Ухвала суду № 100875600, 01.11.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1793/19

Провадження № 2-з/488/99/21 р.

УХВАЛА

Іменем України

01.11.2021 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 та Миколаївської міської ради про визнання недійсним та скасування договору купівлі - продажу, визнання неправомірними та скасування рішень органів місцевого самоврядування стосовно визначення часток та оформлення права власності, де третіми особами виступають: ОСОБА_3 та П`ята Миколаївська державна нотаріальна контора.

28.10.2021 року позивач по справі ОСОБА_1 надала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення вказаного позову, шляхом накладення арешту на 35/100 часток домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 .

Мотивуючи заяву тим, що відповідач ОСОБА_2 , здійснив реєстрацію права власності 29.07.2021 року на 35/100 часток домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за вищевказаною адресою на своє ім”я в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності від 12.03.2002 року, виданого Корабельним виконкомом ММР та технічного паспорту КП ММБТІ від 24.07.2015 року, Акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об”єкта до експлуатації від 07.12.2001 року, що дає підстави вважати, що ці дії є наміром щодо відчуження ОСОБА_2 35/100 часток домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами іншій особі, чим істотно порушить права позивача, як співвласника домоволодіння та може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Крім того, за викладеними обставинами заява є необґрунтованою в частині існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення майбутнього позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Заявником не надано до суду жодного доказу щодо намірів відповідача продати свою частку домоволодіння, тому суд не приймає до уваги посилання заявника на можливі припущення відчуження.

Відповідач, як власник своєї частки будинку має право користуватися ним на свій розсуд, тож арешт останнього порушить його цивільні права, як власника.

Так, заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Таким чином, зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, належним чином не обґрунтовано необхідність застосування вказаного виду забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Копію ухвали негайно надіслати заявнику для відома.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя: Яна Анатоліївна Чернявська