Рішення № 100877349, 01.11.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4571/21

Провадження № 2/577/1376/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2021 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

за участю секретаря

судового засідання Степаненко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження в м.Конотопі справу за позовом ТОВ «Прості Займи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за Договором надання фінансових послуг,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Прості Займи» звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за Договором надання фінансових послуг № 180926-135902 від 26.09.2018 року в розмірі 47499,06 грн. яка складається із: суми кредиту - 2000 грн., процентів за користування кредитом - 42233,66 грн.; пені - 707,34 грн., індексу інфляції за весь період прострочення - 552,67 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми - 2005,39 грн. Крім того просять відшкодувати судові витрати по справі у розмірі 2270,00 грн.

На обґрунтування у позові вказано, що 26.09.2018 року між ТОВ «Прості займи» та відповідачем укладено Договір про надання фінансових послуг №180926-135902 на суму 2000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача строком на 16 календарних днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,00 грн. за кожен день такого користування. Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. ТОВ «Прості займи» є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Товариство виконало свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів, перерахувало кошти за Кредитним договором на банківську картку позичальника платіжною системою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY». Відповідно до довідки, наданої ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підтвердження виконання переказу, 26.09.2018 року о 14:08:06 відповідачу були перераховані грошові кошти у розмірі 2000,00 грн.

Термін платежу за Договором настав 11.10.2018 року, однак відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню тіла кредиту, відсотків та пені не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку добровільно не погашає, то і просять стягнути заборгованість примусово.

Директор ТОВ «Прості Займи» Яворницька О.В. просить розглядати справу за відсутності їх представника, не заперечує заочному розгляду справи та винесенню заочного рішення суду (а.с. 70).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 69), поважність причини неявки не сповістив, заяв про відкладення розгляду справи не надходило. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.

Оскільки представник позивача не заперечує заочному розгляду справи, про що зазначив у поданому клопотанні, справу можливо розглянути за відсутності сторін у порядку заочного провадження за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши представлені докази приходить до висновку про часткове задоволення вимог виходячи із такого.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди..

За змістом ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За положеннями ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей

Законом України «Про електронну комерцію» далі по тексту - Закон) встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст.11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положеннями ст. 11 Закону передбачено використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2018 року між ТОВ «Прості займи» та відповідачем укладено Договір про надання фінансових послуг №180926-135902, відповідно до якого останній отримав 2000,00 грн. строком на 16 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,00 грн. за кожен день такого користування. Крім того, при виникненні заборгованості позичальник також зобов`язався сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі 3,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день - 5,02 %, на 30-й - 7,67 %.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 11).

Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. ТОВ «Прості займи» є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Товариство виконало свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів. Кошти за Кредитним договором перераховані на банківську картку позичальника (відповідача) платіжною системою ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (WayForPay), яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY».

Відповідно до довідки, наданої ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на підтвердження виконання переказу, 26.09.2018 року о 14:08:06 відповідачу були перераховані грошові кошти у розмірі 2000,00 грн. (а.с 16).

За розрахунком, представленого позивачем, непогашена заборгованість за кредитним Договором від 26.09.2018 року № 180926-135902, станом на 30.08.2021 року, складає 47499,06 грн, з яких: сума кредиту- 2000,00 грн, проценти за користування кредитом - 42233,66 грн, пеня - 707,34 грн, індекс інфляції за весь період прострочення - 552,67 грн. та три проценти річних від простроченої суми - 2005,39 грн. (а.с. 33-59).

Проте, не можна погодитись з даним розрахунком з огляду на таке.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув. Таким чином, вимога позивача в частині стягнення зі ОСОБА_1 суми позики 2000,00 грн. є доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих ТОВ «Прості займи» відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, ч.1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

З аналізу вищезазначених норм слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 4-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

За умовами укладеного сторонами Кредитного договору ТОВ «Прості займи», як фінансова установа, надало позичальнику суму кредиту, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі до 11.10.2018 року.

Таким чином, ТОВ «Прості займи» має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 11.10.2018 року, після настання якого у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, а тому нарахована позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом в сумі 42233,66 грн. виходить за межі строку кредитування.

Щодо нарахованих відсотків за період з 26.09.2018 року по 11.10.2018 року в сумі 640 грн, що визначена умовами договору, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, штрафних санкцій, а саме індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, за період з 11.10.2018 року по 30.08.2021 року, індекс інфляції за весь період прострочення становить - 552,67 грн. та 3% річних від простроченої суми - 2005,39 грн.

Але погодитись в повній мірі з цим нарахуванням також не можна, оскільки при розрахунках ТОВ «Прості Займи» було враховано суму відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 11.10.2018 року по 30.08.2021 року, тобто поза межами строку договору.

У постанові від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 Верховний Суд дійшов такого висновку: «враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція)».

Також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 5017/1987/2012 колегія суддів зазначила про те, що згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови зазначено, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Таким чином, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Враховуючи доведену заборгованість за тілом кредиту в сумі 2000,00 грн. та 640 грн. нарахованих відсотків суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути індекс інфляції за весь період прострочення в сумі 501,60 грн. (2640 грн. (сума боргу) х 0,19 (сукупний індекс інфляції) та 3% річних від простроченої суми - 228,70 грн. (2640 грн. (сума боргу) х 3% х 1054 днів прострочення / 365 днів у році/100).

Таким чином, зі ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Прості Займи» заборгованість за Договором надання фінансових послуг № 180926-135902 від 26.09.2018 року в розмірі 4077,64 грн. яка складається із: суми кредиту - 2000 грн., процентів за користування кредитом - 640 грн.; пені - 707,34 грн., індексу інфляції за весь період прострочення - 501,60 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми - 228,70 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046-1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості Займи» (код ЄДРПОУ 40858239, адреса: м. Запоріжжя Вознесенський район, вул.Незалежної України, 39 А, офіс 25) заборгованість за Договором надання фінансових послуг № 180926-135902 від 26.09.2018 року в розмірі 4077,64 грн., а також 192,95 грн. судового збору, всього ж 4270 грн. 59 коп.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко В. О.