Вирок № 100869480, 03.11.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.11.2021

Справа № 320/1467/19

Провадження 1-кп/937/192/21 ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі об`єднані матеріали кримінальних проваджень, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018080140004123, №12019080140002116, який надійшов з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який має середню освіту, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 23.02.2010 року вироком Мелітопольського міського суду Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Вирок вступив в законну силу 10.03.2010 року.

- 06.10.2012 року вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК-України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Вирок вступив в законну силу 22.12.2012 року. 24.12.2013 року закінчено іспитовий строк. 16.01.2014 року знятий з обліку;

в силу ст.89 КК України визнаний таким, що не має судимості;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Капліної К.О.,

захисника обвинуваченого - адвоката Медвідь Є.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Так, 29.12.2018 року, приблизно о 21-00 годині, ОСОБА_1 , проходячи біля гаражу № НОМЕР_1 по вул. Інтеркультурній в м. Мелітополі Запорізької області, керуючись корисливим мотивом, зірвав навісний замок на вищевказаному гаражі та проник до приміщення. Продовжуючи свої злочині дії направлені на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні гаражу, таємно викрав майно, яке належало потерпілому ОСОБА_2 , а саме: культиватор Husqvarna, моделі TF 230 помаранчевого кольору, серійний номер: 230/1650009669; 2 ножі до культиватору та 2 направляючі до культиватору, які є складовими деталями мотоблоку, загальною вартістю 16200,00гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 29.07.2019 року, приблизно о 23-30 годині, ОСОБА_1 знаходячись біля будинку 77/4 по вул. Інтеркультурній в м. Мелітополі Запорізької області, діючи повторно, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для здоров`я потерпшого, підійшов до ОСОБА_3 та наніс йому декілька ударів кулаком в обличчя, від яких останній впав на землю, відразу після чого, зняв з плеча потерпілого чоловічу сумку та відкрито викрав з неї грошові кошти у сумі 600,00гривень, купюрами 1 купюра номіналом 500,00гривень, 5 купюр номіналом по 20,00гривень та мобільний телефон марки «FLY», модель «103D», чорного кольору, вартістю 400,00грн., в якому була сім-картка мобільного оператора «Київстар», абонентський номер НОМЕР_2 , вартістю 50,00гривень, на рахунку було 37,00гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 1087,00гривень. Гроші витратив, телефон сдав у ломбард.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у приміщення та за ч.2 ст.186 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 себе винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (злочинах) визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що 29.12.2018 року, приблизно о 21-00 годині, він знаходячись біля гаражу №95/5 по вул. Інтеркультурній в м. Мелітополі зірвав навісний замок з воріт гаражу металевим ломом, зайшов до нього та викрав культиватор помаранчевого кольору, 2 ножі та 2 направляючі до культиватора, після чого з викраденим втік. Пізніше культиватор був повернутий власнику. Також 29.07.2019 року, приблизно о 23-30 годині, він біля будинку 77/4 по вул. Інтеркультурній в м. Мелітополі підійшов до незнайомого йому чоловіка, та вдарив його кілька разів кулаком в обличчя, від яких той впав. Після чого він викрав сумку в якій були гроші та мобільний телефон марки «FLY», після чого з викраденим втік. Гроші витратив, телефон сдав у ломбард. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати, частково повернув потерпілім викрадене майно. Цивільний позов визнає частково.

Відповідно до ч.2, 3 ст.349 КПК України, обсяг доказів, які досліджувались, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду, і в разі необхідності можуть бути змінені. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Так судом, з урахуванням пояснень обвинуваченого, проти яких не заперечували інші сторони, було визначено обсяг дослідження доказів по об`єднаним матеріалам кримінальних проваджень №12018080140004123, №12019080140002116 та встановлено наступний порядок, а саме допит свідка та потерпілого по матеріалам кримінального провадження №12018080140004123; в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз`яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи відносно спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 просив призначити покарання строком на 8 років та просив задовольнити його цивільний позов по справі до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 8050,00грн., оскільки незаконними діями обвинуваченого було пошкоджено його машину, яка стояла в гаражі та просив відшкодувати йому моральну шкоди на суму 30000,00грн.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з`явився, але від нього надійшла заява про слухання справи без його участі. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має. Цивільний позов по справі не заявлявся, оскільки викрадене майно повернуто.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердила обставини справи.

В судовому засіданні прокурор просила призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення, за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі; за правилами ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки; та покласти на нього обов`язки згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України. Позов задовольнити частково.

В судовому засіданні адвокат обвинуваченого ОСОБА_7 у зв`язку із визнанням обвинуваченим своєї провини, розкаянням у скоєному, просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання без позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України. Цивільний позов просить задовольнити частково, оскільки матеріальна шкода потерпілим не доведена, що саме діями обвинуваченого пошкоджено автомобіль потерпілого і цей факт стороною обвинувачення не інкримінується ОСОБА_1 .. Моральну шкоду визнають в сумі 3000,00грн.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності; має постійне місце мешкання; під час досудового та судового слідства активно сприяв розкриттю злочину; думку прокурора, потерпілих; обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання своєї провини і щире каяття, сприяння слідству та суду у розкритті злочину та встановлення істини по справі, часткове відшкодування шкоди потерпілім; у відповідності до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покарання, остаточно призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі; та оскільки його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.75 КК України строком на 3 роки, та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 відсутні.

Згідно п.12, 13 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, матеріальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року (з подальшими змінами та доповненнями) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Суд враховує той факт, що на досудовому слідстві та під час розгляду справи у суді, не встановлено обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 зробив будь-які неправомірні дії направлені на пошкодження автомобіля потерпілого ОСОБА_2 , а тому цивільний позов ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 8050,00грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та душевних стражданнях.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів. Моральна шкода - втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р. і вважає, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з обвинуваченого, аналізуючи обставини вчинення злочину, повернення викраденого майна потерпілому, суд приходить до висновку, що з врахуванням матеріальної цінності викраденого майна для потерпілого, слід стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду на користь ОСОБА_2 в сумі 5000,00грн.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

за ч.2 ст.186 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного йому покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- оригінал гарантійного талону на культиватор Husqvarna моделі TF 230 серійний номер: 230/1650009669, який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах справи.

- копію касового чеку №26267 та копію договору про надання фінансового кредиту та застави №1900656210, які долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах справи.

- спец пакет №0836583 в якому знаходяться сліди нетканої поверхні та спец пакет №0836585 в якому знаходяться дві тканеві рукавички, що передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області (квитанція №849-294) - знищити.

- культиватор Husqvarna, моделі TF 230 помаранчевого кольору, серійний номер: 230/1650009669; 2 ножі до культиватору та 2 направляючі до культиватору, що передано під розписку на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 - повернути йому як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. відсутній), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (р/р UA048999980313080115000008479, Одержувач: ГУК у Зап. обл./ТГ м. Запоріжжя/24060300, Код ЄРДПОУ 37941997, Назва Банку: Казначейство України (ел.адм.податк.)) витрати на залучення експерта по експертизі №17-53 від 31.01.2019 року в сумі 572,00гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. відсутній), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (і.н. відсутній), який мешкає: АДРЕСА_2 моральну шкоду в сумі 5000,00грн.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Запорізький апеляційний суд через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко