Ухвала суду № 100869490, 05.11.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.11.2021

Справа № 937/4898/21

Провадження № 1-кп/937/750/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Бахаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання – Драгун В.О.,

прокурора – Фурманенко М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Гречка О.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Анашкіної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №№ 12019080140001439, 1201912020080140001916 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12019080140001439, 1201912020080140001916 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді триманні під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на шістдесят днів, оскільки судовий розгляд кримінального провадження не буде закінчений до спливу обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та на даний час не відпали ризики, що були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Гречко О.В. не заперечували проти продовження ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.

Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання прокурора, суд виходить з наступного.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 12 листопада 2021 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого, умисного корисливого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, існує ризик, що він перебуваючи на волі, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_1 не працевлаштований, отже, не має постійного джерела доходу, відсутні стійки соціальні зв`язки, що свідчить про те, що він може без перешкод залишити місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню Крім того, ОСОБА_1 , раніше судимий за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, звільнений 31.10.2018 умовно-достроково, невідбутий строк покарання 5 місяців 11 днів, в даному кримінальному провадженні знов обвинувачується за вчинення злочину проти власності. Вказане свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та продовжує злочинну діяльність, та є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080140001439 від 27 травня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_1 , зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду.

Також, обвинувачений ОСОБА_1 не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, постійного та законного джерела доходу немає, а тому, на думку суду, вказане свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших аналогічних корисливих злочинів.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на більш м`який.

ОСОБА_1 малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, не одружений, а отже в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, в зв`язку з чим він може вільно змінити місце свого проживання, що свідчить про відсутність у останнього стримуючих факторів вчинення нових кримінальних правопорушень, переховування від суду, перешкоджанню кримінальному провадженню.

Крім того, суд зазначає, що при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а не факту їх конкретного вчинення.

Таким чином, суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України є реальними та дійсними, зі спливом часу не зникли і не зменшились.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку, встановлені судом ризики є надзвичайно високими, що в сукупності з тяжкістю можливого покарання, яке відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, свідчать про недостатність застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже більш м`який запобіжний захід, не здатний забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, визначених у ч.1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст. 177, 183, 194 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінують, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились. Обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

Крім того, обвинуваченому ОСОБА_1 раніше одночасно із продовженням строку запобіжного заходу у виді триманні під вартою було визначено запобіжний захід у виді застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45400 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим такі і іншою фізичною або юридичною особою.

Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з одночасно визначеним раніше запобіжним заходом у виді застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45400 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 193-196, 369-372, 392 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури Фурманенко М.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк шістдесят днів, тобто з 05 листопада 2021 року по 03 січня 2022 року, включно.

Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 становить до 03 січня 2022 року, включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700 (у призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; прибувати до прокурора або суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до 03 січня 2022 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію даної ухвали направити до Державною установи «Софіївська виправна колонія № 55» для виконання, іншим учасникам кримінального провадження – до відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