Рішення № 100864362, 06.10.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 666/14/16-ц

н/п 2/766/5441/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Романенко І.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

відповідача ОСОБА_5 ,

представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,

третьої особи на стороні позивача

з самостійними позовними вимогами ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Херсонська міська рада, Херсонське державне підприємство «Херсонгеоінформ», Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_7 про визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Херсонська міська рада, Херсонське державне підприємство «Херсонгеоінформ», Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є землекористувачем земельної ділянки площею 0,1250 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена ділянка була надана позивачу згідно рішення виконкому Зеленівської селищної ради №23 від 04.08.1992 року. Відповідно до заяви та договору на виконання топографо-географічних робіт у відповідності з рішенням Зеленівської селищної ради №3258 від 21.03.2008 року в квітні 2008 року ДП «Херсонгеоінформ» виконало роботи по розробці технічної документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1049 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . При оформлені межі земельної ділянки були враховані площі та межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_2 - ОСОБА_9 , по АДРЕСА_3 - ОСОБА_3 та по АДРЕСА_4 - ОСОБА_8 , на які видані державні акти на право власності у 1997 році. За результатами виконаних робіт, встановлено площу земельної ділянки позивача по АДРЕСА_1 , яка становить 0,1049 га. З вищенаведеного виходить, що фактично теперішній розмір земельної ділянки позивача (0,1049 га) менший, аніж зазначений розмір у рішенні виконкому Зеленівської селищної ради №23 від 04.08.1992 року (0,1250 га). По сусідству із земельною ділянкою позивача, а саме за адресою АДРЕСА_3 , знаходиться земельна ділянка відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1 не може вільно користуватися своєю земельною ділянкою, оскільки її частина знаходиться на ділянці відповідача. У зв`язку з цим, позивач просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою позивача шляхом визначеним судово-технічною експертизою. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалами Дніпровського районного суду м.Херсона від 11.01.2016 року, 11.02.2016 року та 24.02.2016 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 10.03.2016 року відкрито провадження у справі.

У зв`язку з ліквідацією Суворовського, Дніпровського, Комсомольського районних судів м.Херсона та утворенням Херсонського міського суду Херсонської області відповідно до Указу Президента України від 19 січня 2016 року № 15/2016 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів», вказана справа передана до Херсонського міського суду Херсонської області до провадження судді Майдан С.І.

05.12.2016 року представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надав до суду заперечення, згідно якого вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, а тому необхідно відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що на підставі рішення Зеленіської селищної ради від 04.11.1997 року №47 ОСОБА_3 було передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,1118 га за адресою АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Позивач був власником земельної ділянки в АДРЕСА_5 , а не 0,1250 га. Дана земельна ділянка належала йому на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЖ №596927, виданого Зеленівською селищною радою 23.10.2009 року саме на площу 0,1049 га. Відповідність даної земельної ділянки площі підтверджується також Актом про встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки від 24.12.2008 року, який підписаний позивачем та суміжними землекористувачами, який затверджений селищним головою та начальником управління містобудування та архітектури м.Херсона. В даному акті також міститься запис, що ОСОБА_1 підтверджує достовірність інформації про суміжників та достовірність їх підписів. Позивач попереджений, що можливі в майбутньому витрати пов`язані із виникненням та ліквідацією претензій по межі земельної ділянки, будуть віднесені за його рахунок. Позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу в рахунок обґрунтування ним обставин, зазначених в позові, щодо належності йому на праві власності, або користування його земельною ділянкою, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Позовні вимоги позивача також є неконкретизованими, не зрозуміло яким чином треба усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Відповідачем надані суду ряд належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що ним не були порушені права позивача щодо володіння та користування його земельною ділянкою в тому обсязі та в тих межах, які були ним зазначені в позові зокрема: 23.04.2014 року та 20.10.2016 року топографом ДП «Херсонгеоінформ» ОСОБА_10 , разом із землевласником третьою особою ОСОБА_5 , інженером-землевпорядником Зеленівської селищної ради ОСОБА_11 , виконано перенесення в натуру меж земельної ділянки площею 0,1118 га по АДРЕСА_3 та було складено Акт обстеження земельної ділянки від 20.10.2016 року, де було встановлено, що межа земельної ділянки ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 із земельною ділянкою АДРЕСА_1 , яка на даний час належить ОСОБА_7 , відповідає даним їх обмірів на момент приватизації цих земельних ділянок відповідно до технічної документації щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки позивача та відповідача ОСОБА_3 , та на момент укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Отже, фактичний розмір меж земельних ділянок, які належали відповідачам та позивачу, відповідає тим межам, що зазначені в Державних Актах на право власності на земельні ділянки, а також кадастровому плану. Крім того, позивач не є власником земельної ділянки на момент пред`явлення позову та на момент його розгляду, та є неналежним позивачем по справі, оскільки не має право вимоги на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, тому необхідно відмовити у задоволені позову.

