
Справа № 242/2106/21
Провадження № 2/242/796/21
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2021 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Владимирської І.М., за участю секретаря Гандзюк К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку заочного спрощеного позовного провадження в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , треті особи: Орган опіки та піклування Селидівської міської ради; Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодість» м. Селидове, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в обґрунтування якого зазначив, що йому на праві власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В вищезазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З червня 2014 року по теперішній час відповідачі за місцем реєстрації не проживають, не сплачує комунальні платежі, особистих речей в квартирі не має. Реєстрація за вищевказаною адресою відповідачів перешкоджає власнику розпорядитися власністю, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Просить визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , втратившими право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 11.05.2021 року суддя Переясловська Ю.А. по цивільній справі відкрито провадження та розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 11.05.2021 року суддя Владимирська І.М. цивільну справу прийняла до свого провадження та розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить суд слухати справу без його участі, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з`явились, будучі належним чином повідомленими про дату, час та місце слухання справи. Згідно ст.ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідачів з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
Третя особа представник органу опіки та піклування Селидівської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника органу опіки та піклування Селидівської міської ради надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу без її участі та задовольнити позов у разі гарантування малолітній дитині збереження батьками права користування іншим житловим приміщенням.
Третя особа ОСББ «Молодість» м. Селидове в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 29.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Селидівського міського нотаріального округу Леоновою В.П., зареєстрованого в реєстрі за №1447, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно акту про непроживання від 08.04.2021 року, складеного головою ОСББ «Молодість» м. Селидове Крюковою Н.І. в присутності свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , не проживають в квартирі з 2014 року по теперішній час, речей немає.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 391 ЦК України передбачено, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
У відповідності до ст.405 ч.2 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст.72 ЖК визнання особи, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені терміни проводиться в судовому порядку.
Вищевказані докази в їх сукупності приводять суд до переконання, що відповідачі не мешкають в житловому приміщенні без поважних причин понад один рік, це відповідно до ст.405 ч. 2 ЦК України є підставою для визнання їх таким, що втратили право користування житловим приміщенням. В судове засідання не надано доказів, які б свідчили про те, що причини відсутності відповідачів у спірному приміщенні понад один рік є поважними.
Що стосується визнання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_5 досяг 14 років, за місцем реєстрації не проживає більше 6 років, а також і той факт, що позивачем не створюються перешкоди у користуванні спірним житлом, суд приходить до переконання про законність вимог позивача та достатність підстав для визнання неповнолітньої дитини такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Частиною 2 статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Згідно ч. 1 ст. 163 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.
Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27.02.1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Залишаючи за неповнолітньою дитиною ОСОБА_5 право користування жилим приміщенням, будинком, визнаючи його матір такою, що втратила право користування цим житловим приміщенням, суд припустить порушення принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, яким передбачено, що малолітня дитина не може бути розлучена з матір`ю, батьком крім випадкових обставин.
Окрім того, обмеження дієздатності особи в інших правовідносинах, в тому числі і у праві самостійно та вільно обирати місце свого проживання, кореспондується і з правилами частини 4 статті 29 ЦК.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що неповнолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.
Права неповнолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання неповнолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від її волі, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для неповнолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.
Неповнолітня дитина не є самостійним суб`єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.
З огляду на це, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 72 ЖК України, ст. ст. 16, 29, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 268, 280 - 283 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), треті особи: Орган опіки та піклування Селидівської міської ради (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 8, ЄДРПОУ 04052962), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодість» м. Селидове (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, б.4, ЄДРПОУ 35191678) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , втратившими право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Владимирська
Судове рішення № 100876228, Селидівський міський суд Донецької області було прийнято 04.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 242/2106/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: