок чого витрата (споживання) природного газу за попередній період визначено некоректно.

Одночасно, позивач вважає спірне рішення протиправним, посилаючись на п. 8 гл. 4 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем, з огляду на те, що саме позивачем було викликано відповідача для усунення витоку газу і тому, на думку позивача, процедура, передбачена главою 11 Кодексу газорозподільних систем в даному випадку не застосовується. Крім того, позивач стверджує, що відповідачем було розглянуто акт про порушення з порушенням строку, передбаченого п. 8 гл. 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, а саме, поза межами двохмісячного строку. Додатково, позивач наголошує на тому, що у спірному протоколі та акті-розрахунку відсутній підпис Голови комісії.

З огляду на все вищенаведене у сукупності, позивач вважає спірне рішення, оформлене спірним протоколом від 01.04.2021, протиправним та просить суд визнати його недійсним.

В свою чергу, відповідач в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, відповідно до яких, проти задоволення позову заперечує повністю, вважаючи, що норма п. 8 гл. 4 розділу 11 Кодексу газорозподільних систем не може бути застосована до правовідносин сторін, оскільки в даному випадку позивач, своїм листом вих. № 39 від 04.05.2020, не повідомив відповідача про несправну роботу лічильника. Натомість, позивач просив відповідача направити його представника для розпломбування шарового крану монометра на вузлі обліку для усунення витоку газу, що, на думку відповідача, свідчить про обґрунтованість прийнятого спірного рішення, оформленого протоколом від 01.04.2021.

16.09.2021 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 13.10.2021.

28.09.2021 від позивача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат.

13.10.2021 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 27.10.2021.

27.10.2021 в судовому засіданні представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити повністю, а представник відповідача - відмовити в задоволенні позову.

Приймаючи до уваги, що сторони скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 27.10.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», що діє на підставі ліцензії АГ №507469 від 01.09.2015 здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільної системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу газопровідних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі- НКРЕКП) від 30.09.2015 №2494 (далі Оператор ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

01.01.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є ДЕСНА» було підписано заяву-приєднання №09420WLQ7DBР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), якою останнє приєдналось до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (далі - договір). Вузол обліку газу постачальника за адресою: складський комплекс, вул. Леніна, 2/1,с. Дударків, Київська обл, обладнаний лічильником DELTA G100 коректором КПЛГ-1.02Р. Позивачу присвоєний ЕІС-код 56W.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір розподілу природного газу №09420WLQ7DBР016 від 01.01.2016, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг у сфері постачання газу.

Правовідносини, що виникають між оператором газорозподільних систем та суб`єктами ринку природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс, Кодекс ГРС), затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494. Положення вказаних актів цитуються судом у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Відповідно до п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу X Кодексу, власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 розділу X Кодексу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Згідно з положеннями пункту 1 глави 9 розділу X Кодексу, суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо, у тому числі, відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб.

Відповідно до положень пункту 2 глави 9 розділу Х Кодексу, перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюється у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків передбачених цим розділом.

Згідно з п. 5 гл. 5 р. III Кодексу ГРС, для належного виконання оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов`язаний забезпечити доступ на власні об`єкти представникам оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов`язків, в тому числі і для перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу.

Відповідно до п. 6 гл. 6 розділу X Кодексу ГРС, у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Судом встановлено, що позивач, 04.05.2020 направив АТ «КИЇВОБЛГАЗ» лист вих. № 39, в якому просив відповідача направити його представника для розпломбування шарового крану монометра на вузлі обліку за адресою: Бориспільський район, с. Дударків, вул. Незалежності 2/1, для усунення витоку газу. Лист був прийнятий, що не заперечується відповідачем (копія знаходиться в матеріалах справи).

08.05.2020 представниками відповідача було проведено перевірку технічного стану комерційного ВОГ, про що складено відповідний акт від 08.05.2020 (копія наявна у матеріалах справи). У даному акті зазначено, що під час перевірки ВОГ було виявлено витоки газу на гільзі контрольного термометра, на патрубку для зливу, конденсату, на обв`язці фільтра газу, на патрубку для контрольних ЗВТ. Витоки усунуто. Під час перевірки ВОГ виявлено, що при перевірці ЗВТ на витрату відліковий механізм не реагує, що свідчить про вихід з ладу лічильника. Лічильник газу запаковано та опломбовано для відправлення на позачергову повірку.

Положеннями глави 5 розділу XI Кодексу ГРС визначено порядок оформлення акту про порушення. Зокрема п. п. 1-5 визначають, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача / несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.