12.12.2016 року позивач надав до суду позовну заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що згідно рішення виконавчого комітету Зеленівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона №23 від 04.08.1992 року позивачу було виділено земельну ділянку під індивідуальне будівництво, площею 0,125 га за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п.4-4 цього рішення земельна ділянка під індивідуальне будівництво, площею 0,125 га за адресою: АДРЕСА_3 , була виділена ОСОБА_8 . Проте, через 5 років, згідно рішення виконавчого комітету Зеленівської селищної ради від 04.11.1997 року, та ж сама земельна ділянка під індивідуальне будівництво за адресою: АДРЕСА_3 , була передана у власність ОСОБА_3 , а згідно того ж рішення земельну ділянку площею 0,15 га за адресою АДРЕСА_4 , передано у власність ОСОБА_8 . Документально підтвердженої інформації щодо дотримання вимог закону при проведенні приватизації земельних ділянок громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у позивача не має. Позивач зазначив, що з 1992 року по 2014 рік користувався земельною ділянкою, розмір якої ніколи не змінювався і обґрунтовано вважав, що менший розмір площі земельної ділянки, зазначений ДП «Херсонгеоінформ» в технічній документації, відповідає фактичному початковому розміру земельної ділянки. Жодного рішення або документу про зменшення розміру виділеної позивачу у 1992 році земельної ділянки не існує. Згідно відповіді Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 22.08.2014 року, ОСОБА_1 здійснює оплату земельного податку за земельну ділянку загальною площею 0,125 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Влітку 2014 року ОСОБА_8 самовільно зніс огорожу, згідно розмітки на місцевості, яку виконав землевпорядник ще у 1992 році. Після чого ОСОБА_8 встановив бетону огорожу, відібравши у позивача частину ділянки шириною близько 4 метрів та довжиною 50 метрів. З моменту приватизації відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_8 своїх земельних ділянок у 1997 році, до 2014 року до ОСОБА_1 ніяких претензій з приводу фактично існуючих на той час меж земельних ділянок ніхто не заявляв. У зв`язку з викладеним, позивач просить визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення Зеленівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона №47 від 04.11.1997 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_8 на підставі рішення Зеленівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона №47 від 04.11.1997 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1049 га, виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Зеленівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона №258 від 21.03.2008 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки; поновити стан земельної ділянки, площею 0,125 га за адресою: АДРЕСА_1 , який існував до порушення прав, з моменту її виділення позивачу, згідно рішення Зеленівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона №23 від 04.08.1992 року.

23.03.2017 року представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 надала до суду заяву про застосування строків позовної давності. Зазначила, що позивачем земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , було отримано у приватну власність, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №596927, виданого Зеленівською селищною радою 23.10.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Крім цього, позивачем було здійснено відчуження зазначеної земельної ділянки, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2014 року. Таким чином, саме із дати отримання державного акту на спірну земельну ділянку, почав спливати термін позовної давності щодо будь-яких претензій ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 . Відповідач вважає, що до позовної заяви ОСОБА_1 необхідно застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволені позову.

20.03.2017 року Виконавчий комітет Зеленівської селищної ради надав до суду заперечення, згідно якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог в зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю в повному обсязі. Заперечув стосовно задоволення позовних вимог, так як вважав, що позовні вимоги позивача є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не надав суду необхідних та допустимих належних доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві, тому необхідно відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі. По-перше, на час звернення до суду ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Згідно договору купівлі-продажу від 23.01.2014 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,1049 га по АДРЕСА_1 . Даний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко А.М. На момент вчинення правочину продавець усвідомлював значення своїх дій, а конкретно ОСОБА_1 за власною волею продав земельну ділянку площею 0,1049 га по АДРЕСА_1 , яку він отримав в приватну власність в порядку реалізації права на безоплатну приватизацію, що підтверджує державний акт серії ЯЖ № 596927 від 23.10.2009. По-друге, рішенням виконавчого комітету Зеленівської селищної ради від 04.08.1992 № 23 ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка площею 0,1250 га для індивідуального будівництва жилого будинку по АДРЕСА_1 без виготовлення землевпорядної документації. На підставі рішення селищної ради від 21.03.2008 року № 258 гр. ОСОБА_1 надавався дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,1250 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . ДП «Херсонгеоінформ» на момент розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку згідно матеріалів геодезичного обміру визначило фактичну площу земельної ділянки у розмірі 0,1049 га по АДРЕСА_1 . По-третє, відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позивач ОСОБА_1 довідався про порушення свого права не пізніше 2009 року, а звернувся до суду із позовною вимогою про визнання недійсними державних актів на земельні ділянки після того як, він не має ніякого відношення до спірної земельної ділянки, та, окрім того, пропустивши строк позовної давності. По-четверте, визнання недійсним державного акту на право власності на землю як правовстановлюючого документа без оспорення рішення, що надало право на отримання цього акту та визнання дій щодо цього факту незаконними не передбачено законом. Звернувшись до суду з даним позовом ОСОБА_1 не оспорював підстави видачі відповідачам державних актів на право власної на земельні ділянки, а обмежився лише доводами, що видача державних актів на його думку є порушенням вимог Закону. Відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_3 на законних підставах отримали державні акти на право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 в подальшому реалізував це право шляхом відчуження земельної ділянки по АДРЕСА_3 на користь іншої особи ОСОБА_5 . Також, останній у відповідності до чинного законодавства та на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2013 року замовив в ДП «Херсонгеоінформ» відведення в натурі меж земельної ділянки площею 0,1118 га по АДРЕСА_3 .

