Рішення № 100868172, 20.10.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9910/21

Провадження № 2/234/3604/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Данелюк О.М.

за участю секретаря судового засідання Троянчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №234/9910/21 за позовною заявою

ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», що знаходиться за адерсою: м. Київ, вул Кудрявський узвіз, 5-Б,

треті особи –

Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул М.Грушевського, 17,

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр-т Миру, 85-а, офіс № 9,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ОБСТАВИНИ СПАВИ:

29.07.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи – Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтував тим, що у липні 2021 року позивач дізнався від бухгалтерії ТОВ «КФЗ», що на адресу заводу надійшла постанова приватного виконавця про звернення стягнення на доходи боржника шляхом здійснення відрахувань із його зарплати, відкрита на підставі виконвчого напису вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. 13.04.2021 року, за № 7836, яким звернуто стягнення з позивача на користь відповідача заборгованість за кредитним добором № 500954784 від 06.08.2014 року у розмірі 145 565,45 грн, та витрат за вчинення Напису у розмірі 1500,00 грн, тобто всього 147 065,45 грн.

Вважає, що даний виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням вимог діючого законодавства та не підлягає виконанню, зважаючи на те, що оскільки розмір боргових зобов`язань позивача перед ТОВ «Вердикт Капітал» , який визначений у Написі, не є підтвердженим, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов`язковою вимогою, тому за відсутності доказів наявності з боку позивача боргу у визначеному відповідачем розмірі, у останнього були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу.

Крім того, відповідачем не надавалася нотаріусу засвідчена ним як стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості згідно з вимогою п. 2 Переліку документів. Згідно з Написом підставою для звернення відповідача до приватного нотаріуса за його вчиненням була заборгованість, що утворилась у зв`язку з простроченням виконання боржником зобов`язань за договором № 500954784 від 06.08.2014 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та позивачем. АТ «Альфа-Банк» згідно з Написом нібито відступило право вимоги за цим кредитним договором ТОВ «Інвестохіллс Веста» на підставі договору № 2019-1АБ\ВЕСТА від 18.01.2019, а вже потім ТОВ «Інвестохіллс Веста» - відповідачу на підставі договору № 29-01\19\2 від 29.01.2019.

Зазначив, що в матеріалах виконавчого провадження № 65732227 та до тексту виконавчого напису не долучено оригіналів чи засвідчених копій ні вказаного кредитного договору, ні вказаних договорів про відступлення прав вимоги. Відповідач не надавав нотаріусу чи приватному виконавцю вказані договори про відступлення прав вимоги, укладені між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Інвестохіллс Веста», а також між TOB «Інвестохіллс Веста» та відповідачем. Також позивач не отримував письмові претензії від АТ «Альфа-Банк», TOB «Інвестохіллс Веста» та/або відповідача, йому особисто не направлялись документи ні від відповідача, ні від приватного виконавця. Отже, оспорюваний Напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції, оскільки вказану у Написі суму боргу 147065,45 грн не можна вважати безспірною. Тому просить визнати виконавчий напис від 13.04.2021 за р. № 7836 приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 02.08.2021 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 13.09.2021 року підготовче судове провадження по справі закрито та справу призначено до слухання.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримали та просив їх задовольнити.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання. Заяви про відкладення розгляду справи або у його відсутності не надходило.

26.08.2021 року від представника ТОВ «Вердикт Капітал» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Отже вважають, що виконавчий напис складено у відповідності до чинного законодавства, а нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано документи, які підтверджують безспірність заборгованості. Також 26.08.2021 від ТОВ «Вердикт Капітал» надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу нічим не підтверджуються, взагалі докази існування договору щодо надання правової допомоги, проведення оплати за правову допомогу та документи, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату, відсутні, тому просить в стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.

Треті особи: приватний нотаріус Києво –Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник О.І. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи, розгляду справи за їх відсутності, а також відзиву до суду не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Судом встановлено, що 13.04.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. на підставі статей 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, вчинено виконавчий напис №7836.

Відповідно до вказаного виконавчого напису з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердит Капітал», запропоновано стягнути заборгованість, що виникла за кредитним договором № 500954784 від 06.08.2014 року, який укладений між АТ «Альфа Банк» , правонаступник якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», та ОСОБА_1 .

Правонаступниками усіх прав та обов`язків АТ «Альфа Банк» за цим кредитним договором є ТОФ «ФК «Інвестохіллс Веста» на підставі договору № 2019-1АБ/ВЕСТА про відступлення прав вимоги від 08.01.2019 року, правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги № 29-01/19/2 від 29.01.2019 року.

Строк платежу за Кредитним договором № 500954784 від 06.08.2014 року настав.

Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2019 року по 05.04.2021 року. Сума заборгованості складає 145 565,45 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, в розмірі 1500,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню – 147 065,45 грн.

09.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65732227 за вищезазначеним виконавчим написом.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001 року, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року з наступними змінами.

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Згідно з ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. керувався ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат», та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Тобто, приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі визнані не чинними, з дня їх прийняття.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Згідно із приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Під час вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у зазначеному спорі, підлягають перевірці доводи сторін в повному обсязі з приводу того, чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Пунктом 1 вищевказаного Переліку, в редакції станом на 29.11.2001 року, у підпункті (б) передбачено, що для одержання виконавчого напису, подаються також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як вбачається з спірного виконавчого напису кредит надавався позивачу ПАТ «Альфа-Банк», а вимогу про стягнення боргу пред`явлено іншим стягувачем - ТОВ «Вердикт Капітал».

З наданих суду документів неможливо встановити, момент виникнення у ТОВ «Вердикт Капітал» прав відносно ОСОБА_1 , а також те чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису, боржник безспірну заборгованість саме перед стягувачем - ТОВ «Вердикт Капітал», тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

З наданих суду документів, не можливо встановити чи направлялась ТОВ «Вердикт Капітал» на адресу ОСОБА_1 письмова вимога з попередженням про вчинення виконавчого напису у випадку непогашення заборгованості.

Боржник не отримував письмових повідомлень про заборгованість, його ніхто не викликав для дачі пояснень до приватного виконавця, ніяких документів більше йому не направлялось.

Так, суду не надано доказів того, що приватному нотаріусу представником відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» для вчинення нотаріального напису надано документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості перевірити факт дотримання приватним нотаріусом, в момент вчинення нотаріальної дії, встановленого порядку.

Доказів на підтвердження заперечень проти позову, викладених у відзиві відповідача, суду не надано, доводи ТОВ «Вердикт Капітал» спростовуються вищевикладеним.

Згідно із положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності вимог до ОСОБА_1 та вчинив виконавчий напис без дотримання вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений, та за відсутності доказів безспірності виниклої заборгованості є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999, а тому вказане є підставою для визнання виконавчого напису, вчиненого 13.04.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №7836, таким, що не підлягає виконанню.

Також, 29.07.2021 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бнрзінь С.Л. подав суду заяву про забезпечення позову, яка ухвалою від 02.08.2021 задоволена. В порядку забезпечення позову зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 65732227 з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі виконавчого напису від 13.04.2021 року № 7836, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749) заборгованості за кредитним договором № 500954784 від 06.08.2014 року в загальному розмірі 147065,45 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 7, 8 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про необхідність ухвалення рішення щодо задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору та на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.2 ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно ч.1, п.п. 1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до договору про надання правничої професійної допомоги від 23.07.2021 року, укладеного між адвокатом Берзінь С.Л. та Ляшенко Ю.О., як клієнтом, останній доручив, а адвокат зобов`язується надавати професійну правничу допомогу та представляти інтереси Клієнта по справі щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису.

Статус адвоката Берзінь С.Л., як представника позивача ОСОБА_1 , підтверджується ордером серії ДН № 140243 від 28.07.2021 року.

З акту наданих послуг відповідно до Договору про надання професійної правової допомоги від 23.07.2021 року вбачається, що адвокатом надано клієнту правову допомогу на суму 4000,00 грн, які Клієнт сплатив.

Також, оплата ОСОБА_1 суми гонорару в розмірі 4000,00 грн підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № від 23.07.2021 року та 28.07.2021 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору сплаченого за подання позову в розмірі 1924,66 грн..

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 133, 137, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи –Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню– задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 13.04.2021 року, вчинений приватним нотаріусом нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за №7836, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749) заборгованості у розмірі 147 065,45 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1924,66 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя Краматорського міського суду О. М. Данелюк