Рішення № 100877239, 01.11.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7340/21

Провадження №2/523/3526/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2021 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Скоріної М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/7340/21 за позовною заявою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Одеської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та виділення спадкової частки в самостійній об`єкт, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Одеської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та виділення спадкової частки в самостійній об`єкт.

Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_4 належала на праві власності 1/3 частка домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем ОСОБА_2 було подано заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_4 , на підставі якої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М. 17.01.2019 року була заведена спадкова справа №3-2019.

05.02.2021 року представник спадкоємця ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки право власності спадкодавця було зареєстровано до травня 2004 року, коли реєстрація проводилася на паперових носіях інформації, нотаріусом було зроблено запит № 1/02-14 від 17.01.2019 року до КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, у відповідь на який отримано інформацію про те, що 6/36 та 3/18 часток, що разом складають 1/3 частку домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу та свідоцтва про право на спадщину за законом.

В процесі провадження по спадковій справі № 3-2019 до майна померлого ОСОБА_4 було виявлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.10.2015 року було відкрито розділ № 748233751101 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано право власності на 2/3 частки інших співвласників, які у 2016 році були ними відчужені - ОСОБА_3 . Так, 07.07.2016 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони було укладено Договір дарування, на підставі якого ОСОБА_3 набув у власність 2/3 частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 24.10.2016 року почав поділ зазначеного об`єкта, в результаті чого було зареєстровано новоутворений об`єкт з новою адресою та 2/3 частки у праві спільної часткової власності нового співвласника були погашені державним реєстратором, без урахування прав іншого співвласника - ОСОБА_4 .

На теперішній час, коли настав строк видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку вказаного вище домоволодіння, зареєструвати право власності спадкоємця у відкритому розділі №748233751101 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на зазначений об`єкт не вбачається можливим, оскільки розділ знаходиться у «процесі поділу». Враховуючи дані обставини, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М. було видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

У зв`язку з цим, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку домоволодіння, що знаходиться з адресою АДРЕСА_1 , а також виділити ОСОБА_2 в натурі 1/3 частку вищезазначеного домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в самостійний об`єкт, що складається із житлового будинку літ. «Б», сараю - літ. «В», гаражу - літ. «З», №2-2 - огорожі, ІІ, ІІІ - вимощення, та залишити новоствореному будинку адресу: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 13.05.2021 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.09.2021 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Однак, у попередніх судових засіданнях надала заяву про уточнення позовних вимог, в яких просила суд визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться з адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також виділити ОСОБА_2 в окремий об`єкт 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в самостійний об`єкт, що складається із житлового будинку літ. «Б» з прибудовою літ «б», в складі наступних приміщень , а саме № 3-1 - коридор, площею 6,2 кв.м., № 3-2 - кухня, площею 10,3 кв.м., № 3-3 - житлова, площею 7,6 кв.м., № 3-4 - житлова, площею 15,8 кв.м., № 1 - тамбур, площею 2,3 кв.м., загальною площею 4202 кв.м., в тому числі житловою - 23,4 кв.м., сарай літ. «В», огороді № 1-3, № 6, вимощення ІІ - ІІІ, а також залишити новоствореному будинку адресу: АДРЕСА_1 .

Також, представник позивача ОСОБА_1 надала суду заяву, в якій уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити та провести розгляд справи за її відсутності

Представник відповідача Одеської міської ради Балюк Б.О. в судове засідання не з`явився. Однак, надав суду заяву, в якій просить суд провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Однак, надав суду заяву про визнання позову, в якій уточнені позовні вимоги підтримує, проти їх задоволення не заперечує, та просить суд провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про смерть виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області серії НОМЕР_1 від 16.01.2019 року та Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00021894391 від 17.01.2019 року. (а.с. 66-67).

Сином та спадкодавцем ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , що підтверджується копією Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. (а.с. 73-74).

За життя ОСОБА_4 на праві власності належала 1/3 частка домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи наступними документами:

?Договором купівлі - продажу, посвідченого державним нотаріусом Четвертої одеської міської державної нотаріальної контори від 22.08.1956 оку за № 9056;

?Свідоцтвом про право власності за законом, виданим державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори від 08.05.1986 року, реєстр за № 4-917, спадкова справа № 258/1986;

?Реєстраційним посвідченням про реєстрацію права власності спадкодавця на 3/18 часток зазначеного домоволодіння на підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину;

?Технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовленого станом на 29.09.2000 року Одеським міським бюо інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості;

?Технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого станом на 14.02.2019 року КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом, оскільки заповіт за життя він не складав.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що спадкоємцем першої черги права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини є син ОСОБА_2 .

На підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою Валентиною Миколаївною була відкрита Спадкова справа №3-2019, індекс справи - 02-14 від 17.01.2019 року, що підтверджується наявною матеріалах справи копією даної спадкової справи. (а.с. 64-113)

Оскільки право власності спадкодавця було зареєстровано до травня 2004 року, коли реєстрація проводилася на паперових носіях інформації, нотаріусом було зроблено запит № 1/02-14 від 17.01.2019 року до КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про підтвердження цього права.

Згідно відповіді наданої КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради №501751.72 від 02.02.2019 року станом на 31.12.2012 року в комунальному підприємстві право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 зареєстровано 6/36 та 3/18 часток, що разом складають 1/3 частку зазначеного домоволодіння на підставі договору купівлі - продажу, засвідченого Четертою одеською державною нотаріальною конторою 22.08.1956 року, та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою одеською державною нотаріальною конторою 23.07.1970 року. (а.с. 83-84)

В подальшому, 05.02.2021 року представник спадкоємця ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Горецької В.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копіює заяви №6 від 05.02.2021 року. (а.с.88).

В процесі провадження по спадковій справі № 3-2019 до майна померлого ОСОБА_4 було виявлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.10.2015 року було відкрито розділ № 748233751101 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано право власності на 2/3 частки інших співвласників, які у 2016 році були ними відчужені - ОСОБА_3 .

Так, 07.07.2016 року, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої сторони було укладено Договір дарування, на підставі якого ОСОБА_3 набув у власність 2/3 частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 виділив зазначені вище 2/3 частки у самостійний об`єкт. Так, в матеріалах справи міститься Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 71196518 від 24.10.2016 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 , на праві приватної власності у частці 1/1 належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м., до складу якого входять житловий будинок літ. «А», гараж літ. «Г», огорожа, 1 та вимощення, ІІІ.

Підставою виникнення права власності на вказаний об`єкт стало технічний паспорт від 11.10.2016 року, висновок № 22/16 та довідка № 21/16 від 11.10.2016 року.

В матеріалах справи міститься Висновок щодо можливості поділу об`єкта нерухомого майна №22/16 від 11.10.2016 року, виданого ОСОБА_8 , в якому міститься інформація, що за технічними показниками об`єкт може бути поділено. (а.с. 39).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №243154373 від 05.05.2021 року об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, реєстраційний номер 748233751101, загальною площею 128.5 кв.м., житловою площею 79.3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в процесі поділу. (а.с. 94)

Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом № 47/02-31 від 05.02.2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Так, приватний нотаріус зазначила, що на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.10.2015 року було відкрито розділ № 748233751101 та зареєстровано право власності на 2/3 частки інших співвласників, які у 2016 році були ними відчужені іншій особі. Новим співвласником 24.10.2016 року було розпочато поділ зазначеного об`єкта, в результаті якого було зареєстровано новоутворений об`єкт з новою адресою та 2/3 частки у праві спільної часткової власності нового співвласника були погашені державним реєстратором. Зареєструвати право власності спадкоємця у відкритому розділі № 748233751101 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на зазначений об`єкт не вбачається можливим, оскільки розділ знаходиться «у процесі поділу».

Згідно п. 20 постанова КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі, коли відкриття розділу у Державному реєстрі прав здійснюється у результаті поділу, виділу частки з об`єкта нерухомого майна, державний реєстратор одночасно з відкриття розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб`єктів цих прав щодо об`єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, до відповідних розділів, відкритий на кожний з новостворених об`єктів нерухомого майна. А новостворений об`єкт лише один, іншого співвласника.

Згідно приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

А тому, у відповідності до ст. 392 ЦК України, яку суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин, як норму права, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч. 1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 23 абз. 2,3 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику по справам про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, що прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. При наявності умов для отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання право на спадщину судовому розгляду не підлягають. У випадку відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не може зареєструвати право власності спадкоємця у відкритому розділі №748233751101 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на зазначений об`єкт, тому що це не вбачається можливим, оскільки розділ знаходиться у «процесі поділу», що підтверджується Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.02.2021 року №47/02-31 постановленою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М. (а.с. 40-43).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд приймає до уваги те, що 1/3 частина домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , не була виділена в самостійний об`єкт нерухомості, а також те, що об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, реєстраційний номер 748233751101, загальною площею 128.5 кв.м., житловою площею 79.3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в процесі поділу, що призвело до неможливості ОСОБА_2 оформити свої спадкові права щодо цієї частини домоволодіння, а іншим шляхом окрім як шляхом звернення до суду його право захистити неможливо.