23.05.2017 року третя особа з самостійними вимогами – ОСОБА_7 подала до суду позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Зеленівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона, Херсонське державне підприємство «Херсонгеоінформ», Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки. Свої вимоги обґрунтувала тим, що згідно рішення виконавчого комітету Зеленівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона №23 від 04.08.1992 року ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку під індивідуальне будівництво, площею 0,125 га за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п.4-4 цього рішення земельна ділянка під індивідуальне будівництво, площею 0,125 га за адресою: АДРЕСА_3 , була виділена ОСОБА_8 . Проте, через 5 років, згідно рішення виконавчого комітету Зеленівської селищної ради від 04.11.1997 року, та ж сама земельна ділянка під індивідуальне будівництво за адресою: АДРЕСА_3 , була передана у власність ОСОБА_3 , а згідно того ж рішення земельну ділянку площею 0,15 га за адресою АДРЕСА_4 , передано у власність ОСОБА_8 ОСОБА_1 отримано відповідь з ДП "Херсонгеоінформ" №1/34 від 03.01.2015 року, згідно якої: ''...відповідно до заяви та договору на виконання топографо-геодезичних робіт гр. ОСОБА_1 , та у відповідності з рішенням Зеленівської селищної ради №258 від 21.03.2008 p., в квітні 2008 року ДП "Херсонгеоінформ” виконало роботи по розробці технічної документації щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею, 0,1049 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . При формуванні межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 були враховані площі та межі суміжних ділянок по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_9 , по АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_3 та по АДРЕСА_4 гр. ОСОБА_12 , на які видані державні акти на право власності у 1997 році. За результатами виконаних робіт встановлено площу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка становить 0,1049 га. Межа земельної ділянки встановлена не по фактичному місцезнаходженню, але погоджена землекористувачем гр. ОСОБА_1 та із сумісними землекористувачами, про що складено відповідний акт, який додається". Копій документів з документації по оформленню в приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 до відповіді не надали, посилаючись на конфіденційність інформації, згідно Закону України "Про інформацію". Таким чином, документально підтверджена інформація щодо дотримання вимог закону при проведенні приватизації земельних ділянок громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у третьої особи відсутня. Зазначила, що з 1992 до 2014 року ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою, розмір якої ніколи не змінювався і обґрунтовано вважав, що менший розмір площі земельної ділянки, зазначений ДП "Херсонгеоінформ" в технічній документації, відповідає фактичному початковому розміру земельної ділянки. Жодного рішення або документу про зменшення розміру виділеної ОСОБА_1 у 1992 році земельної ділянки не існує. Згідно договору купівлі-продажу №53 від 23.01.2014 року, посвідченому приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко А.М., третя особа ОСОБА_7 придбала дану земельну ділянку у свого батька - ОСОБА_1 . Право власності на дану земельну ділянку ОСОБА_7 зареєстровано державним реєстратором Комаренко А.М. 23.01.2014 p., індексний номер 10206977. Згідно відповіді Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 22.08.2014 року, ОСОБА_1 здійснював оплату земельного податку за земельну ділянку загальною площею 0,125 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Громадянин ОСОБА_1 в ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області не є платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Влітку 2014 року ОСОБА_8 самовільно зніс огорожу, яку встановив сам відразу після отримання земельної ділянки, площею 0,125 га, згідно розмітки на місцевості, яку виконав землевпорядник ще у 1992 році. Після чого ОСОБА_8 встановив бетону огорожу, відібравши у неї частину, ділянки шириною близько 4 метрів та довжиною 50 метрів. Тоді ОСОБА_8 заявив про те, що саме зазначена частина земельної ділянки не належить ОСОБА_7 , і таким чином остання дізналася про порушення її майнових прав. З моменту приватизації відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_8 своїх земельних ділянок у 1997 році, до 2014 року до батька ОСОБА_7 - ОСОБА_1 ніяких претензій з приводу фактично існуючих на той час меж земельних ділянок ніхто не заявляв. У зв`язку з цим, третя особа просила визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку (серія та номер невідомі) виданий:

