Ухвала суду № 100881124, 06.09.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/9867/21

Справа № 760/23024/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 вересня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді

Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ) до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» /далі - ПрАТ «СК «Провідна»/ (код ЄДРПОУ: 23510137; адреса: 03049, м. Київ, просп. Повітрофлогтський, 25) про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

29.06.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 22.06.2021, за підписом адвоката Селітренікова Л.М., в якій ставиться питання про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі - 105 849,37 грн, інфляційних - 97 676,73 грн, 3 % річних - 43 800,07 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Щодо підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву

Частиною другою статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Статтею 62 ЦПК України визначено перелік документів які підтверджують повноваження представника та вимоги до таких документів. Так, частиною другою, частиною четвертою статті 62 ЦПК України врегульовано, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позовна заява від імені позивача ОСОБА_1 підписана адвокатом Селітреніковим Л.М., однак до позовної заяви не додані довіреності або ордеру на підтвердження його повноважень.

Натомість матеріали справи містять копію договору про надання правової допомоги від 10.05.2018, укладеного між Селітреніковим Л.М. та ОСОБА_1 .

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 766/17492/16-ц (провадження № 61-17044св19) зазначено наступне:

«Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з підпунктами 10, 11 Положення про ордер на надання правової допомоги, затвердженого рішенням Національної Асоціації адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Положення наведених норм права дають підстави для висновку, що повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені ордером або довіреністю цієї сторони, що посвідчує такі повноваження».

Усуваючи недоліки позову, представнику позивача необхідно взяти до уваги викладене та надати суду належним чином оформлену довіреність або ордер на підтвердження повноважень підписанта позовної заяви.

Щодо сплати судового збору

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач зазначив про звільнення від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак, із такими доводами позивача не можна погодитись, виходячи з наступного мотивів.

Закону України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Тобто договір страхування - це договір про надання послуги та на користь третьої особи.

З урахуванням того, що діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються цим Законом в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Із матеріалові позовної заяви вбачається, що позивач та відповідач перебували у договірних відносинах, адже уклали договір добровільного страхування майна № 11/1164258/2504/18 від 19.01.2018.

Предметом позову є стягнення штрафних санкцій внаслідок настання страхового випадку - пожежі, внаслідок якого було знищено застраховане майно, тобто вимоги позову стосуються саме виконання зобов`язань за вказаним договором страхування.

Здійснюючи аналіз положень щодо відповідальності страховика у разі невиконання умов договору страхування, суд вважає, що положення, закріплені в Законі України «Про страхування» та главі 67 ЦК України (страхування), є спеціальними нормами права, а в Законі України «Про захист прав споживачів» загальними.

Відтак, суд прийшов до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, не є захистом прав споживача, а тому на них поширюються вимоги Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору за звернення до суду із заявою про захист порушеного права.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено перед судом вимогу майнового характеру - стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про державний бюджет України» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020

№ 1082-IX з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2 270,00 грн.

Ціна позову визначена позивачем у розмірі суми, яка стягується та становить 247 326,17 грн.

Таким чином, позивачу необхідно:

- сплатити судовий збір в розмірі 2 473,26 грн на рахунок UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, докази чого надати суду.

Підсумки

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому суд роз`яснює, що під поняттям "усунення недоліку" розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/10366/17).

Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху як таку, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 62, 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення штрафних санкцій - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених у даній ухвалі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Л. Зуєвич