Рішення № 100870860, 04.11.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7870/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення порушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції про скасування постанови СДОП ВППП ЛРУП Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції Шургот Я. В. ГАА № 910417 від 11.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обґрунтовуючи заявлений позов, ОСОБА_1 покликається на те, що постановою СДОП ВППП ЛРУП Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції Шургот Я. В. ГАА № 910417 від 11.02.2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей, передбаченої ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170,0 грн. Зазначену постанову позивач вважає незаконною, вказуючи, що її було складено у відсутності громадянина ОСОБА_1 , про що останнього не було повідомлено. Про складання постанови позивач дізнався після того, як виявив, що його банківський рахунок заблоковано. З Єдиного державного реєстру боржників останній дізнався про наявність відкритого Галицьким ВДВС виконавчого провадження № 64850776. З матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 ознайомився 08.09.2021 року, подавши відповідну заяву до Галицького ВДВС. З цих підстав просить поновити строк на оскарження згаданої постанови. Постанову ГАА № 910417 від 11.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивач вважає незаконною, оскільки, на його думку, вона оформлена з порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 р. за № 1496/27941.

Крім того, позивач подав до суду додаткові пояснення, згідно яких винесення постанови від 11.02.2021 року без складання протоколу про адміністративне правопорушення суперечить ч. 5 ст. 268 КУпАП, відповідно до якої якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185"3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132"2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Вказує, що в оскаржуваній постанові у графі «Примірник постанови отримав» зазначено «11.04.2021 не згідний», що вимагає обов`язкового складання протоколу.

Таким чином, позивач просить суд скасувати оскаржувану постанову, а провадженні по справі закрити.

Позивач у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву у якій просить проводити розгляд справи у його відсутності та задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого посилається на відсутність будь-яких доказів того, що поліцейський Шургот Я.В., розглядаючи справу про адміністративне правопорушення та оголошуючи постанову, вийшов за межі наданих йому повноважень або діяв в непередбачений законом спосіб. Також не встановлено будь-яких порушень з боку поліцейського при складанні постанови по справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, відповідач вважає, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, постанова серія ГАА № 910417 від 11.02.2021 року у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Просить суд проводити розгляд справи без участі представника ГУ НП у Львівській області та відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Матеріалами справи, зокрема наданими суду позивачем копіями документів щодо звернення до органів виконавчої служби та ознайомлення з оскаржуваною постановою підтверджено те, що позивач пропустив визначений чинним законодавством строк звернення до суду з даним позовом з поважних причин, оскільки ознайомився з оскаржуваною постановою лише 08.09.2021 року.

Таким чином, суд вважає за можливе поновити позивачу пропущений ним з поважних причин строк звернення до суду з відповідним позовом.

Завданням адміністративного судочинства, як вказується у ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічні принципи закладені в положеннях ЗУ «Про Національну поліцію», відповідно до ст. 3 якого, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість притягнення особи до адміністративної відповідальності та відповідність постанови про адміністративне правопорушення вимогам закону.

Судом встановлено наступне.

11.02.2021 року СДОП ВППП ЛРУП Головного управління Національної поліції у Львівській області капітаном поліції Шургот Я. В. було складено постанову ГАА № 910417 від 11.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Фактично позивач обґрунтовує свій позов посилаючись на допущені поліцейським при складанні постанови порушення положень КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 р. за № 1496/27941, а також на допущення порушення процедури адміністративного провадження під час розгляду справи, зокрема нескладання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на невірне, на його думку, заповнення відповідних граф у постанові та наявні у ній виправлення.

Оцінюючи ці твердження позивача, суд не погоджується з доводами позивача щодо наявності виправлення у постанові, адже такі ґрунтується виключно на суб`єктивній думці позивача і не підтверджені належними та допустимим доказами. Натомість аналіз змісту оскаржуваної постанови свідчить, що дата її винесення співпадає з іншими датами наведеними у ній, зокрема в графах «установив» та «примірник постанови отримав», відображення цієї дати зроблено від руки, тобто пов`язане з суб`єктивними факторами, зокрема характерними ознаками почерку особи.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача в цій частині.

Щодо тверджень позивача про те, що постанову було складено у його відсутності, то наведені обставини не свідчать про незаконність постанови, адже положення КУпАП не містять вимог щодо обов`язкової присутності особи під час оголошення чи складання постанови. Більше того, норми чинного законодавства, зокрема ст.285 КУпАП, вказують на те, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Таким чином, законодавець допускає випадки проголошення та складання постанови за відсутності особи, яка притягується до відповідальності.