З урахуванням викладеного, позовна вимога ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться з адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог ОСОБА_2 в частині виділу в натурі, припинення права спільної часткової, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває права власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

У справі № 6-12цс13, а саме в постанові від 03 квітня 2013 року, Верховний Суд України дійшов наступних висновків щодо виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності. Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

За приписами п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру).

Відповідно до п.п. 7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок" від 04.10.1991року №7 (з подальшими змінами та доповненнями) в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. При поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Згідно п. 1.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 року, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 року об`єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за N 582/5773 (із змінами), а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об`єкти нерухомого майна. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об`єкту поштової адреси. Не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами. При підготовці документів про поділ нерухомого майна суб`єкти господарювання проводять такі дії: уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об`єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах; за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально. Після цього готується Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна.

Суд констатує, що представник позивача ОСОБА_1 надала суду із заявою про уточнення позовних вимог Висновок експерта №051/2021 будівельно - технічної експертизи, виготовленого для Суворовського районного суду м. Одеси по цивільній справі №523/7340/21 (пр. №2/523/3526/21). (а.с. 217-225).

Даний висновок було виготовлено експертом Скибінською Т.М. ПП «Одеський науково - дослідний центр експертних досліджень ім. Скибинського С.С.».

Згідно висновку експерта №051/2021 будівельно - технічної експертизи (а.с. 225), виходячи з проведеного дослідження наданих замовником документів, враховуючи результати проведеного візуального огляду житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які по фактичному користуванню входять до складу 1/3 частини, розташованої по АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності померлому ОСОБА_4 , експерт прийшов до висновку про те, що можливо з технічної точки зору, у відповідності до вимог нормативно-правових актів, виділити в окремий об`єкт нерухомості 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташовану по АДРЕСА_1 , яка на підставі Договору купівлі-продажу від 22.08.1956 року реєстр №9056 та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.051986 року, належала на праві власності померлому ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 , до складу якої по фактичному користуванню входять:

1.житловий будинок літ. «Б», в складі наступних приміщень, а саме: №3-1 - коридор, площею 6,2 кв.м., №3-2- кухня, площею 10.3 кв.м., №3-3 - житлова, загальною площею 7,6 кв.м., №3-4 - житлова, площею 15,8 кв.м., №1 - тамбур, площею 2,3 кв.м., загальною площею - 42,2 кв.м., в т.ч. житловою - 23,4 кв.м.;

2.сарай літ. «В»;

3.огорожі №1-3, №6;

4.вимощення ІІ, ІІІ.

Як було вище зазначено, відповідач ОСОБА_3 вже виділив свою частку в окремий об`єкт із присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 , що також вказує на можливість виділити в окремий об`єкт нерухомості.

Суд констатує, що спір про право власності та порядок користування майном між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутній, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою ОСОБА_3 про визнання позову.

Враховуючи те, що належні сторонам частини домоволодіння фактично є окремими об`єктами нерухомості, а серед надвірних будівель і споруд, що знаходяться у користуванні кожного із співвласників, відсутні будівлі і споруди, які б перебували у спільному користуванні, а тому є наявна технічна можливість для виділу позивачу частки домоволодіння в натурі як окремого об`єкта права власності.

Окрім того, враховуючи, що виділеній частині будинковолодіння відповідачу присвоєно адресу: АДРЕСА_1 , а також враховуючи, що житлові приміщення, якими користується позивач є самостійним об`єктом нерухомості, суд вважає за можливим залишити позивачу адресу: АДРЕСА_1 .

Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 361, 364, 367, 392, 1216, 1216, 1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Одеської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та виділення спадкової частки в самостійній об`єкт - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виділити в окремий об`єкт нерухомого майна з присвоєнням окремої поштової адреси та реєстрації під окремим реєстровим номером 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якої по фактичному користуванню входять:

?житловий будинок літ. «Б» з прибудовою літ «б», в складі наступних приміщень, а саме: №3-1 - коридор, площею 6,2 кв.м., №3-2 - кухня, площею 10,3 кв.м., №3-3 - житлова, загальною площею 7,6 кв.м., №3-4 - житлова, площею 15,8 кв.м., №1 - тамбур, площею 2,3 кв.м., загальною площею - 42,2 кв.м., житловою - 23,4 кв.м.;

?сарай літ. «В»;

?огорожі №1-3, №6;

?вимощення ІІ, ІІІ.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Одеська міська рада, код за ЄДРПОУ 26597691, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, буд № 1.

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканець: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер