Постанова № 100876536, 01.11.2021, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1362/21

Провадження № 3/317/665/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Ткаченко М.О., розглянувши матеріал, що надійшов з ВП№6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,

за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов адміністративний протокол серії ОБ №104160, відповідно до якого 13.04.2021 о 11 год. 20 хв. в Запорізькому районі, смт Балабине, вул. Українська, 2Д водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21150, д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження в медичному закладі на стан сп`яніння відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Судові засідання, призначені на 12.05.2021 та 07.06.2021 не відбулися в зв`язку із неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та відсутністю доказів належного його повідомлення про дату, час та місце судового розгляду.

В судові засідання 20.07.2021, 25.08.2021, 27.09.2021, 01.11.2021 ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Запорізького районного суду Запорізької області (https://zp.zp.court.gov.ua/sud0810/gromadyanam/csz/) в розділі «Громадянам» у вкладці «Виклик громадян до суду». Також, в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце розгляду справи. Крім того, судом направлялися ОСОБА_1 судові повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення ( АДРЕСА_1 ), які повернулися до суду із позначками: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки розгляду справи.

На підставі ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з урахуванням необхідності додержання строків, передбачених ст. 38, 277 КУпАП, суд постановив проводити розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

До суду справа відносно ОСОБА_1 надійшла за скоєння останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП. Водночас, диспозицією ч.3 ст.130 КУпАП, встановлена відповідальність за дії, передбачені частиною першою ст. 130 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями ст.6 ч.1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Спираючись на ці положення, а також на практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 09.06.2011 р. по справі «Лучанінова проти України», від 30.05.2013 р. по справі «Малофєєва проти Росії», від 20.09.2016 р. по справі «Карелін проти Росії», суддя приходить до переконання, що як і у кримінальному провадженні, так і у справі про адміністративне правопорушення, суддя, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно, на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказане формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

До протоколу про адміністративне правопорушення додано довідку щодо повторності вчиненого правопорушення, з якої вбачається, що згідно із базою даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року повторно притягується до відповідальності за ст. 130 КУпАП, зафіксовано позбавлення права керування всіма видами транспорту строком на 10 (десять) років, а саме 15.03.2021 Комунарським районним судом м. Запоріжжя останнього визнано винним та накладено стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування.

Таким чином, за вказаних обставин у суду відсутні підстави розглядати дану справу за ч.3 ст.130 КУпАП, якою передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, вважаю за можливе розглянути справу за ч.2 ст.130 КУпАП, так як в такому випадку не буде погіршено становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Провина ОСОБА_1 підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №104160 від 13.04.2021, а також доданими документами:

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно із яким ОСОБА_1 відмовився від огляду у присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене 13.04.2021 о 11 год. 30 хв.;

- СD-диском із відеозаписом події;

- поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно із якими 13.04.2021 о 11 год. 25 хв. вказані особи були запрошені в якості свідків, у їх присутності водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, а також продуття алкотестеру на місці зупинки, на що водій відмовився;

- довідкою із бази даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року повторно притягується до відповідальності за ст. 130 КУпАП, зафіксовано позбавлення права керування всіма видами транспорту строком на 10 (десять) років, а саме 15.03.2021 Комунарським районним судом м. Запоріжжя останнього визнано винним та накладено стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування. Посвідчення водія значиться вилуеним та зданим на збереження до ТСЦ МВС.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 251, 255 КУпАП, поліцією зібрано достатньо доказів при складанні протоколу про адміністративне правопорушення для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Проаналізовані судом докази в сукупності дають підстави для висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративні правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , як і обставин, що обтяжують його відповідальність, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення суд також враховує положення п.28 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, згідно яких позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове КУпАП не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Враховуючи вимоги ст. 33 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення, достатнього для його виправлення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, однак без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останнього вже позбавлено права керування транспортними засобами постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2021, та без конфіскації транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про перебування у приватній власності порушника транспортного засобу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 38, 40-1, 130, 283, 284, 287, 289 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП України, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.).

Для сплати штрафу кошти перерахувати – призначення платежу: «Адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300, Код отримувача: 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Протокол про адміністративне правопорушення – серія ОБ №104160 від 13.04.2021.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 – судовий збір у розмірі 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя М.О. Ткаченко