- ОСОБА_3 на підставі рішення Зеленівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона №47 від 04.11.1997 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки;

- ОСОБА_8 на підставі рішення Зеленівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона №47 від 04.11.1997 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки;

- ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,1049 га, на підставі рішення Зленівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона №258 від 21.03.2008 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та скасувати державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки.

Поновити стан земельної ділянки, площею 0,125 га, за адресою: АДРЕСА_1 , який існував до порушення прав, з моменту її виділення позивачу - ОСОБА_1 , згідно рішення Зеленівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона №23 від 04.08.1992 року. Судові витрати покласти на ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 30.05.2017 року позов третьої особи ОСОБА_7 об`єднано в одне провадження з позовними вимогами ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21.12.2017 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

26.12.2017 року представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надав до суду відзив, згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 не визнаються, вважав їх незаконними, безпідставними та необґрунтованими, просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що на підставі рішення Зеленіської селищної ради від 04.11.1997 року №47 ОСОБА_3 було передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,1118 га за адресою АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. 25.10.2013 року у відповідності до договору купівлі-продажу земельної ділянки, право власності на вищенаведену земельну ділянку, яка є предметом даного спору, перейшло до ОСОБА_5 . Тобто, на момент подання даної позовної заяви, відповідач не є власником зазначеної земельної ділянки та в даному процесі поданий до нього, як до неналежного відповідача. Тому з цієї підстави слід відмовити в позові. Позивач був власником земельної ділянки в АДРЕСА_5 , а не 0,1250 га. Дана земельна ділянка належала йому на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЖ №596927, виданого Зеленівською селищною радою 23.10.2009 року саме на площу 0,1049 га. Відповідність даної площі підтверджується також Актом про встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки від 24.12.2008 року, який підписаний позивачем та суміжними землекористувачами, який затверджений селищним головою та начальником управління містобудування та архітектури м.Херсона. В даному акті також міститься запис, що ОСОБА_1 підтверджує достовірність інформації про суміжників та достовірність їх підписів. Позивач попереджений, що можливі в майбутньому витрати пов`язані із виникненням та ліквідацією претензій по межі земельної ділянки, будуть віднесені за його рахунок. Окрім того, позивач передав 23.01.2014 року у власність на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Комаренко А.М., земельну ділянку площею 0,1049 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 . Позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу в рахунок обґрунтування ним обставин, зазначених в позові, щодо належності йому на праві власності або користування його земельною ділянкою, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню. Позовні вимоги позивача є неконкретизованими, не зрозуміло яким чином треба усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Відповідачем надані суду ряд належних та допустимих доказів, які свідчать про те, що ним не були порушені права позивача щодо володіння та користування його земельною ділянкою, в тому обсязі та в тих межах, які були ним зазначені в позові зокрема: 23.04.2014 року та 20.10.2016 року топографом ДП «Херсонгеоінформ» ОСОБА_10 , разом із землевласником третьою особою ОСОБА_5 , інженером-землевпорядником Зеленівської селищної ради ОСОБА_11 , виконано перенесення в натуру меж земельної ділянки площею 0,1118 га по АДРЕСА_3 та було складено Акт обстеження земельної ділянки від 20.10.2016 року, де було встановлено, що межа земельної ділянки ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 із земельною ділянкою АДРЕСА_1 , яка на даний час належить ОСОБА_7 , на місцевості не порушена і відповідає даним їх обмірів на момент приватизації даних земельних ділянок відповідно до технічної документації щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки позивача та відповідача ОСОБА_3 , та на даний момент відповідно до договорів купівлі-продажу земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Отже, фактичний розмір меж земельних ділянок, які належали відповідачам та позивачу, відповідає тим межам, що зазначені в Державних Актах на право власності на земельні ділянки, а також кадастровому плану. Крім того, позивач не є власником майна земельної ділянки на момент пред`явлення позову та на момент його розгляду, та є неналежним позивачем по справі, тому необхідно відмовити у задоволені позову.

26.12.2017 року Виконавчий комітет Зеленівської селищної ради надав до суду пояснення на позовну заяву (аналогічні підстави викладені в запереченнях від 20.03.2017 року).

