Ухвала суду № 100868398, 05.11.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №263/8669/21

Провадження№ 1-кп/266/575/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Іванця О.Д., за участі секретаря – Новак О.В., прокурора – Бачуріна Є.Є., потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника –Турченка О.В., обвинувачених – ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморськогно районного суду м.Маріуполя Донецької області кримінальне провадження №12020050770000734 від 23.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, а також ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 198 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, а також відносно ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 198 КК України.

Ухвалою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 23.07.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 20.09.2021 р. включно.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14.09.2021 року строк тримання під вартою продовжено строком на 60 днів до 12.11.2021 року включно.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні судом було поставлене питання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .

Прокурор Бачурін Є.Є. просив продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, зазначаючи при цьому, що інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтримали позицію прокурора.

Захисник Турченко О.В. зазначив про недоцільність продовження дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 , вказавши, що прокурором не наведено будь-яких доводів, які б підтверджували наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просив змінити запобіжний захід щодо свого підзахисного на домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали позицію свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.

Строки тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 спливають 12.11.2021 року. На даний час завершити судове провадження до закінчення строку запобіжного заходу не можливо, у зв`язку із необхідністю проведення відповідних процесуальних дій судового слідства.

Обговоривши з учасниками кримінального провадження питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , а також звертаючи увагу та враховуючи зауваження і заперечення сторони захисту, суд вважає, що на даний час не зникли підстави вважати щодо існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може спробувати: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи зазначене питання, судом враховується, що за вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення /зменшення/ ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Тримання під вартою, згідно до ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Що стосується заявлених прокурором ризиків відносно ОСОБА_7 , зокрема ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 може ухилятися від суду, оскільки, ряд злочинів, які інкриміновані йому є тяжкими, караються позбавленням волі строком до 8-ми років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, з метою уникнення покарання може переховуватися від суду. Вказана обставина підтверджується тим, що ОСОБА_7 , володіючи документами для виїзду за кордон (закордонним паспортом - НОМЕР_1 , виданий 23.12.2016), які на зберігання до відповідних органів державної влади не здав, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що отримавши доступ до матеріалів кримінального провадження, останній володіє інформацією стосовно особистих даних потерпілих та свідків, місця їх проживання, номерів мобільних телефонів, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу, шляхом підкупу, примусу, шантажу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Окрім цього, злочини, у яких підозрюється ОСОБА_7 , вчинялися ним з корисливих мотивів, метою яких було заволодіння чужим майном та ця діяльність є основним доходом підозрюваного. Крім того, ОСОБА_7 перебуває на обліку в наркологічному диспансері з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Таким чином, у разі обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, останній, може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою особистого незаконного збагачення, та що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим, суд враховує, що на даний час обвинувачений ОСОБА_7 перебуває під вартою, відомостей що за станом здоров`я він не може утримуватись під вартою суду не надано, ОСОБА_7 має постійне місце проживання, офіційно не одружений, має на утриманні малолітню дитину (доньку ОСОБА_9 , 2011 р.н.), яка проживає з матір`ю – ОСОБА_10 , не працює та не має офіційних джерел доходу. ОСОБА_7 відповідно до ст. 89 КК України не судимий, але на даний час обвинувачується у вчиненні ряду умисних тяжких злочинів, вчинених з корисливих мотивів, сукупний розмір майнової шкоди, завданий його злочинними діями, складає 992 496 грн. 60 коп., добровільно не відшкодований. Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, домашнього арешту не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та звести ризик зазначеного впливу. Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя враховуючи тяжкість злочину в якому обвинувачується ОСОБА_7 , його особистість та з урахуванням високого ризику втечі та можливого продовження злочинної діяльності вважає необхідним визначити розмір застави в розмірі 600000 грн.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 03.01.2022 року включно.

Особами, визначеними ч. 2 ст.182 КПК України, у будь-який момент, може бути внесена застава в розмірі 600000 грн., з метою забезпечення виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, повідомити суд про адресу фактичного проживання, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками у цьому кримінальному провадженні під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_7 , захиснику, прокурору та направити до ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту вручення повного тексту ухвали.

Повний текст судового рішення складено 05.11.2021 року.

Суддя: Іванець О. Д.