Вирок № 100875884, 05.11.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/2430/20

1-кп/221/481/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року

Волноваський районний суд Донецької області в складі

головуючого судді Мохова Є.І.

за участю секретаря судового засідання Лавріненко А.О.

прокурора Браговського С.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

провівши в залі суду м. Волноваха судове засідання кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050630000496 від 20.03.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Донецької області, Волноваського району, смт. Володимирівка, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, у шлюбі не перебуває, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, депутатом не є, інвалідом не є, хронічних захворювань не має, на утриманні не має малолітніх дітей, раніше не судима в силу ст.. 89 КК України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України

встановив:

16.03.2020 року, ОСОБА_1 одноособово розпивала спиртне на вулиці м. Волноваха, після чого приблизно о 18 годині 00 хвилин, вирішила сходити до магазину «АТБ», який розташований у м. Волноваха, по вул. Центральна, де викрала товари, а саме: горілку 370 мл «Хлбіний дар Пшенична», цукерки 110 г «Milka» з молочного шоколаду з молочною начинкою, ковбасу 400 г «М`ясна лавка» Австрійська, шоколад 90 г «Millennium» пористий білий, шоколад 90 г «Millennium» пористий молочний, які ОСОБА_1 заховала собі під одяг, що видно на відео з камер відеоспостереження. Після чого вона взяла 1 банан, заплатила за нього на касі, та пішла з магазину. Коли ОСОБА_1 знаходилась у магазині, охорони в торговому залі не було.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжки), ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення - проступок, передбачене ст. 185 ч. 1 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнала повністю, не заперечувала його скоєння за обставини, викладених вище, пояснила суду, що дійсно таємно викрала з магазину АТБ горілку та продукти харчування. У скоєнні правопорушення покаялась.

Представник потерпілого Сімаков В.В. до судового засідання не з`явився, надав заяву слухати справу без його участі, просив прийняти рішення на розсуд суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їх положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судом встановлено, що показання обвинувачено ОСОБА_1 ї є достовірними, узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України за ознакою - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставини, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Як особа, обвинувачена характеризується позитивно, раніше не судима в силу ст.. 89 КК України, матеріальні збитки потерпілій особі не відшкодувала, не працює.

При таких обставинах, суд вважає, що до обвинуваченої необхідно застосувати покарання в умовах без ізоляції від суспільства у вигляді громадських робіт, та не вбачає підстав для застосування більш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті. Вважає, що саме таке покарання є необхідними та достатніми для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов потерпілим не подавався.

Керуючись ст. ст. 368-370, 374, 392, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, і призначити їй покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Волноваський районний суд Донецької області, при цьому відповідно ч.3 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до приписів ч.6 ст. 376 КПК України копію негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченої та прокурору. Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Є.І. Мохов