26.12.2017 року Виконавчий комітет Зеленівської селищної ради надав до суду пояснення на позовну заяву третьої особи ОСОБА_7 . Третя особа по справі заперечує стосовно задоволення позовних вимог гр. ОСОБА_7 , так як вважає, що позовні вимоги третьої особи є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки третя особа не надала суду необхідних до допустимих належних доказів, якими мотивує обставини, вкладені в позовній заяві, тому, необхідно відмовити третій особі в задоволені цього позову в повному обсязі з наступних підстав. По-перше. Згідно договору купівлі-продажу від 23.01.2014 року гр. ОСОБА_7 придбала земельну ділянку площею 0,1049 га по АДРЕСА_1 . Даний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко А.М. На момент вчинення правочину гр. ОСОБА_7 усвідомлювала значення своїх дій, а саме вона придбала земельну ділянку площею 0,1049 по АДРЕСА_1 . По-друге. Посилання на неправомірність рішень виконавчого комітету 1997 року про передачу земельних ділянок гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_8 безпідставні, оскільки у гр. ОСОБА_7 лише в 2014 році на підставі правочину виникла приватна власність на земельну ділянку у тих розмірах, що зазначено в договорі купівлі-продажу, а саме 0,1049 га. Тому безпідставні ствердження, що існують перешкоди в користуванні частиною її земельної ділянки. По-третє. Визнання недійсним державного акту на право власності як правовстановлюючого документа без оспорення рішення, що надало право на отримання цього акту, та визнання дій щодо цього факту незаконними не передбачено законом. ОСОБА_3 реалізував своє право шляхом відчуження земельної ділянки по АДРЕСА_3 на користь іншої особи гр. ОСОБА_5 ОСОБА_1 також реалізував це право шляхом відчуження земельної ділянки по АДРЕСА_1 на користь третьої особи по справі ОСОБА_7 . У зв`язку з вкладеним, третя особа просила відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_7 в зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю в повному обсязі.

29.12.2017 року представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 надала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просила відмовити у задоволенні позову з підстав необґрунтованості та пропущення строку позовної давності. Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2013 року ОСОБА_3 передав земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,118 га, що розташована за адресою АДРЕСА_6 , кадастровий номер 6510165600:02:001:0207, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, а покупець, ОСОБА_5 , прийняв земельну ділянку у власність. ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2013 року було здійснено перенесення в натуру меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_6 , що підтверджується Актом від 23.04.2014. Межі зазначеної земельної ділянки були встановлені у відповідності до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2013 року та технічної документації із землеустрою. Також з витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку за адресою АДРЕСА_6 відомості про обмеження у використанні земельних ділянок, та межі зазначеної ділянки не порушують межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_6 , яка з 23.01.2014 року належить ОСОБА_7 ОСОБА_1 земельну ділянку за адресою АДРЕСА_6 , було отримано у приватну власність, згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №596927, виданого Зеленівською селищною радою 23.10.2009 року. Саме із дати отримання державного акту на спірну земельну ділянку, почав спливати термін позовної давності щодо будь-яких претензій ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 . Відповідач вважає, що до позовної заяви ОСОБА_1 необхідно застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволені позову.

29.12.2017 року представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 надала до суду відзив на заяву третьої особи з самостійними вимогами. Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2013 року ОСОБА_3 передав земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,118 га, що розташована за адресою АДРЕСА_6 , кадастровий номер 6510165600:02:001:0207, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, а покупець, ОСОБА_5 , прийняв земельну ділянку у власність. ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2013 року було здійснено перенесення в натуру меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_6 , що підтверджується Актом від 23.04.2014. Межі зазначеної земельної ділянки були встановлені у відповідності до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2013 року та технічної документації із землеустрою, не порушуючи межі суміжних землекористувачів. На даний час ОСОБА_5 вже здійснив забудову земельної ділянки АДРЕСА_6 . Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2014 року продавець ОСОБА_1 передав земельну ділянку № НОМЕР_2 , площею 0,1049 га, а покупець ОСОБА_7 прийняла вказану ділянку у власність. У позові зазначено, що ОСОБА_8 відібрав у позивача частину належної їй земельної ділянки, але зазначену обставину жодним доказом не підтвердила. Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами з підстав необґрунтованості позову.