Водночас, суд вважає за необхідне відзначити, що з долученого до відзиву відповідачем фотознімку неможливо ідентифікувати хто саме на ньому зафіксований, адже у відзиві відсутні дані на підставі яких можна ідентифікувати осіб зображених на фото.

Стосовно, невірного, на думку позивача, з точки зору положень КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 р. за № 1496/2794, заповнення постанови, наявності скорочень тощо, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Наведеним вимогам Закону оскаржувана постанова відповідає, зокрема така містить передбачені ст. 283 КУпАП відомості.

Крім того, оцінюючи наведені доводи позивача, суд враховує практику Верховного Суду.

Зокрема, суд враховує висновки наведені у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 по справі № 826/15341/15, від 11.09.2018 по справі № 826/11623/16, від 28.11.2018 по справі № 537/1214/17, де Суд дійшов висновків про те, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Водночас Верховний Суд зазначив, що якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Отже, суд також відхиляє доводи позивача щодо незаконності оскаржуваної постанови в цій частині.

Разом з тим, оцінюючи доводи позивача щодо порушення процедури розгляду справи, внаслідок нескладання протоколу про адміністративне правопорушення, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, (а не статті 268, як вказує позивач), якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

З дослідженої в ході розгляду справи оскаржуваної постанови вбачається, що у ній двічі у графах «вилучені документи, речі отримав» та «примірник постанови отримав», зазначено словосполучення «не згідний», що вказує на те, що під час винесення постанови та провадження у справі поліцейський був обізнаний у тому, що позивач оспорює порушення та адміністративне стягнення.

Наведені обставини, суд оцінює з врахуванням положень статті 62 Конституції України, відповідно до яких, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вказане свідчить про те, що заперечення позивачем правопорушення та адміністративного стягнення, в силу положень ч. 5 ст. 258 КУпАП, покладало на уповноважену особу обов`язок скласти протокол про адміністративне правопорушення і лише після цього та вчинення відповідних процесуальних дій, зокрема збирання доказів, винести рішення за результатами дослідження обставин встановлених в ході провадження, в даному випадку постанови.

Разом з тим, наведених процесуальних дій СДОП ВППП ЛРУП Головного Управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_2 не провів, чим порушив визначену Законом процедуру адміністративного провадження, тобто виніс постанову передчасно, що, в свою чергу, вказує на її незаконність.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оцінюючи заявлену позивачем вимогу про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції, серед інших правопорушень, розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені частиною другою статті 44-3 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Таким чином, КУпАП визначає суб`єкта уповноваженого на розгляд справи у справі про адміністративне правопорушення, яке інкриміноване позивачу.

В ході розгляду даної позовної заяви не встановлено фактів та не здобуто переконливих доказів відсутності у діях позивач складу інкримінованого йому правопорушення. Рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню не внаслідок відсутності у діях позивача складу правопорушення, а внаслідок того, що оскаржувана постанова винесена з порушенням визначеної чинним законодавством процедури, тобто у зв`язку із допущеними процесуальними порушеннями.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з наведеного вище, з врахуванням положень ч. 3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід надіслати на новий розгляд до ГУ НП у Львівській області. Водночас, зважаючи на те, що матеріали зазначеного провадження фактично знаходяться у ГУ НП у Львівській області (його підрозділі), уповноваженим посадовим особам органів Національної поліції слід повторно розглянути дану справу, а під час нового розгляду врахувати наведені у даному рішенні обставини, доводи та мотиви, які стали підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, з врахуванням вищенаведених доводів та мотивів, встановлених судом обставин даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, оскільки вимога про закриття провадження, в даному конкретному випадку, задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судом задоволено лише одну з двох вимог позивача, стягненню на його користь підлягає половина сплаченого ним при зверненні до суду судового збору.

Керуючись ст.ст.121, 241-246, 286 КАС України, суд, -

вирішив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення порушення задовольнити частково.

Постанову СДОП ВППП ЛРУП Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції Шургот Я. В. ГАА № 910417 від 11.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.

В решті вимог позовної заяви – відмовити.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення надіслати до Головного управління Національної поліції у Львівській області на новий розгляд.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 227 гривні 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833).

Повне рішення складено 04 листопада 2021 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.