Ухвала суду № 100866387, 04.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/33081/21

Провадження № 1-кп/947/1210/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді – Іванчука В.М.,

при секретарі с/з – Голобородовій В.О.,

за участю:

прокурора – Сівак М.В.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

захисника – Мука А.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202116248001279 від 03.08.2021 року у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України –

ВСТАНОВИВ:

27.10.2021 року з Київської окружної прокуратури міста Одеси до Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202116248001279 від 03.08.2021 року у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, зазначив наступне: обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, складені із дотриманням вимог КПК України; кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Одеси; підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження, або для розгляду питань про можливість затвердження угоди про примирення або угоди про визнання винуватості не має.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Потерпілий надав до суду заяву, згідно якої просив провести розгляд підготовчого судового засідання без його участі.

Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, а також додані до нього матеріали, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду с наступних підстав.

Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, складені із дотриманням вимог КПК України.

Кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Одеси.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження, або для розгляду питань про можливість затвердження угоди про примирення або угоди про визнання винуватості не має.

Судовий розгляд має проводитися у відкритому судовому засіданні, оскільки підстави для проведення закритого судового засідання відсутні.

За вказаних обставин кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про відсторонення від займаної посади у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 , з викладених підстав.

Обвинувачена та її захисник категорично заперечували проти вищезазначених клопотань прокурора.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).

До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

На думку Суду, ризики переховування обвинуваченої ОСОБА_1 суду та незаконного впливу на свідків доведені стороною обвинувачення під час судового провадження.

Суд вважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення у відповідності до ст.12 КК Укпаїни.

Санкція ч.2 ст.367 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_1 та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Частиною 1 статті 12 КК України встановлено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років

Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків, інших учасників провадження.

Показання свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.

Станом на теперішній час, обвинувачений також може чинити вплив на свідків з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.

Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов`язує суд перевірити також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до особи.

Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні домашньому арешту запобіжні заходи: особисте зобов`язання, особиста порука, застава. Найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим – застава.

Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, а також його впливу на учасників провадження не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, Суд вважає за доцільне обрати у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, строком на два місяці із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченої від займаної посади, Суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади.

В обґрунтування відсторонення від займаної посади прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, перебуваючи на посаді начальника виробничо-технічного відділу Управління капітального будівництва Одеської міської ради, може негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом знищення або підроблення документів і речей, які мають значення, а також продовжувати вчиняти протиправні дії на своєму робочому місці.

Суд вважає, що вищезазначені твердження прокурора не знайшли свого об`єктивного підтвердження у судовому засіданні, оскільки досудове розслідування завершено, необхідні речі і документи вилучені слідством та долучені до матеріалів кримінального провадження, а міркування прокурора про те, що обвинувачена може продовжувати вчиняти протиправні дії на своєму робочому місці являється абстрактним та таким, що порушує презумпцію не винуватості, яка передбачена Конституцією України, оскільки обвинувачена раніше не судима.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 154, 155, 177, 183, 194, 314, 315, 309, 369, 372 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК Українипризначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Одеси на 15:00 год., 05.11.2021 року.

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси Сівак М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 2 (два) місяці, тобто до 04.01.2022 року включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_1 обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-Знаходитись з 23:00 год., по 06:00 год., наступної доби за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1

-Не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду;

-Повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування зі свідками, експертами та потерпілим по цьому кримінальному провадженню;

Копію ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 невідкладно направити до відповідного органу Національної поліції України, для виконання.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_1 , що працівники органу Національної поліції України з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в її житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Визначити строк дії ухвали суду щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 04.01.2022 року включно.

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси Сівак М.В. про відсторонення від займаної посади у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.

Доручити начальнику Київського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Встановити строк виконання досудової доповіді до 07.12.2021 року включно.

Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.