Ухвалою суду від 01.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

14.06.2021 року представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надав до суду пояснення, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю. З позовними вимогами ОСОБА_1 не погоджуються, їх не визнають, вважає їх такими, що порушують чинні норми матеріального права у сфері земельного законодавства, не підлягають задоволенню, а предмет спору у вказаній справі є фактично відсутній, у зв`язку із його матеріально-правовими особливостями і процедурним процесом набуття, переходу і припинення. Щодо позовних вимог в частині скасування державних актів про право власності на земельну ділянку, зазначив, що на момент виникнення спору про право, зазначеного стороною позивача, у позивача відсутні реальні правові підстави скасування державних актів на земельну ділянку, вказану у позові, а відтак – підстави для задоволення самого позову в частині скасування, оскільки державний акт є результатом вчинення дій (їх наслідок), тобто правочин, і насамперед, підлягає з`ясуванню обставин процедури набуття на момент виникнення спору про право. Щодо визнання недійсним державних актів про право власності на земельну ділянку, то на момент діючих норм законодавства право власності на земельну ділянку оформлено позивачем із отриманням норм і форм правочину, підстав для визнання недійсним, нікчемним або фіктивним державного акту як правочину відсутні. З матеріалів позовної заяви і додатків до неї, вбачається наявність грубих порушень позивачем матеріального права в частині належного документального оформлення предмету спору. До того ж, позивачем не конкретизовано ідентифікуючі дані державних актів (як правочинів), що підлягають, на його думку, скасуванню, та не конкретизовано (не визначено) спосіб захисту порушених прав, що є порушенням вимог ч.6 ст.177 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов з урахуванням уточнень підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі. Проти задоволення позову третьої особи не заперечували.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 та позов третьої особи не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 та позов третьої особи не визнали, просили відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзивах.

Третя особа - ОСОБА_7 в судовому засіданні заявленим нею позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідач ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення. В останнє судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення.

Представник третьої особи - Херсонської міської ради (правонаступник Виконавчого комітету Зеленівської селищної ради) в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи - ХДП «Херсонгеоінформ» в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з рішення №23 Виконавчого комітету Зеленівською селищною радою народних депутатів Дніпровського району м.Херсона від 04.08.1992 року виділено земельну ділянку площею 0,1250 га за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 для індивідуального будівництва на підставі документів відповідно до земельного законодавства.

Згідно витягу з рішення №47 Виконавчого комітету Зеленівською селищною радою народних депутатів Дніпровського району м.Херсона від 04.11.1997 року передано земельну ділянку в приватну власність ОСОБА_3 площею 0,1118 га за адресою АДРЕСА_3 , який мешкає АДРЕСА_7 .

На підставі державного акту про право власності на землю серії ІІ-ХС №006139 від 27.11.1997 року ОСОБА_8 , на підставі рішення виконавчого комітету Зеленівської селищної Ради народних депутатів Дніпровського району м.Херсона від 04.11.1997 року за №47, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1458 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_6 . Землю передано для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Згідно витягу із рішення Зеленівської селищної ради від 21.03.2008 року №258 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва (присадибні ділянки) громадянам згідно з додатком №1, а саме ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1250 га по АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту про встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки від 24.12.2008 року, який підписаний ОСОБА_1 та суміжними землекористувачами, який затверджений селищним головою та начальником управління містобудування та архітектури м.Херсона, виконано встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки АДРЕСА_6 . В даному акті також міститься запис, що ОСОБА_1 підтверджує достовірність інформації про суміжників та достовірність їх підписів. ОСОБА_1 попереджений, що можливі в майбутньому витрати пов`язані із виникненням та ліквідацією претензій по межі земельної ділянки, будуть віднесені за його рахунок. В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувався факт підписання зазначеного акту.

Згідно акту про передачу межових знаків під нагляд на збереження від 12.05.2009 року ОСОБА_13 , топограф ДП «Херсонгеоінформ» передала, а землекористувач ОСОБА_1 прийняв під нагляд на збереження межові знаки у виді дерев`яних кілків, якими закріплені вершини межі земельної ділянки під №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 (всього 8 штук). Знаки встановлені при відведені земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_6 . Землекористувач погоджений, що відповідно до ст.211 Земельного коексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ за самовільне відхилення від проекту землеустрою, знищення межових знаків землекористувач несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Згідно висновку Управління держкомзему у місті Херсоні Херсонської області №02-1584 від 16.07.2009 року, технічна документація із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,1049 га ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_6 , із земель Зеленівської селищної ради, погоджується за умови усунення зауваження, вказаного у п.9. Відповідно до п.9, огорожу вставити згідно з кадастровим планом земельної ділянки.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2013 року, ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_5 прийняв земельну ділянку АДРЕСА_8 , кадастровий номер 6510165600:02:001:0207, цільове призначення якої – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вищевказана земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХС №006138, виданого Зеленівською селищною радою 27.11.1997 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №612. Право власності ОСОБА_5 зареєстровано 25.10.2013 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №11570030 від 25.10.2013 року.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко А.М., ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_7 земельну ділянку АДРЕСА_9 . На момент вчинення правочину ОСОБА_1 усвідомлював значення своїх дій за власною волею. Зазначена земельна ділянка належала продавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №596927, виданого Зеленівською селищною радою 23.10.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорі оренди землі за №1АА011856-010971300243. Право власності ОСОБА_7 зареєстровано 23.01.2014 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №16610861 від 23.01.2014 року.

Відповідно до акту від 23.04.2014 року перенесено в натурі межі земельної ділянки наданої у власність гр. ОСОБА_5 по АДРЕСА_6 .

Згідно листа ДП «Херсонгеоінформ» №1/34 від 03.01.2015 року на запит від 20.01.2015 року ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до заяви та договору на виконання топографо-географічних робіт у відповідності з рішенням Зеленівської селищної ради №3258 від 21.03.2008 року в квітні 2008 року ДП «Херсонгеоінформ» виконало роботи по розробці технічної документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1049 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . При оформлені межі земельної ділянки були враховані площі та межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_6 ОСОБА_9 по АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 та по АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 , на які видані державні акти на право власності у 1997 році. За результатами виконаних робіт, встановлено площу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка становить 0,1049 га. Межа земельної ділянки встановлена не по фактичному місцеположенню, але погоджена землекористувачем ОСОБА_1 та із суміжними землекористувачами, про що складений відповідний акт. Копії документів, що запитуються по документації ОСОБА_3 , належить до категорії інформації з обмеженим доступом про інших осіб, що відповідно до ст.21 Закону України «Про інформацію» є конфіденційна та для службового користування. ОСОБА_3 не надав згоду на доступ до інформації, що стосується проектної документації земельної ділянки, власником якої він є.

Згідно акту перенесення в натуру проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки від 20.10.2016 року, землевласник: ОСОБА_5 за адресою ділянки: АДРЕСА_6 , топограф ДП «Херсонгеоінформ» ОСОБА_10 , разом із землевласником ОСОБА_5 , виконано перенесення в натуру меж земельної ділянки площею 0,1118 га по АДРЕСА_6 , відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2013 року за №540 та закріплені на місцевості огорожами кам`яною та із металевої сітки.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 20.10.2016 року, інженер-землевпорядник Зеленівської селищної ради ОСОБА_11 та топограф ДП «Херсонгеоінформ» ОСОБА_10 , зробили обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 , яка знаходиться у власності ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2013 року за №540 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Комісія встановила, що межа земельної ділянки ОСОБА_8 по АДРЕСА_3 із земельною ділянкою АДРЕСА_1 ОСОБА_7 на місцевості не порушена, відповідає даним їх обмірів на момент приватизації вказаних земельних ділянок згідно до технічної документації щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та відповідно до договорів купівлі-продажу земельних ділянок ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) та гр. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ).

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації, а відповідно до ст.126 ЗК України таким документом був державний акт, форма якого затверджувалася КМУ.

Статті 116, 118 ЗК України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади.

Згідно з ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частинами 1, 2 ст.152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч.2,5 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до ч.2 ст.90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, ст. 15 ЦПК України, ст. 12 ГПК України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

У Постанові Верховного Суду України від 8 червня 2011 року зазначено, що державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Як встановлено судом, що рішенням виконавчого комітету Зеленівської селищної ради від 04.08.1992 року №23 гр. ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка площею 0,1250 га для індивідуального будівництва жилого будинку по АДРЕСА_1 без виготовлення землевпорядної документації.

На підставі рішення селищної ради від 21.03.2008 року № 258 гр. ОСОБА_1 надавався дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,1250 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

ДП «Херсонгеоінформ» на момент розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку згідно матеріалів геодезичного обміру була визначена фактична площа земельної ділянки 0,1049 га по АДРЕСА_1 .

Також відповідно до матеріалів технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 особисто підписував:

- акт про встановлення /відновлення/ зовнішніх меж земельної ділянки, яка передається у власність, де чітко відображені встановлені межі, що не відповідають існуючій огорожі;

- акт про передачу межових знаків на збереження свідчить проте, що гр. ОСОБА_1 попереджений за самовільне відхилення від розробленої документації та за знищення межових знаків несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Тому, твердження ОСОБА_1 , що існують перешкоди в користуванні частиною його земельної ділянки є безпідставними.

Як вбачається з позовних вимог, ОСОБА_1 не оспорює підстави видачі відповідачам держаних актів на право власності на земельні ділянки, а обмежився лише доводами, що видача державних актів на його думку є порушенням вимог Закону.

Рішенням виконавчого комітету Зеленівської селищної ради від 06.09.1994 №31 у ОСОБА_8 була вилучена земельна ділянка площею 0,125 га за адресою АДРЕСА_3 , яка йому надавалася раніше рішенням виконкому № 23 від 04.08.1992, а замість неї виділена земельна ділянка площею 0,10 га для індивідуального будівництва жилого будинку по АДРЕСА_4 .

Рішенням виконавчого комітету Зеленівської селищної ради від 06.09.1994 № 31 ОСОБА_3 виділена земельна ділянка площею 0,10 га по АДРЕСА_3 .

Відповідно діючого на той час Земельного кодексу України (1991 р), статтею 17, визначено, що відповідна рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину, замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів з селищним землевпорядником, органом архітектури. Земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина та матеріалів, що підтверджують її розмір.

Приватизація земельних ділянок по АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_3 та АДРЕСА_4 гр. ОСОБА_8 здійснювалася в 1997 році на підставі Декрету КМУ № 15-92 від 26.12.1992, який утратив свою чинність згідно із Законом України від 14.09.2006 № 139-V.

Відповідно до норм законодавства діючого на момент передачі земельних ділянок відповідачам в 1997 році не передбачалося погодження землевпорядної документації з суміжними землекористувачами.

Тобто, відповідачі ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , на законних підстав отримати державні акти на право власності на земельні ділянки по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 .

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, та користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

ОСОБА_3 в подальшому реалізував це право шляхом відчуження земельної ділянки по АДРЕСА_3 на користь іншої особи ОСОБА_5 .

Також ОСОБА_5 у відповідності до чинного законодавства та на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2013 року замовив в ДП «Херсонгеоінформ» відведення в натурі меж земельної ділянки площею 0,1118 га по АДРЕСА_3 .

Також, судом встановлено, що на час звернення до суду та розгляду справи ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки згідно договору купівлі-продажу від 23.01.2014 року останній продав ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,1049 га по АДРЕСА_1 . На момент вчинення правочину позивач усвідомлював значення своїх та за власною волею продав земельну ділянку площею 0,1049 га по АДРЕСА_1 .

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, встановивши, що ОСОБА_1 на момент звернення до суду та розгляду справи не є землекористувачем та власником спірної земельної ділянки, ним не доведено незаконність рішень органу місцевого самоврядування, на підставі яких видано оспорюванні державні акти про право власності на земельні ділянки, а судом не встановлено порушення норм земельного законодавства при прийнятті рішень, на підставі яких вони видавалися, суд, вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Щодо заяви про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Виходячи із змісту зазначеної норми, відсутність поважних причин пропущення позовної давності є підставою для відмови у позові лише за доведеності порушення прав позивача.

Проте якщо підстав вважати порушеним право позивача не вбачається, суд має відмовити у позові по суті позовних вимог.

Положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання. Якщо ж під час розгляду справи буде встановлено, що у позивача немає суб`єктивного права, про захист якого він просить, або ж воно не порушувалось чи не оспорювалось, суд відмовляє в позові не через пропущення позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги.

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні позову за недоведеність позовних вимог, тому заява про застосування строку позовної давності застосовуватися не може. При цьому в межах строків позовної давності підлягає захисту тільки порушене право.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати покладаються на позивача.

В той же час, суд не знаходить підстав й для задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_7 про визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки, виходячи з наступного.

Так, згідно вимог ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно договору купівлі-продажу від 23.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко А.М., ОСОБА_7 придбала земельну ділянку площею 0,1048 га по АДРЕСА_1 . на момент вчинення правочину ОСОБА_7 усвідомлювала значення своїх дій, а саме вона придбала земельну ділянку площею 0,1049 га по АДРЕСА_1 .

Посилання на порушення її прав як землекористувача та власника земельної ділянки, та неправомірність рішень виконавчого комітету 1997 року про передачу земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_8 є безпідставними, оскільки у ОСОБА_7 лише в 2014 році на підставі правочину виникла приватна власність на земельну ділянку у тих розмірах, що зазначено в договорі купівлі-продажу, а саме 0,1049 га.

Тому, твердження ОСОБА_7 , що у неї існують перешкоди в користуванні частиною її земельної ділянки є безпідставні.

З врахуванням того, що судом не встановлено будь-яких порушень прав ОСОБА_7 як власника та землекористувача земельної ділянки, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову третьої особи ОСОБА_7 .

Доводи позивача ОСОБА_1 щодо сплати земельного податку з площі земельної ділянки 0,1250 га не впливають на вирішення спору та не спростовують висновків суду при винесенні даного рішення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13,76, 81, 89, 141, 158, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Херсонська міська рада, Херсонське державне підприємство «Херсонгеоінформ», Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_7 про визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки відмовити.

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Херсонська міська рада, Херсонське державне підприємство «Херсонгеоінформ», Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання недійсними та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І. Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 19.10.2021 року.

Суддя С.І. Майдан