Рішення № 100873809, 12.10.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44800/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Соколова О.М.,

при секретарі: Проскурні А.Г.

справа №757/44800/15-ц

за участю:

представника позивача: Зайцев І.Є.

представника відповідача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу № 757/44800/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_2 , третя особа ПАТ «Позняки - Жил - Буд» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа № 757/44800/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_2 , третя особа ПАТ «Позняки - Жил - Буд» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обгрунтовання позову позивач вказує, що він є житлово-експлуатаційною організацію, яка обслуговує будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він надає комунальні послуги мешканцям вказаного жилого будинку. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку, користується всіма комунальними послугами, разом з тим, не сплачує за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, з урахуванням уточнених позовних вимог, в розмірі 36797,55 грн. В зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання, на підставі ч. 2 ст.625 ЦК України позивач також ставить питання про стягнення з відповідача суми інфляційних нарахувань в розмірі 20866,42 грн. та 2891,40 грн.- 3% річних

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити.

Представник ПАТ «Позняки - Жил - Буд» в судове засідання не з"явився, пр. розгляд справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно Акта №К-30-Ф-12ПЛВ від 01.12.2012 року, Відповідачка прийняла квартиру АДРЕСА_3 від забудовника ПАТ «ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД» згідно договору комісії №К-30-Ф-12ПЛВ від 17.04.2007.

Отже, Відповідачка є власником квартири АДРЕСА_3 . Квартира загальною площею 140,60 кв.м. Житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує даний будинок є ТОВ «Рада-6».

Між ТОВ «Рада-6» та відповідачем не було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до «Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року, Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року № 55, згідно з ст.ст. 151, 162 ЖК УРСР та п. п. 5,10 ст. 20 Закону № 1875, п. 2.2.4 Договору, Боржник зобов`язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, натомість ним грубо порушуються зазначені положення нормативно-правові актів та умови Договору.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом строк.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказаної правової позиції притримується Верховний Суд України (Постанова № 6-2951цс15 від 20.04.2016 року).

Доказів на спростування встановлених обставин відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 16 Закону "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги надаються безперебійно. Також, в ст. 18 Закону "Про житлово-комунальні послуги"вказано, що у разі порушення виконавцем умов Договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень. Представник Відповідачки посилається на відсутність доказів щодо надання послуг, однак за період надання послуг від Відповідачки на адресу Позивача не надходило жодних актів- претензій та заяв, що свідчить про те, що Позивач надавав дані послуги та належної якості, а Відповідачка їх споживала.

Встановлено, що відповідач, як власник квартири, користується наданими позивачем послугами, але не сплачує їх.

Відповідно ст. ст. 10, 151, 162 Житлового кодексу України громадяни зобов`язані дбайливо ставитись до будинку, в якому вони проживають, додержуватись правил користування жилими приміщеннями, вчасно і в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги.

Відповідач, користуючись усіма комунальними послугами, свої договірні зобов`язання не виконує, плату за отримані послуги не вносить, чим порушує права позивача.

У зв`язку з цим у відповідача виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 36797,55 грн

При цьому, заперечуючи проти нарахованої позивачем суми заборгованості, відповідач у порушення вимог статей 77,81 ЦПК України належних і допустимих доказів на його спростування не надав.

Посилання відповідача на відсутність договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, суд вважає безпідставним, оскільки відповідачами отримувались відповідні послуги. Згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (ст..19) відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах. Це означає, що кожна із сторін має право вимагати укладання такого договору, у тому числі і в судовому порядку.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

Отже, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також узгоджується із закріпленими в пункті 3 частини першої статті 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Вказані положення відображені у правовій позиції, висловленій Верховним Судом України під час розгляду справи16 грудня 2015р. № 6-2023цс15. Аналогічний правовий висновок щодо застосування цієї статті міститься у постанові Верховного Суду України від 20 червня 2012 року.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що представником позивача надані достатні докази того, що ТОВ «Рада 6» є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговувала будинок АДРЕСА_3 , у період часу, який досліджується судом, та була виконавцем житлово-комунальних послуг, які надавались власникам квартир зазначеного будинку у зазначений період, в тому числі відповідачу.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, у відповідача виникла заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 36797,55 грн. основного боргу, інфляційної складової боргу 20866,42 грн., 3 % річних 2891,40 грн.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є законними, і знайшли підтвердження.

За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідача зобов`язання перед позивачем не виконано, відповідач в односторонньому порядку відмовився виконувати взяті на себе зобов`язання щодо сплати заборгованості, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Враховуючи, що суд задовольняє пред"явлений позов, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати суми судового збору у розмірі 1378 грн. підлягають стягненню з відповідача, які підтверджені документально.

На підставі викладеного та керуючись ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст.10, 151, 162 ЖК УРСР, ст.ст. 11, 256, 257, 267, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 12,13,77,79, 81,263,264,27,354ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_2 , третя особа ПАТ «Позняки - Жил - Буд» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» заборгованості за надані житлово комунальні послуги в розмірі 36797 (тридцять шість тисяч сімсот дев`яносто сім) грн. 55 коп. основного боргу, 20866( двадцять тисяч вісімсот шістдесят шість тисяч ) грн. 42 коп. інфляційної складової боргу, 2891 (дві тисячі вісімсот дев`яносто одна)грн. 40 коп. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» витрати з оплати судового збору розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 6» , вул. Анни Ахматової,3, м. Київ, 02068, код 32590026.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , код НОМЕР_1 .

Третя особа: ПАТ «Позняки - Жил -Буд», вул. Старонаводницька,13-б, оф.30, м. Київ, 01015.

Суддя О.М.Соколов