Постанова № 100876198, 08.11.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/5976/21

Провадження№ 3/266/1861/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Пантелєєв Дмитро Геннадійович, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №3 Маріупольського районного управління поліції ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не встановлено, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

До Приморського районного суду м.Маріуполя надійшло три справи про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.173-2 КУпАП

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №207882 від 13.09.2021 року, ОСОБА_1 13.09.2021 року, близько о 16 год. 30 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах з порожнини рота, порушення мови, ходи), вчинила відносно матері співмешканця ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що полягало в умисних діях, а саме висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, била по голові рукою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 839539 від 14.09.2021 року, ОСОБА_1 14.09.2021 року, близько о 19 год. 17 хв., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , порушила виконання правил терміново забороненого припису АА №159678 від 13.08.2021 року, а саме не залишила місце проживання постраждалої особи та здійснила вхід до місця проживання постраждалої особи, контрактувала з постраждалою особою ОСОБА_2 .

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 839615 від 17.09.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 17.09.2021 року, близько о 18 год. 55 хв., порушила терміновий заборонений припис №159678 від 13.09.2021 року, а саме контактувала з постраждалою особою ОСОБА_2 , чим порушила терміновий заборонений припис, який був складений відносно кривдника.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою судді від 29.09.2021 року об`єднано справи про адміністративні правопорушення №3/266/1861/21 (справа №266/5976/21), №3/266/1862/21 (справа №266/5977/21), №3/266/1878/21 (справа №266/5994/21) відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, при цьому про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява N 3236/03) наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд розцінює неявки в судові засідання, виключно, як спробу ОСОБА_3 уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, судом всіляко забезпечувалась змагальність судового процесу та право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, що свідчить про дотримання основного принципу Європейського суду з прав людини особа повинна бути почутою.

У справі «Mirovni Institut v. Slovenia» Європейський суд з прав людини відзначив, що судові розгляди мають гарантувати право на публічне слухання в розумінні §1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Винятки повинні бути виправдані особливими обставинами. Як підкреслив Суд, суспільний характер слухань захищає сторони від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю. Це також є одним зі способів підтримки довіри до судів.

У даному випадку суд забезпечив ОСОБА_1 гарантію щодо публічного розгляду справи проти нього і виняток зроблений судом щодо можливості подальшого розгляду справи без його участі із-за зловживання ним своїми процесуальними правами повністю захищає ОСОБА_1 від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 своєчасно сповіщена про місце і час розгляду справи, вважаючи причини неявки особи до суду неповажною та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.

Вся інформація щодо ходу даного судового провадження міститься на сайті «Судова влада України».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За приписами ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб як дід (баба) та онук (онука) (п. 8 ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Факт адміністративних правопорушень підтверджується протоколами серії ВАБ №207882 від 13.09.2021 року, ВАБ № 839539 від 14.09.2021 року, ВАБ № 839615 від 17.09.2021 року, довідками за результатами розгляду заяв, рапортами працівників поліції, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , терміновим забороненим приписом серії АА №159678 від 13.08.2021 року, постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто за умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Абзацом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» визначено, що насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. В абзаці 4 вищевказаної статті зазначено, що під психологічним насильством в сім`ї розуміється насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Обираючи правопорушнику вид стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, представлені докази підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не сплили.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, щопом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2 ч. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не встановлено, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (отримувач коштів Маріуполь.УК/м.Маріуполь/21081100, код за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), МФО 899998, рахунок отримувача UA 088999980313070106000005721, код класифікації доходів бюджету 21081100), з конфіскацією незаконно вирощуваних наркотиковмісних рослин.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не встановлено, на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувача коштів – Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37993783, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд міста Маріуполя.

Суддя Д.Г.Пантелєєв