У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.

Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

Представниками відповідача було складено Акт про порушення №2836 від 08.05.2020 в якому визначено, що представниками відповідача була проведена перевірка та встановлено що лічильник газу не реагує на витрату. На акті міститься підпис представника споживача - ОСОБА_1

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, суд встановив, що акт про порушення № №2441 від 30.03.2020 є допустимим доказом на підтвердження зафіксованого порушення.

При цьому, судом враховані твердження позивача, що ОСОБА_1. не є, ані працівником, ані уповноваженою особою позивача та йому, з боку позивача, не надавались повноваження на підписання такого акту. Разом із тим, господарський суд їх відхиляє, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, акт про порушення підписано фізичною особою ОСОБА_1., який під час проведення перевірки представниками Оператора ГРМ був присутній на об`єкті, на якому знаходиться лічильник і від імені споживача надав доступ до засобів обліку природного газу.

Крім того, як вбачається з листа позивача до відповідача № 39 від 04.05.2020, в якому безпосередньо позивач і просив відповідача прибути для усунення витоку газу, сам позивач зазначив контактну особу в даній ситуації - ОСОБА_1 . Також, позивачем не надано будь-яких доказів того, що громадянин ОСОБА_1 є заінтересованою з боку відповідача особою або будь-яких доказів про відкликання його підпису.

Отже, посилання позивача на те, що акт про порушення не підписано з боку позивача уповноваженою особою, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до положень пункту 1 глави 11 розділу X Кодексу ГРС, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) ініційована позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових, сторони мають виходити з вимог цієї глави.

Згідно з положеннями пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу ГРС, якщо позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових буде здійснюватися не на місці монтажу комерційного ВОГ, оператор ГРМ має забезпечити зняття власних охоронних пломб (що відображується в акті), а власник комерційного ВОГ, крім побутового споживача, забезпечує тимчасове припинення газопостачання та зняття відповідного ЗВТ.

Після зняття ЗВТ в присутності сторін ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою спожива (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає: - найменування та адресу спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова або експертна повірка ЗВТ; - сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціального уповноваженого органу.

Як було встановлено судом та зазначено вище, 08.05.2020 представниками відповідача проведено перевірку технічного стану комерційного ВОГ, про що складено Акт перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 08.05.2020 (копія наявна у матеріалах справи). У даному акті зазначено, що під час перевірки ВОГ було виявлено витоки газу на гільзі контрольного термометра, на патрубку для зливу, конденсату, на обв`язці фільтра газу, на патрубку для контрольних ЗВТ. Витоки усунуто. Під час перевірки ВОГ виявлено, що при перевірці ЗВТ на витрату відліковий механізм не реагує, що свідчить про вихід з ладу лічильника. Лічильник газу запаковано та опломбовано для відправлення на позачергову повірку.

Відповідачем складений Протокол про направлення ЗВТ на позачергову повірку від 08.05.2020 (копія знаходиться в матеріалах справи).

27.05.2020, за результатами проведення позачергової повірки лічильника газу заводський № 3401692314, ДП «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОПЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУПРАВ СПОЖИВАЧА» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») було складено Довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-2-6/103, в зв`язку з тим, що ротора лічильника не обертаються.

Згідно з п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС (в редакції на момент виявлення порушення), акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При цьому, судом враховано, що з 30.07.2020 діє нова редакція зазначеного пункту кодексу, відповідно до якої, Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

01.04.2021 Комісія з розгляду актів про порушення вимог Кодексу АТ «КИЇВОБЛГАЗ» розглянула Акт про порушення вимог Кодексу №2836 від 08.05.2020.

При цьому, суд наголошує, що, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України; викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки, акт про порушення № 2836 був складений до введення в дію змін норми п. 8 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРМ - 08.05.2020 року, обов`язок оператора ГРМ здійснювати розгляд актів про порушення комісією з розгляду актів про порушення протягом 2 місячного терміну на спірні правовідносини не поширюється.

Тому, доводи позивача щодо порушення відповідачем строку розгляду акту про порушення № 2836 від 08.05.2020 є безпідставними.

Відповідно до п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).

Судом встановлено, що позивач був повідомлений про місце та час проведення Комісії, а саме: що засідання комісії відбудеться 26.03.2021 о 10-00, Викликом №81014 Сп-3355-03621 від 22.03.2021.

Відповідно до п. п. 10-11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

Слід зазначити, що відповідач під час проведення комісії був присутній, що не заперечувалось його представником в судових засіданнях, разом із тим, у спірному протоколі останнім було наведено заперечення щодо непогодження з актом-розрахунком.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

01.04.2021 Комісією з розгляду актів про порушення вимог Кодексу було прийнято рішення про задоволення Акту про порушення №2836 від 08.05.2020 та нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу за період з 29.04.2020 по 08.05.2020. Зазначене рішення закріплено у Протоколі від 01.04.2020. Відповідачем був наданий позивачу Акт - розрахунок від 01.04.2021, відповідно до якого останньому було донараховано 30 996,36 м.куб. газу на суму 156 506,87 грн.

При цьому, судом враховано, що безпосередньо засідання комісії відбулось не 26.03.2021, а 01.04.2021. Разом із тим, суд наголошує, що зазначені обставини не впливають на дійсність прийнятого спірного рішення, оскільки на засіданні був присутній представник споживача, що підтверджується наявним підписом на протоколі від 01.04.2020.

Одночасно, відповідно до п. 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС, до складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника.

Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ.

В свою чергу, спірним Протоколом від 01.04.2021 визначені голова, заступник голови та члени комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу в наступному складі: голова комісії - Ключник Н.Ф. - провідний фахівець з балансування відділу комерційного балансування Броварського відділення, заступник голови комісії - Жабуровський П.О. - старший інженер з експлуатаційної діяльності служби експлуатації систем газопостачання Броварського відділення управління експлуатації, члени комісії: Ярута С.Я. - старший майстер з експлуатаційної діяльності, Пополітова С.С. - провідний фахівець з балансування відділу комерційного балансування та Безпала К.О. - провідний фахівець відділу продажів.

Отже, у позовній заяві позивач стверджував, що відповідачем не було надано доказів, створення Комісії з розгляду актів про порушення у складі цих осіб та що зазначені особи є уповноваженими представниками Оператора ГРМ, а також, що для участі на постійній основі у склад комісії запрошувались уповноважені представники метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наразі, господарський суд зазначає, що, з метою повного та всебічного вирішення справи, судом було частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, на виконання якого відповідачем надано ряд документів. Отже, матеріали справи містять копії наказів відповідача № 01Но-150-1120 від 19.11.2020, а також, № 01Но-174-1220 від 20.12.2020, відповідно до змісту яких відповідачем створено комісію АТ «Київоблгаз» з розгляду актів про порушення вимоги Кодексу ГРС, що були виявлені, окрім інших, на території Бориспільського району. При цьому, судом досліджено та встановлено, що склад створеної комісії відповідає складу комісії, яка прийняла спірне рішення.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем було складено та направлено Управлінню національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у м. Києві та Київській області, а також, ДП «Укрметртестстандарт» звернення щодо призначення на постійній основі уповноважених представників (копії листів наявні у матеріалах справи).

Також, судом враховані посилання позивача на відсутність підпису голови комісії на спірних протоколі та акту-розрахунку. Однак, господарський суд відхиляє зазначені твердження в якості доказів наявності підстав для визнання вищенаведених документів недійсними, з огляду на наступне.

Як вже було встановлено та зазначено судом више, відповідачем затверджено наказ № 01Но-174-1220 від 20.12.2020, копія якого наявна у матеріалах справи. Отже, відповідно до п. 27 зазначеного наказу, засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС є правомочним, за умови присутності на ньому не менше 4 (чотирьох) членів затвердженого кількісного складу комісії. При цьому, пункт 28 наказу визначає, що, у разі відсутності голови комісії його обов`язки виконує заступник голови комісії.

Наразі, господарський суд зазначає, що матеріали справи містять по два примірники спірних протоколів та актів-розрахунку, з єдиною відмінністю - на копії, що надана позивачем, відсутній підпис голови комісії, а на копії, що долучена відповідачем, цей підпис наявний.

В той же час, з урахуванням положень п. 27 та п. 28 наказу відповідача, господарський суд не вважає відсутність на примірниках спірних протоколу та акту-розрахунку підпису голови комісії порушенням норм чинного законодавства, яке би призвело до наявності підстав для визнання недійсним зазначених документів, оскільки зазначені спірні документи підписані 4 членами комісії, в тому числі, і заступником голови комісії.

Отже, враховуючи все вищенаведене у сукупності, дослідивши вищенаведені докази та норми чинного законодавства України, на момент виникнення спірних правовідносин у сукупності, господарський суд встановив, що склад комісії, який 01.04.2021 прийняв спірне рішення про задоволення Акту про порушення №2836 від 08.05.2020 та нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу, а також, строк проведення зазначеної комісії, відповідали вимогам Кодексу ГРС.

Щодо правових підстав задоволення комісією Акту про порушення №2836 від 08.05.2020 та нарахування позивачу вартості необлікованого обсягу природного газу, об`ємом 30 996,36 м.куб. газу на суму 156 506,87 грн., господарський суд встановив наступне.

Відповідно до п. 6 гл. 6 розділу X Кодексу ГРС, у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Згідно з підпунктами 2, 3, 4 пункту 1 глави 9 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, суміжні Суб`єкти ринку природного газу, зокрема, оператор ГРМ та споживач,під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ і його складових, у тому числі, в разі позаштатної ситуації, мають право здійснювати з дотриманням вимог Кодексу ГРС перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо, серед іншого, працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема, загальної похибки вимірювання; відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.

Відповідно до пункту 5.9 Правил обліку природного газу, під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України 27,12.2005 №618. в редакції наказу від 20.09.2013 № 683, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки. У разі виявлення на комерційних вузлах обліку газу несправності ЗВТ, витоків газу з імпульсних ліній диференційних манометрів, пошкодження пломб або захисних елементів та інше власник комерційного вузла обліку газу має терміново проінформувати про це іншу сторону договору і, за необхідності, вжити заходів для забезпечення функціонування комерційного вузла обліку газу в робочому стані.

Відповідно до розділу XI глави 4 пункту 8 Кодексу газорозподільних систем, у разі своєчасного (до виявлення порушення представником оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем оператора ГРМ про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності) та за умови відсутності пошкодження пломби з прихованими заходами чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу процедура, передбачена цією главою, не застосовується (крім періоду відсутності пошкодженого ЗВТ/лічильника газу, що був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).

Як вже було встановлено судом та зазначалось раніше, позивач, 04.05.2020 направив АТ «КИЇВОБЛГАЗ» лист вих. № 39, в якому просив відповідача направити його представника для розпломбування шарового крану монометра на вузлі обліку за адресою: Бориспільський район, с. Дударків, вул. Незалежності 2/1, для усунення витоку газу. Лист був прийнятий, що не заперечується відповідачем (копія знаходиться в матеріалах справи).

08.05.2020 представниками відповідача на підставі письмової заявки позивача, було проведено перевірку технічного стану комерційного ВОГ, про що складено відповідний акт від 08.05.2020 (копія наявна у матеріалах справи). У даному акті зазначено, що під час перевірки ВОГ було виявлено витоки газу на гільзі контрольного термометра, на патрубку для зливу, конденсату, на обв`язці фільтра газу, на патрубку для контрольних ЗВТ. Витоки усунуто. Проте, під час перевірки ВОГ додатково виявлено, що при перевірці ЗВТ на витрату відліковий механізм не реагує, що свідчить про вихід з ладу лічильника. Лічильник газу запаковано та опломбовано для відправлення на позачергову повірку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зміст направленого позивачем відповідачу листа вих. № 39 від 04.05.2020, господарський суд вважає, що зазначений лист не є свідченням дій, які визначені вимогами п. 6 параграфу 6 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, оскільки позивачем не було повідомлено відповідача про пошкодження ЗВТ/лічильника газу або пломби (крім її відсутності), а тільки було зазначено про витоки газу та про необхідність розпломбування шарового крану монометра на вузлі обліку, з метою усунення витоку газу.

Відповідно до п.п. 1 п. 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого при визначенні лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки, а також при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

Згідно з п.п. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ До порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно;

Отже, враховуючи вищенаведене у сукупності, господарський суд вважає, що комісією було законно задоволено акт про порушення від 08.05.2020 та прийнято відповідне спірне рішення, закріплене у протоколі від 01.04.2021.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

01.04.2021 Акціонерним товариством «Київоблгаз» було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 29.04.2020 по 08.05.2020 об`ємом газу - 30 996,36 м.куб. на суму 156 506,87 грн., який був розрахований відповідно до п.п. 1. п.4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем. Наразі господарський суд зазначає, що позивачем не надано жодних заперечень щодо визначення відповідачем об`єму донарахованого обсягу газу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, суд встановив, що позовні вимоги стосовно визнання протиправним та недійсним рішення відповідача, яке оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем від 01.04.2021, нормативно не обґрунтовані та не доведені, а тому, господарський суд відмовляє в їх задоволенні.

При цьому, надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язокщодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen. ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення даєстороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Всі судові витрати за позовом, у зв`язку із відмовою в його задоволенні, залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2021.

Суддя Л.В. Сокуренко