Рішення № 100875877, 08.11.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/6008/21

2-а/221/78/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Подоляк Я.М.

за участю секретаря судового засідання Конюшок Г.Ф.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвокат Тамбулатова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4696501, -

встановив:

Позивач звернувся до Волноваського районного суду Донецької області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4696501 від 28.08.2021, винесену сержантом поліції Стаценко Володимиром Володимировичем Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області, у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., як таку, що винесена безпідставно та з порушенням чинного законодавства.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 та його представник - адвокат Тамбулатов О.О., зазначили, що стосовно нього була складена постанова, в якій зазначається, що 28.08.2021 року о 10 годинi 55 хвилин в смт. Ольгинка по вул. 1 Травня,11, ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHRYSLER STRATUS, державний номерний знак НОМЕР_1 в якому встановлено додаткове газове обладнання, яке не відповідає типу палива в реєстраційних документах - свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , чим порушив п. 30.1 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. З вказаною постановою він не погоджується, оскільки не порушуючи жодних правил дорожнього руху, маючи при собі документи, визначені п.2.1 ПДР був зупинений працівниками Національної гвардії України, які несли службу в межах розташування тимчасового мобільного блокпосту у с. Ольгинка Волноваського району Донецької області. На вимогу військовослужбовця, ОСОБА_1 надав документи, що посвідчують його особу, водійське посвідчення, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після цього, військовослужбовцем було здійснено огляд транспортного засобу, а саме багажного відділення, шляхом підіймання підлоги багажника. Одразу ж підійшов працівник Національної поліції, не роз`яснивши в повному обсязі права та обов`язки та ненадавши можливість надати пояснення, заявляти клопотання, скористатися правовою допомогою, подати докази невинуватості, повідомив щодо наміру складання відносно ОСОБА_1 постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу в розмірі 850 грн. Однак є незрозумілим, на підставі яких належних та допустимих доказів працівником поліції встановлено факт переобладнання автомобіля, оскільки інспектор не просив підняти капот, не досліджував документи щодо встановлення газового палива (ГБО), спосіб переобладнання, підключення тощо. Свідки правопорушення (військовослужбовець Національної гвардії України) не допитані. Окрім цього, для встановлення факту переобладнання автомобіля необхідним є залучення особи, яка має спеціальні знання та може підтвердити або спростувати факт встановлення додаткового обладнання, надати відповідний експертний висновок. Встановлення факту наявності вини в діях ОСОБА_1 зроблено лише на припущеннях інспектора, на підставі наявного у багажному відділенні балона, який на момент складання постанови навіть не був підключений у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 планів дійсного переобладнання автомобіля в майбутньому. Зроблений відеозапис, на думку позивача та його представника, не несе жодного доказового навантаження та не відображає відомостей про вчинення правопорушення, оскільки відеозапис не є безперервним, розпочато його лише після винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного просили позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 1500 гривень.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 09.09.2021 року відкрито провадження у зазначеній справі.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 20.09.2021 року за заявою позивача до участі у справі залучено у якості співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Донецькій області.

В судовому засіданні позивач та його представник свої вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, які зазначені в позовній заяві та просили їх задовольнити.

08.10.2021 року до суду надійшла заява тимчасово виконуючого обов`язки начальника Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області майора поліції Копачевського А. про долучення до матеріалів справи відеозапису з місця події.

Представник Головного управління Національної поліції в Донецькій області позов не визнав, вважаючи його безпідставним, прохав розглянути справу без нього, надавши суду свої письмові заперечення в яких зазначив, що факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується постановою серії ЕАО № 4696501 від 28.08.2021 та відеозаписом. Позивач отримав копію спірної постанови, про що свідчить його підпис. При цьому, жодних письмових зауважень, заперечень, пояснень чи клопотань до постанови позивач під час її прийняття не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вважає можливим вирішити спір по суті за сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, відеозапис з місця події, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Відповідальність за ч.6 ст.121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил.

Згідно п. 30.1 ПРД України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Згідно із статтею 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.

Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.

Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року №607 (далі - Порядок), цей Порядок визначає процедуру переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива (далі - переобладнання транспортного засобу).

Відповідно до вказаного Порядку, переобладнанням транспортних засобів, серед іншого, також є установка спеціального обладнання не передбаченого нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Оскільки установка в транспортному засобі газобалонного обладнання (спеціального обладнання не передбаченого нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб) призводить до зміни роботи паливної системи та потужності двигуна, передбачає експлуатацію транспортного засобу на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, така установка у розумінні норм чинного законодавства є переобладнання транспортного засобу.

Судом встановлено, що 28.08.2021 року сержантом поліції Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області Стаценко В.В., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4696501 від 28.08.2021. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 28.08.2021 року о 10 годинi 55 хвилин в смт. Ольгинка по вул. 1 Травня,11, керував транспортним засобом CHRYSLER STRATUS, державний номерний знак НОМЕР_3 , в якому встановлено додаткове газове обладнання, яке не відповідає типу палива в реєстраційному документі НОМЕР_2, чим порушив п. 30.1 ПДР України, тобто керування водієм транспортним засобом не перереєстрованим в установленому порядку, внаслідок чого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи доводи позивача про безпідставну зупинку його автомобіля працівниками Національної гвардії України, які несли службу в межах розташування тимчасового мобільного блокпосту у с. Ольгинка Волноваського району Донецької області, слід зазначити, що відповідно до приписів ч.5 ст. 2 ЗУ "Про Національну гвардію України" національна гвардія України виконує покладені на неї завдання у взаємодії з правоохоронними органами, Збройними Силами України, Управлінням державної охорони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, органами місцевого самоврядування, органами прокуратури, органами державної влади, громадськими об`єднаннями та релігійними організаціями, а також спільно з адміністрацією та режимними органами об`єктів, що охороняються, та населенням.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.12 вказаного Закону Національна гвардія України відповідно до покладених на неї законом завдань та функцій зобов`язана вживати заходів, спрямованих на запобігання, виявлення кримінальних (адміністративних) правопорушень.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.13 вказаного Закону військовослужбовці Національної гвардії України з метою виконання покладених на Національну гвардію України завдань мають право проводити огляд транспортних засобів і вантажів під час виконання Національною гвардією України покладених на неї завдань в районі проведення антитерористичної операції або спеціальної операції, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 2 цього Закону, а також на контрольно-пропускних пунктах об`єктів, що охороняються Національною гвардією України.

Тобто військовослужбовці Національної гвардії України, які виконували покладені на них завдання у взаємодії з правоохоронними органами, в межах розташування тимчасового мобільного блокпосту у с. Ольгинка Волноваського району Донецької області, яке віднесено до території на якій наразі проводиться операція Об`єднаних сил правомірно здійснили зупинку транспортного засобу позивача.

В якості доказу правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідачем надано суду СД- R диск із відеозаписом подій 28.08.2021 року, де зафіксовано як позивач на прохання працівника поліції відкриває капот автомобіля. Працівник поліції вказує на наявність газового переобладнання, та запитує у позивача причини не реєстрації переобладнання в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС, після чого повідомляє, що відносно нього буде складено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП та роз`яснює права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, жодних зауважень, заперечень, пояснень чи клопотань позивач ОСОБА_1 не заявляє.

Позивачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП України.

Таким чином, проаналізувавши у сукупності доводи сторін і надані представником відповідача докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність свого рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зважаючи на наявність факту вчинення правопорушення, зафіксованого відповідно до вимог чинного законодавства. Доводи позивача щодо порушення порядку притягнення його до адміністративної відповідальності в частині не роз`яснення йому прав, та не здійснення огляду підкапотного простору транспортного засобу, з метою встановлення наявності газового редуктора, спростовуються дослідженими матеріалами справи. За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

До доводів позивача, про те що він возив газовий балон в багажному відділенні, з метою такого переобладнання автомобіля в майбутньому, суд відноситься критично, і розцінює їх, як спробу уникнути адміністративної відповідальності.

Щодо інших доводів позивача, необхідно зауважити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть: бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом свого обов`язку щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, визначається тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ССПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про правомірність дій суб`єкта владних повноважень по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП, а твердження позивача не спростовують законності постанови.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись ст. ст. 251, 280, 283, 284 КУпАП України, ст.5 - 12, 18, 72-90 159 -163,241-246 КАС України, суд,-

ухвалив:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4696501 - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Тамбулатов Олександр Олександрович, діяв на підставі свідоцтва про право на заяняття адвокатською діяльність серії ДН №6057, та договору про надання правової (правничої допомоги) №05/09-2021 від 05.09.2021.

Відповідач 1: Волноваський РВП ГУНП в Донецькій області, юридична адреса: провулок Енергетичний, 3, м. Волноваха, Донецька область.

Відповідач 2: Головне управління Національної поліції в Донецькій області, код ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса: пр-т Нахімова,86, м. Маріуполь, Донецька область,87517.

Повний текст судового рішення виготовлено 08.11.2021 року.

Суддя Я.М. Подоляк