Рішення № 100882879, 08.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021р. Справа № 904/5911/21

За позовом: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Дніпро

До: Фізичної особи - підприємця Гончарова Євгена Олеговича, м. Кривий Ріг

Про: стягнення 163 315, 63 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Дежавний ощадний банку «України» (позивач) звернувся з позовом до ФОП Гончарова Є.О. ( відповідач) про стягнення з 163 315, 63 грн. ( в т.ч: 120 613, 11 грн. - основна заборгованість; 28 694, 26 грн. - проценти за користування кредитом; 3 005, 15 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 447, 46 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 9 225, 04 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) та 1 330, 61 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем свої зобов`язань зі своєчасного повернення суми кредитних коштів та відсотків за користування кредитом за кредитним договором №103.10-10-238-М/КД від 27.12.19р. (укладеним між сторонами).

Ухвалою суду від 01.07.21р. було відкрите провадження у справі №904/5911/21 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами. Копії цієї ухвали були своєчасно направлені на адресу відповідача (АДРЕСА_1). 19.07.21р. від органів зв`язку надійшло поштове повідомлення направлене на адресу відповідача з посиланням «за закінченням терміну зберігання». Також судом отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 19.08.21р., відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є : АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 19.08.21р. повторно направлено на юридичну адресу ФОП Гончарова Євгена Олеговича ( АДРЕСА_1 ) копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.21 року у справі №904/5911/21.

ФОП Гончаров Є.О. (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням , направленим на адресу відповідача (зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 19.08.21р.) та повернутим органами зв`язку з посиланням «за закінченням терміну зберігання», «адресат відмовився від отримання» (а.с.69- 72, 75-78, 82-88).

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також,як наголосив ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.03.21 р. по справі № 911/3142/19: «…Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а , у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б). Отже, доводи скаржника про те, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення на адресу Товариства рішення суду першої інстанції, спростовуються наведеним вище. Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021р. №611 продовжено період карантину до 31.08.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.21р. №855 продовжено період карантину до 01.10.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.21р. №981 продовжено період карантину до 31.12.2021р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004)

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

27.12.19р. між АТ «Державний ощадний банк України» (банк) та ФОП Гончаровим Є.О. (позичальник) укладено кредитний договір №103.10-10-238-М/КД, відповідно до якого банк одноразово надає позичальнику кредит в сумі 145 000,00 грн. зі сплатою 30 процентів річних з терміном остаточного повернення не пізніше 24.12.2020 року (п. 3.1, 3.2, п.п. 3.4.1 п. 3.3 розділу 3 «Умови кредитування» Кредитного договору).

Відповідно до положень п. 2.1 розділу 2 «Предмет договору» кредитного договору Позичальник зобов`язувався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені Кредитним договором строки кредит у розмірі, визначеному в пункті 3 цього Договору та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п. 3.4.5 п. 3.3 Розділу 3 «Умови кредитування» Кредитного договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу та за строк фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту включно, та до повного погашення основної суми боргу за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається.

Кредит надається в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (п. 3.7 розділу 3 Умови кредитування» кредитного договору).

Відповідно до п. 3.9 розділу 3 Умови кредитування» кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту та проводить сплату процентів за користування ним відповідно до графіку платежів, який є додатком 3 до цього договору.

У відповідності до п.п. 4.2.1 п. 4.2 Розділу 4 «Права та обов`язки Сторін» кредитного договору банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови кредитного договору а взяті на себе за цим договором зобов`язання. У випадку неналежного виконання взяти на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договору, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати збитки (п.п. 4.3.1, 4.3.2 п. 4.3 Розділу 4 «Права та обов`язки Сторін» кредитного договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, передбачених кредитним договором, банк має право застосувати до позичальника штрафні санкції за порушення позичальником строків виконання зобов`язання щодо погашення основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення. Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за невиконання зоо неналежне виконання зобов`язань, передбачених цим Договором, здійснюється до повного виконання відповідного зобов`язання, встановленого цим Договором та не припиняється через шість місяців від дня, коли таке зобов`язання мало бути ним виконано (п. 6.1, 6.2 Розділу 6 «Відповідальність Сторін» кредитного договору).

Відповідно до п. 8.6 Розділу 8 «Заключні положення» Кредитного договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. (а.с.13-18, 19).

З матеріалів справи вбачається , що позивач свої зобов`язання, передбачені п. 2.1 Розділу 2 «Умови кредитування» кредитного договору щодо надання позичальнику кредиту виконав в повному обсязі - надав останньому кредит в розмірі 145 000,00 грн. ( що підтверджується відповідною випискою по кредитному рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 27.12.19р. по 11.06.21р., а.с.30-37).

Позивач зазначає, що після укладення кредитного договору позичальник здійснював часткові погашення кредитної заборгованості у черговості та на умовах договору; зокрема, відповідачем здійснені наступні платежі:

13.01.2020 року - 595,59 грн (погашення прострочених процентів);

13.01.2020 року - 0,91 грн (погашення строкового основного боргу);

29.01.2020 року - 3 100,00 грн (погашення прострочених процентів);

30.01.2020 року - 8 983,58 грн (погашення прострочених процентів);

17.02.2020 року - 24,73 грн (погашення строкового основного боргу);

17.02.2020 року - 3 662,07 грн (погашення прострочених процентів);

03.03.2020 року - 12 057,58 грн (погашення простроченого основного боргу); 03.03.2020 року - 242,42 грн (погашення строкових процентів); 17.03.2020 року - 29,85 грн (погашення строкового основного боргу); 17.03.2020 року - 2 916,78 грн (погашення прострочених процентів); 27.04.2020 року - 190,24 грн (погашення простроченого основного боргу); 27.04.2020 року - 3 089,76 грн (погашення прострочених процентів); 29.05.2020 року - 520,00 грн (погашення прострочених процентів); 25.06.2020 року - 1 200,00 грн (погашення прострочених процентів); 23.07.2020 року - 1 200,00 грн (погашення прострочених процентів); 31.07.2020 року - 600,00 грн (погашення прострочених процентів); 03.09.2020 року - 937,78 грн (погашення прострочених процентів); 07.10.2020 року - 3 000,00 грн (погашення прострочених процентів); 06.11.2020 року - 2 000,00 грн (погашення прострочених процентів);

16.12.2020 року - 3 000,00 грн (погашення прострочених процентів);

10.06.2021 року - 2 000,00 грн (погашення прострочених процентів).

Судом встановлено, що відповідні суми погашення із зазначенням дати та призначення відображені в розрахунку заборгованості станом на 11.06.2021 року, а також у відповідних виписках по рахункам позичальника

В той же час, оскільки відповідач не виконував належним чином зобов`язання, передбачені умовами кредитного договору, 09 лютого 2021 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №103.20-12/1-116 про погашення заборгованості за кредитним договором №103.10-10-238-М/КД від 27.12.2019 року в строк 30 (тридцять) календарних днів. Вказана вимога позичальником не отримана у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання, про що свідчить відповідна відмітка від 05.06.2020 року. Вимога банку залишилась без задоволення. В той же час, відповідно до п. 8.4 Розділу 8 «Заключні положення» кредитного договору сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляється сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату кур`єром або направленні цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у кредитному договорі.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач звернувся з цим позовом до суду та згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача перед позивачем за вищезазначеним кредитним договором складає 163 315, 63 грн. ( в т.ч: 120 613, 11 грн. - основна заборгованість; 28 694, 26 грн. - проценти за користування кредитом; 3 005, 15 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 447, 46 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 9 225, 04 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) та 1 330, 61 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом).

На час винесення рішення у справі доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем не надано. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 163 315, 63 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмов від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що уразі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Згідно зі ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідач на їх спростування не подав суду жодного доказу.

За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача: Фізичної особи - підприємця Гончарова Євгена Олеговича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь позивача - Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Дніпропетровське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (49107, м. Дніпро, проспект Гагаріна, 115; код ЄДРПОУ ВП: 09305480): 120 613, 11 грн. - основної заборгованості; 28 694, 26 грн. - процентів за користування кредитом; 3 005, 15 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 447, 46 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 9 225, 04 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 1 330, 61 грн. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом) та 2 449, 73 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 08.11.2021р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.