Рішення № 100882748, 08.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7744/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Підпалої Тетяни Миколаївни, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 48 503,01 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Підпалої Тетяни Миколаївни заборгованості у сумі 48 503,01 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 68-ДРА/18 від 23.02.2018 , з яких: основний борг- 45 940,62 грн., пеня - 1 722,41 грн., 3% річних - 839,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №68-ДРА/18 від 23.02.2018 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати. На підставі п. 9.2 договору позивачем нараховано пеню у розмірі 1 722,41 грн. та 3% річних у розмірі 839,98 грн. за загальний період з 01.06.2019 по 15.09.2020.

Ухвалою від 07.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

08.11.2021 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 68-ДРА/18 від 23.02.2018 (далі - договір).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у користування об`єкт оренди: нежитлове приміщення загальною площею 160 кв.м., розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 13 на першому поверсі 3-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради за актом приймання-передачі від 23.02.2018.

15.09.2020 відповідачем було повернуто позивачу об`єкт оренди на підставі акту приймання передачі.

Станом на 01.09.2021 заборгованість відповідача перед позивачем з сплати орендної плати становить 45 940,62 грн., що і стало причиною звернення позивача до господарського суду з даною позовною заявою.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- три проценти річних за період прострочення з 01.06.2019 по 15.09.2020 на суму 839,98грн.;

- пеню за період прострочення з 01.06.2019 по 15.09.200 на суму 1 722,41грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Станом на 08.11.2021 відзив на позов не надано.

Законодавець визначає основоположним процесуальним правом особи, яка бере участь у справі, право бути належно повідомленою про час та місце судового розгляду.

Згідно з ч.1, 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Поштова кореспонденція надіслана на адресу сторони судового процесу згідно Витягу з ЄДР, тобто, за останньою відомою суду адресою, яка повернена підприємством зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання", була не отримана адресатом в зв`язку з відмовою від отримання, надісланих на його адресу судових рішень.

Таким чином, у випадках якщо судові рішення були направлені судом на адресу сторони судового процесу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не були вручені адресату, а були повернуті до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", то в силу ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України є підстави вважати вказані судові рішення врученими стороні належним чином і, що він був належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи, оскільки неотримання поштової кореспонденції у цих випадках спричинено недобросовісною поведінкою особи, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю адресою реєстрації.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, до предмету доказування у даній справі входять обставини наявністі/відсутності заборгованості з орендної плати та у зв`язку з цим питання правомірності нарахування трьох процентів річних та пені.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між позивачем (далі - позивач, орендодавець) та відповідачем (далі - відповідач, орендар), (разом іменовані - сторони) укладено договір № оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 68 - ДРА/18 від 23.02.2018 (далі - договір).

Предмет договору. З метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2017 №41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлові приміщення (далі - об`єкт оренди) загальною площею 160 кв.м., розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, 13, розміщені на першому поверсі 3-х поверхневого будинку, вартість яких згідно з незалежною оцінкою становить 775 170,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради. (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою.

Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору становить 5245,32 грн., без ПДВ/базова за січень місяць 2018 рік/ (п.3.2 договору).

Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради № 29/6 від 13.04.2016 "Про внесення змін до рішень міської ради в частині надходження плати за оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста до міського бюджету", орендар зобов`язаний сплачувати 70% від загальної суми орендної плати на користь орендодавця до міського бюджету та 30% від загальної суми орендної плати на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди починаючи з 20.04.2016.

Строк. Цей договір діє 23.02.2018 до 22.02.2021 включно (п.10.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості послуг за договором.

Укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендною є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Правовий аналіз наведених положень Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста є двостороннім правочином, за яким обов`язку орендодавця передати обєкт оренди у користування кореспондує обов`язок орендаря сплатити вартість користування оредованим майном.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт передачі майна в оренду.

В силу пункту 2.2 договору, орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі об`єкта оренди.

23.02.2018 об`єкт оренди був переданий за актом приймання-передачі у користування відповідачу.

Отже, факт надання послуг визнається підтвердженим.

4. Порядок здійснення орендної плати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою.

Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору становить 5245,32 грн., без ПДВ/базова за січень місяць 2018 рік/ (п.3.2 договору).

Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради № 29/6 від 13.04.2016 "Про внесення змін до рішень міської ради в частині надходження плати за оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста до міського бюджету", орендар зобов`язаний сплачувати 70% від загальної суми орендної плати на користь орендодавця до міського бюджету та 30% від загальної суми орендної плати на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди починаючи з 20.04.2016.

Згідно з п. 3.3 договору за користування об`єктом оренди орендарі спланує орендну плату, яку спрямовує:

- 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 3671,72 грн., до загального фонду міського бюджету,

- 30 % від загальної суми орендної плата у розмірі 1573,60 грн., на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п.3.4 договору).

У п. 3.5 договору обумовлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

Орендна плата сплачується Орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди включно.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця (позивача) своєчасно надавати споживачу послугу в установлених обсягах, належної якості відповідно до вимог законодавства та цього договору відповідає обов`язок споживача своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені виконавцем.

15.09.2020 відповідачем було повернуто позивачу об`єкт оренди на підставі акту приймання передачі.

Однак, згідно розрахунку заборгованості, наданої позивачем, в період з червня 2019 по вересень 2020. Позивачем нараховано оредну плату у розмірі 58 324,80 грн. Відповідач частково сплатив заборгованість, в розмірі 12 384,18, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 45 940,62 грн.

Доказів оплати орендної плати в сумі 45 940,62 грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 45 940,62грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування пені та трьох процентів річних.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 9.2 договору визначено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 цього договору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку пені.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 1 722,41 грн. за загальний період прострочки з 16.10.2019 по 02.09.2021. При цьому нарахування здійснюються по кожному місяцю оренди окремо.

При перевірці розрахунку пені, суд виявив, що позивачем помилково нараховано пеню не на суму боргу з орендної плати за кожен місяць, а лише на розмір ПДВ від даної суми. Таким чином, розмір пені більший за заявлений позивачем, однак суд не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у заявленому розмірі - 1 722,41 грн.

Щодо розрахунку трьох процентів річних.

Позивач нарахував три проценти річних за період прострочення з 16.07.2019 по 02.09.2021 на суму 839,98 грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимоги не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його таким, що містить таку ж помилку, що й при розрахунку пені. Однак, як вже зазначалося, суд не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у заявленому розмірі - 839,98 грн..

За викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 48 503,01 грн., з яких 45 940,62 грн. - основний борг, 1 722,41 грн. - пеня та 839,98 грн. - 3% річних.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Підпалої Тетяни Миколаївни про стягнення заборгованості у розмірі 48 503,01 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Підпалої Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Мечнікова, 6, ідентифікаційний код 03341763) заборгованість з орендної плати у розмірі 45 940,62 грн., пеню в розмірі 1 722,41 грн., 3% річних у розмірі 839,98 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 270,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 08.11.2021.

Суддя Н.Г. Назаренко