Рішення № 100866732, 25.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8510/21

Провадження № 2/522/6704/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Середи А.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_3 ,

позивач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – Служба у справах дітей Одеської міської ради та Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2021 позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей ОМР та Орган опіки та піклування ПРА ОМР про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною. В обґрунтування позову зазначає те, що 15.01.2014 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 . Однак, з вересня 2017 року сторони фактично припинили шлюбні відносини та вирішили розірвати шлюб, що підтверджується рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.02.2020 у справі № 522/12587/19. Разом з тим, ОСОБА_4 не переставав виконувати свої батьківські обов`язки та всіляко допомагав їх сину. Однак починаючи з жовтня 2020 року відповідач припинила будь-які його контакти з сином. У зв`язку з чим, позивач був змушений звернутись до Служби у справах дітей ОМР із проханням про визначення способів його участі у вихованні сина, про що 28.04.2021 йому було надано відповідний висновок Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації ОМР про можливість визначення способів участі ОСОБА_4 у вихованні малолітнього ОСОБА_5 № 01-11/714/1. Однак, не зважаючи на це відповідач продовжує вчиняти перешкоди у спілкуванні батька з дитиною. У зв`язку з чим позивач просить суд встановити участь батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні із малолітнім сином ОСОБА_5 за наступним графіком: кожного тижня у середу з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; І-ІІІ тижня з 10 год. 00 хв. суботи до 17 год. 00 хв. неділі; дні народження, канікули та святкові дні за попередньою домовленістю між батьками. Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_4 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , повідомляти про зміну місця проживання чи перебування дитини, стан здоров`я дитини та інші відомості, що стосуються виховання дитини.

17.06.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

15.07.2021 до суду від представника Служби у справах дітей ОМР надійшли пояснення у яких викладено прохання при розгляді справи та ухвалені рішення врахувати найкращі інтереси малолітнього ОСОБА_5

27.07.2021 на електронну адресу суду від представника Органу опіки та піклування ПРА ОМР надійшла заява у якій викладено прохання про проведення судового засідання за відсутності представника та розглянути справу із врахуванням висновку Органу опіки та піклування ПРА ОМР від 28.04.2021 № 01-11/714/1.

27.07.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона заперечує проти задоволення даного позову, так як викладені у ньому обставини не відповідають дійсності, оскільки сам батько не проявляє ніякої ініціативи у спілкуванні з сином, не забезпечує його матеріально, що підтверджується рішенням Приморського районного суду від 22.04.2021 у справі № 522/21016/20 про стягнення з нього аліментів та як наслідок у нього наявна заборгованість у зв`язку з їх несплатою, яка перевищує сукупний розмір відповідних платежів за три місяці. Разом з цим, відповідач не заперечує проти зустрічей позивача з дитиною за таким графіком: щонеділі у середу з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та щонеділі у неділю з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., щодо ночівлі сина у батька заперечувала.

16.08.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач заперечує проти наведених у відзиві аргументів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги.

17.8.2021 в судовому засіданні представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено про те, що відповідач не перешкоджала та не перешкоджає побаченням батька з дитиною, що свідчить про відсутність предмету спору.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та просила суд їх задовольнити, а відповідач та його представник проти задоволення даного позову заперечували.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частиною першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною у присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Судом встановлено, що 15.01.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який 05.02.2019 заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі 522/12587/19 було розірвано, а неповнолітнього сина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) залишено на утримані ОСОБА_2 та який станом на дату звернення до суду проживає разом із матір`ю.

28.04.2021 Органом опіки та піклування ПРА ОМР складено висновок № 01-11/714/1 про можливість визначення способів участі громадянина ОСОБА_4 у вихованні малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом систематичних зустрічей батька з дитиною кожного тижня у середу з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; І-ІІІ тижня з 10 год. 00 хв. суботи до 17 год. 00 хв. неділі; дні народження, канікули та святкові дні за попередньою домовленістю між батьками. Усі зустрічі повинні проводитись, враховуючи розпорядок дня дитини за умови забезпечення батьком ОСОБА_4 необхідного духовного, фізичного та морального розвитку дитини.

Згідно характеристики Одеської ЗОШ № 60 на учня 2-А класу ОСОБА_5 , наданої на адвокатський запит ОСОБА_3 від 12.07.2021 № 28, ОСОБА_5 має хороший фізичний і розумовий розвиток. Мама відвідує батьківські збори та приймає активну участь в житті класного колективу. Батько відвідував школу і цікавився успіхами сина у вересні і жовтні місяці.

Відповідно до висновку оцінки потреб сім`ї від 17.03.2021, який є додатком 1 до акта оцінки потреб сім`ї від 17.03.2021, ОСОБА_2 перебуває на обліку у Центрі зайнятості, проживає разом з сином – ОСОБА_5 в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Всі потреби дитини забезпечуються та задовольняються матір`ю.

У відповідності з висновком потреб сім`ї від 18.03.2021, який є додатком 2 до акта оцінки потреб сім`ї від 18.03.2021, ОСОБА_4 працює на посаді Головного інженера ТОВ «Директорія затишку», проживає сам за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно характеристики Головного інженера ТОВ «Директорія затишку» ОСОБА_4 від 16.11.2020 за час роботи він зарекомендував себе позитивно, є пунктуальним, доброзичливим, працьовитим і відповідальним.

Як вбачається з акта обстеження умов проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_5 умови проживання задовільні, квартира обладнана необхідними меблями та побутовою технікою. Дитина має окрему кімнату, спальне ліжко, шафу для одягу, одяг по сезону в достатній кількості, стіл для навчання, місце для дозвілля тощо.

З акта обстеження умов проживання ОСОБА_4 вбачається, що умови проживання задовільні, квартира обладнана необхідними меблями та побутовою технікою. Для дитини є окрема кімната, спальне ліжко, стіл для навчання, шафа для одягу тощо. Створено всі умови для зростання та необхідного розвитку дитини.

Згідно відповіді від 15.07.2021 № 386 на адвокатський запит ОСОБА_3 ОСОБА_5 перебуває на диспансерному обліку у лікаря офтальмолога КНП «ДМП №3» ОМР з діагнозом спазм акомодації. У квітні 2015 року дитина перехворіла гострим ларинготрахеїтом зі стенозом І ст., перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міській інфекційній лікарні» ОМР. У лютому 2017 року ОСОБА_5 перехворів інфекційним мононуклеорозом середнього ступеня в зв`язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міській інфекційній лікарні» ОМР. В лютому 2018 року ОСОБА_5 перехворів вітряною віспою, лікувався амбулаторно. Також 2-3 рази на рік дитина хворіє сезонними застудними захворюваннями. Під час відвідування дитини вдома та при амбулаторному зверненні до КНП «ДМП №3» ОМР дитина була з матір`ю. 02.09.2020 дитині проводилося щеплення в присутності обох батьків.

25.05.2021 позивач листом звернувся до відповідача у якому зазначив про те, що прибуває за адресою проживання відповідача з дитиною у визначений Органом опіки та піклування ПРА ОМР час, вказаний у висновку від 28.04.2021 № 01-11/714/1, проте не може зустрітися з сином, оскільки йому ніхто не відчиняє двері, а номер телефону відповідача не відповідає. У школі, де навчається син йому повідомили, що дитина хворіє, тому знаходиться вдома. В зв`язку з чим просив відповідача повідомити йому місце перебування його сина, надати актуальний номер для зв`язку та номер банківського рахунку для сплати аліментів на утримання дитини. Лист було певернуто у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Судом встановлено, що батько цікавиться життям та розвитком дитини та всіляко намагається приймати участь у розвитку дитини, зокрема це підтверджується доданими до матеріалів справи копіями чеків про сплату уроків робототехніки, копією чеку з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », копіями квитків до КУ «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення», роздруківками скріншотів переписки між сторонами в месенджері Viber (т. 1, а.с. 161-169).

Таким чином, судом встановлено відповідальне ставлення обох батьків до виконання своїх обов`язків та наявність у них однакових житлових умов для проживання дитини. Доказів наявності шкідливих звичок у батька, які б негативно впливали на розвиток неповнолітнього сина матеріали справи не містять.

Разом з тим, з системного аналізу вищенаведених норм матеріального права слідує, що батько, який проживає окремо від дитини має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що відповідач не заперечує проти спілкування дитини з батьком, участі у її виховані та запропоновано наступний графік побачень, а саме: щонеділі у середу з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. та щонеділі у неділю з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., щодо ночівлі сина у батька мати заперечувала посилаючись на те, що раніше коли вони всі разом проживали у квартирі де залишився проживати позивач, дитина постійно хворіла через надмірну вологість у квартирі.

Між тим відповідачем належними та допустимими доказами не доведено наявності взаємозв`язку між хворобами дитини та її твердженнями про наявність надмірної вологості у квартирі, де проживає відповідач. При цьому судом враховано описані вище акти обстеження умов проживання сторін, де зазначено про задовільні умови проживання обох батьків, тому зазначені доводи відповідача відхиляються судом.

У свою чергу батько дитини просив суд встановити графік систематичних побачень з дитиною запропонований у висновку Органу опіки та піклування ПРА ОМР, а саме кожного тижня у середу з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; І-ІІІ тижня з 10 год. 00 хв. суботи до 17 год. 00 хв. неділі; дні народження, канікули та святкові дні за попередньою домовленістю між батьками.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Отже, встановлюючи порядок побачень батька з дитиною, врахувавши інтереси дитини, її вік, режим навчання та відпочинку, а також закріплений у положеннях чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у її вихованні, врахувавши бажання батька на участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином, встановивши відсутність обставин, які б унеможливлювали реалізацію права батька на спілкування з сином, необхідність спілкування дитини як з батьком, так і з матір`ю, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, а визначений Органом опіки та піклування спосіб участі батька у вихованні дитини фактично спір між батьками не вирішив, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та вважає за необхідне визначити спосіб участі ОСОБА_4 у вихованні малолітнього ОСОБА_5 за наступним графіком:

- кожного тижня у середу з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.;

- І та ІІІ тижня з 10 год. 00 хв. суботи до 17 год. 00 хв. неділі;

- дні народження, канікули та святкові дні за попередньою домовленістю між батьками.

Згідно пояснень обох сторін, наданих у судовому засіданні, під час погодження Органом опіки та піклування побачень батька з сином І-ІІІ тижня з 10 год. 00 хв. суботи до 17 год. 00 хв. неділі, малося на увазі І та ІІІ тижня з 10 год. 00 хв. суботи до 17 год. 00 хв. неділі, тому з метою дотримання прав обох батьків, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині встановлення побачень позивача з сином ІІ тижня з 10 год. 00 хв. суботи до 17 год. 00 хв. неділі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Представником відповідачем заявлено до стягнення з позивача 14 000,00 грн витрат на правову допомогу, 199,92 грн витрат пов`язаних із отриманням доказів та 323,00 поштових витрат, що разом становить 14 522,92 грн.

Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться договір про надання правової (правничої) допомоги від 07.07.2021, акт приймання-передачі послуг (робіт) за договором про надання правової (правничої) допомоги від 07.07.2021, платіжне доручення від 08.07.2021 № 422 та копії поштових накладних про відправлення кореспонденції.

Згідно акту приймання-передачі послуг (робіт) за договором про надання правової (правничої) допомоги від 07.07.2021 відповідачу було надано послуги на загальну суму 14 000,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Щодо витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, суд вважає їх доведеними та підтвердженими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – Служба у справах дітей Одеської міської ради та Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною задовольнити частково.

Встановити участь батька ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) у вихованні та спілкуванні із малолітнім сином ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження від 11 лютого 2014 року, серія НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції) за наступним графіком:

- кожного тижня у середу з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.;

- І та ІІІ тижня з 10 год. 00 хв. суботи до 17 год. 00 хв. неділі;

- дні народження, канікули та святкові дні за попередньою домовленістю між батьками.

Зобов`язати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) не чинити перешкод ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження від 11 лютого 2014 року, серія НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції), повідомляти про зміну місця проживання чи перебування дитини, стан здоров`я дитини та інші відомості, що стосуються виховання дитини.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 908,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 522,92 грн витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду буде складений протягом десяти днів.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст рішення складено 04.11.2021.