Рішення № 100870461, 28.10.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5096/21

Провадження № 2/686/3077/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участю третьої особи без самостійних вимог орган опіки та піклування виконком Хмельницької міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

встановив:

В лютому 2021 року ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за участю третьої особи без самостійних вимог орган опіки та піклування виконком Хмельницької міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в обґрунтування якого вказала, що ОСОБА_5 , з народження (з 1987 року) проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Разом з нею проживають її діти: ОСОБА_11 (2007 р.н.), ОСОБА_12 (2014 р.н.), ОСОБА_13 (2012 р.н.) та ОСОБА_14 (2005 р.н.). В даній квартирі проживає як член сім`ї наймача ОСОБА_15 , її дідуся, який вселився в дану квартиру на підставі ордеру №1349 серії Е, виданого на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради депутатів від 04.07.1974 року №219. ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час в цій квартирі зареєстровані крім неї та її дітей, ще 7 осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 .

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 вже 10 років не проживають в даній квартирі (а дехто і більше), не сплачують комунальні платежі, особистих речей в квартирі не мають і, взагалі, квартирою не цікавляться тому позивач просить визнати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 такими, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме, квартирі АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, вказала, що не проживає у вказаній квартирі, оскільки позивачка не дозволяє, також вказала, що це єдине житло, інтересу до квартири не втратила, щодо відшкодування витрат на утримання квартири, то вказала, що позивач не зверталася щодо сплати таких витрат, проти позову заперечує.

Відповідач ОСОБА_17 в судовому засіданні позов не визнала, вказала, що не проживала у вказаній квартирі, оскільки навчалась у школі-інтернаті, на даний час проживає в селі Калинівка Старокостянтинівського району разом із чоловіком, проте іншого житла не має, вказує на перешкоди зі сторони позивача у доступі до квартири, проти задоволення позову заперечує.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, вказала, що позивач не допускає до квартири, разом з тим іншого житла не має, проти задоволення позову заперечує.

Відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в судове засідання не з`явились, повідомлені про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, відзив на позов не подавали.

Відповідач ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає, проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконкому Хмельницької міської ради в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника, надав висновок щодо недоцільності визнання неповнолітньої ОСОБА_9 такою, що втратила право користування житлом.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_5 , з 1987 року зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Разом з нею проживають її діти: ОСОБА_11 (2007 р.н.), ОСОБА_12 (2014 р.н.), ОСОБА_13 (2012 р.н.) та ОСОБА_14 (2005 р.н.). В даній квартирі проживає як член сім`ї наймача ОСОБА_15 , її дідуся, який вселився в дану квартиру на підставі ордеру №1349 серії Е, виданого на підставі рішення виконкому Хмельницької міської ради депутатів від 04.07.1974 року №219. ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У вказаній квартирі зареєстровано місце проживання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 та ОСОБА_10 ., що підтверджується довідкою № Г-03-20211 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, виданої управлінням з питань реєстрації Хмельницької міської ради 06.05.2020

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло.

Згідно зі статтею 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст.64 ЖУ України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Предметом доказування у даній справі, з урахуванням змісту позовних вимог до відповідачів та правових підстав, за яких ці вимоги пред`явлено позивачем, є відсутність або непроживання ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , без поважних причин понад шість місяців в квартирі, членом сім`ї наймача якої, якої є позивачка.

Згідно зі статтею 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Засадничими принципами цивільного судочинства, як відомо, є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їхня достатність та переконливість.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи в жилому приміщення понад шість місяців та поважність причин такої відсутності. Суд має всебічно перевірити доводи сторін щодо поважності причин відсутності у жилому приміщенні понад зазначені у статті 71 ЖК Української РСР строки.

У разі їх поважності (перебування у відрядженні, в осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити строк тимчасової відсутності. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі № 754/11532/19.

Зі змісту наданої позивачем довідки УМК «Південно-Західна» від 16.06.2021 вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з 01.09.2000 в квартирі АДРЕСА_1 відсутні та фактично не проживають. Також не було виявлено в квартирі їх особистих речей, спальних місць або будь-яких інших ознак, які могли б свідчити про фактичне проживання цих осіб за вказаною адресою.

Свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , в судовому засіданні пояснили, що відповідачі не проживають в даній квартирі протягом тривалого часу.

Відповідачі заперечуючи проти позову, вказали, що квартира складається з чотирьох окремих кімнат, проте вказаною квартирою користується виключно позивач та її діти, при цьому не надає можливості відповідачам користуватись вказаною квартирою, іншого житлового приміщення відповідачі не мають.

Причиною відсутності відповідачів у спірній квартирі є неприязні відносини із позивачем та перешкоди у користуванні квартирою.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (частина друга статті 3 СК України).

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконкому Хмельницької міської ради від 13.05.2021 визнання малолітньої ОСОБА_9 такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою АДРЕСА_2 , є недоцільним і таким, що не відповідає інтересам дитини.

В додаткових поясненнях щодо позову представником позивача зазначено, що малолітня ОСОБА_9 та її мати ОСОБА_8 з 2018 року постійно проживають за кордоном (Італія).

Відповідно до ст. 107 ЖК Української РСР наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім`ї в будь-який час розірвати договір найму.

У разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Факт тимчасової відсутності фізичної особи і пов`язані з цим правові наслідки необхідно відмежовувати від факту постійної відсутності особи у житловому приміщенні у зв`язку з вибуттям наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (стаття 107 ЖК Української РСР).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим позивачем, не доведено, що відповідачі, в т.ч. малолітня дитина добровільно вибули на постійне проживання в інше жиле приміщення в іншому населеному пункті.

Враховуючи вищевикладене, позов в частині визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , такими, що втратили право користування житлом задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмові заяві.

ОСОБА_20 в судовому засіданні позов визнав та подав письмову заяву про визнання позову.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем ОСОБА_10 позову не суперечить закону не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позов в цій частині підлягає задоволенню

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_10 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454,00грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 206, 246, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 9,71,72,107 ЖК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_2 .

Третя особа : Орган опіки та піклування виконавчий комітет Хмельницької міської ради, код ЄДРПОУ 04060772, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3.

Дата складення повного рішення суду 05.11.2021 року.

Суддя: