Рішення № 100868089, 05.11.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/2058/21

2/264/884/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"05" листопада 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М., за участю секретаря судового засідання Собакінських С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що її донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2008 р. проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_4 в них народилася донька - ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження якої зроблено запис щодо батька дитини - ОСОБА_2 . У 2009 році її донька з відповідачем вирішили проживати окремо. З 2009р. її онука ОСОБА_3 проживала разом з матір`ю ОСОБА_4 , з нею та дідусем за адресою: АДРЕСА_1 . З 2009 р. ні її донька ОСОБА_4 , ні її онука ОСОБА_3 не бачили та жодним чином не спілкувалися з відповідачем, оскільки він не виходив на зв`язок. Спорів стосовно міста проживання дитини не було, відповідач не заперечував, що дитина буде проживати з матір`ю. Весь цей час відповідач життям доньки не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у її вихованні. Із зазначеного часу, ОСОБА_2 не брав участі і в утриманні своєї доньки. У зв`язку із зазначеним, її донька звернулася до Іллічівського районного суду м. Маріуполя із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. В Кальміуському ВДВС у місті Маріуполі Східного МРУ МЮ (м. Харків) на виконанні перебуває виконавчий лист №2-657 від 16.04.2013р., виданий Іллічівським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття, починаючи утримання з 21.02.2011 року. У порушення цивільного та кримінального законодавства України, відповідач аліменти не сплачує. Відповідно до Розрахунку боргу по аліментам № 50236526, виданої Кальміуським ВДВС у місті Маріуполі Східного МРУ МЮ (м. Харків), заборгованість зі сплати аліментів станом на 28.02.2021р. складає 209660,20 грн. Аліменти не сплачуються і по теперішній час. Крім того, Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 21.05.2018р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оголошено в розшук, у якому він перебуває і надалі. Останнє відоме місце реєстрації та проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , про що зазначено в ухвалі Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 21.05.2018р. ІНФОРМАЦІЯ_5 її донька ОСОБА_4 померла. Онука ОСОБА_3 продовжує проживати з нею та дідусем. Дівчинка також ніколи про батька не питала та не цікавилась, оскільки навіть його ніколи не бачила. У підтвердження байдужості батька стосовно доньки свідчить Довідка №60 від 22.03.2021р. з місця навчання ОСОБА_3 , відповідно до якої протягом часу навчання дитини у школі відповідач досягненнями дівчинки не цікавився, до школи не з`являвся. Відповідно до інформації, наданої КНП Маріупольської міської ради «Центр первинної медико - санітарної допомоги №1 м. Маріуполя» №01/20-263 від 30.03.2021р. лікарню ОСОБА_3 також відвідувала разом з мамою та бабусею. Батько станом здоров`я дитини ніколи не цікавився, амбулаторію разом з дитиною не відвідував. Дитина ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, у зв`язку з чим потребує додаткового піклування та постійного лікування. Нехтування батьківськими обов`язками з боку батька, принижує гідність дитини, а наявність людини, яка юридично має права батька, але фактично залишається чужою людиною, може в подальшому привести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору. Дитина без дозволу батька не зможе виїхати за межі України на навчання чи лікування. Крім того, місцем проживання дитини є територія Донецької області, де наразі проводиться Антитерористична операція, що також ускладнює пересування по області без довіреності батька.

На підставі викладеного, просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надала заяву про можливість слухання справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про день розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив відповідач не надав.

Ухвалою суду від 05.11.2021 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Представник третьої особи - Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради - Бартош Н.О., яка діє на підставі довіреності від 22.02.2021 року, у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та висновок про доцільність задоволення вимог про позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просила винести рішення, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати дитину, а відповідно до частини 4 статті 155 цього Кодексу ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтями 164, 165 СК України, передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 15 та 16 Постанови № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У будь-якому разі, не може бути сумнівів, що врахування основних інтересів дітей є вирішальним чинником у кожній справі такого типу.

Судом встановлено, що донька позивачка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2008 р. проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 31.12.2008 року Іллічівським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 1033. В графі батько записаний відповідач - ОСОБА_2 .

Донька позивачки та відповідач припинили шлюбні стосунки у 2009 р.

З того часу онука позивачки ОСОБА_3 проживала разом з матір`ю ОСОБА_4 , з нею та дідусем за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Розрахунку боргу по аліментам № 50236526 від 04.03.2021 року, виданого Кальміуським ВДВС у місті Маріуполі Східного МРУ МЮ (м. Харків), в Кальміуському ВДВС у місті Маріуполі Східного МРУ МЮ (м. Харків) на виконанні перебуває виконавчий лист №2-657 від 16.04.2013р., виданий Іллічівським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття, починаючи утримання з 21.02.2011 року. Розмір заборгованості зі сплати аліментів станом на 28.02.2021р. складає 209660,20 грн.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 21.05.2018р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оголошено в розшук, у якому він перебуває і надалі. Останнє відоме місце реєстрації та проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 26.02.2021 року Кальміуським районним у м.Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ІНФОРМАЦІЯ_5 померла донька позивачка ОСОБА_4 , актовий запис № 350.

Дитина ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, у зв`язку з чим потребує додаткового піклування та постійного лікування, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 18.03.2019 року Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради.

Згідно з довідкою №60 від 22.03.2021р., виданою КЗ «Маріупольська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 45 Маріупольської міської ради Донецької області», ОСОБА_3 навчається в КЗ «Маріупольська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 45 Маріупольської міської ради Донецької області з 01.09.2020 року. Батько дитини ОСОБА_2 до школи не з`являвся, навчальними досягненнями не цікавився.

Відповідно до інформації, наданої КНП Маріупольської міської ради «Центр первинної медико - санітарної допомоги №1 м. Маріуполя» №01/20-263 від 30.03.2021р. лікарню ОСОБА_3 відвідувала разом з мамою та бабусею. Батько станом здоров`я дитини ніколи не цікавився, амбулаторію разом з дитиною не відвідував.

Згідно висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 01.1-23-211 від 04.10.2021 року, є доцільним позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п.п.15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

За тлумаченням ст.166 СК України, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватись вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Отже, судом достовірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, вихованням та утриманням доньки не займається, її життям не цікавиться, з боку батька відсутня будь-яка турбота про доньку, про її розвиток, проживає окремо від неї. Зазначені факти не заперечуються самим відповідачем та підтверджені наданими письмовими доказами.

За таких підстав, з урахуванням всіх встановлених обставин, суд приходить до висновку, що така поведінка ОСОБА_2 щодо приймання участі у житті та вихованні дитини свідчить про його небажання виконувати батьківські обов`язки щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , а тому суд вбачає підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.141, 150, 164, 165, 166, 180, 181, 183 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради про позбавлення батьківських прав,- задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Іншими особами, які беруть участь у справі, на рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. М. Іванченко