Рішення № 100864182, 19.10.2021, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/1532/21

Провадження № 2/661/606/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року

Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Чирського Г.М.,

при секретарі: Шевченко Ю.М., Яковлєвій М.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка в порядку спрощеного порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Грицак Оксана Сергіївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернення безпідставно стягнутих коштів за виконавчим написом, в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулась до суду з відповідним позовом про визнання виконавчого напису №6537 вчиненого приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 05.10.2020 р. таким, що не підлягає виконанню, стягнення з ТОВ «ФК «Аланд» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8539,38 грн. в порядку повернення безпідставно стягнутих коштів за вказаним виконавчим написом. Позовна заява мотивована тим, що про наявність вказаного виконавчого напису позивачу на початку березня 2021 р. стало відомо після надходження за місцем роботи, Відділу освіти Новокаховської міської ради листа приватного виконавця Дорошкевич В.Л. та постанови про звернення стягнення на заробітну плату. Внаслідок цього, з`ясовано, що вона має заборгованість у сумі 9310,95 грн. перед ТОВ «ФК «Аланд». При цьому, жодних фінансових відносин із вказаним товариством остання не мала. Натомість, у 2013 р. між ОСОБА_1 та АТ «Райфайзен банк Аваль» був укладений кредитний договір, за яким вона отримала платіжну карту із встановленим кредитним лімітом 3200 грн., однак не користувалась вказаною картою та не активувала. Строк дії картки сплив. Вважає, що заборгованість за кредитним договором №010\0408\82\0133951 від 16.01.2013 р. відсутня. Вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки відсутні докази безспірності заборгованості боржника перед кредитором та оскільки виконавчий напис вимогам ЗУ «Про нотаріат» і Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». У зв`язку з відкриттям приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. 02.02.2021 р. виконавчого провадження з виконання зазначеного виконавчого напису, яка направлена за місцем роботи позивача, внаслідок чого з останньої безпідставно стягнуто грошові кошти в сумі 8539,38 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, подала письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності, уточнивши позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів з відповідача на користь позивача в сумі 10642,05 грн. в порядку повернення безпідставно стягнутих коштів за виконавчим написом. Уточнені позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач та треті особи у судове засідання не з`явились, з не відомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли, заяв про розгляд справи за своєї відсутності не подавали, відзив на позов не надходив.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, за згодою позивача, вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, не подав відзив.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи в спрощеному позовному провадженні, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.10.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення: з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка є боржником за кредитним договором 010\0408\82\0133951 від 16.01.2013 р., укладеним з АТ «Райфайзен банк Аваль», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ «Комерціний індустріальний банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», заборгованості за кредитним договором 010\0408\82\0133951 від 16.01.2013 р. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 р. по 17.08.2020 р. Сума заборгованості складає 8810,95 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 02.02.2021 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №65376 виданого 05.10.2020 р.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 2-2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Як зазначила Велика палата Верховного суду у Постанові від 15 січня 2020 року, ухваленій в цивільній справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557 цс 19, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Згідно копії кредитного договору №010\0408\82\0133951 від 04.01.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Райфайзен банк Аваль», за яким позивачу видано платіжну картку з лімітом 3200,00 грн. та строком дії 04.01.2017 р.

Із зазначеного слідує, що трирічний строк з дня виникнення у кредитора права вимоги за вказаним договором, в межах якого згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» може бути вчинено виконавчий напис, на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису сплинув.

При вчиненні виконавчого напису, нотаріус не переконався у безспірності розміру заборгованості, не перевірив чи не пройшло більше ніж три роки з дня виникнення права вимоги у стягувача, не витребував іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, які він вправі витребувати у стягувача.

На підставі вказаного виконавчого напису №6537 від 05.10.2020 р. та на підставі постанови ВП №64338256 від 25.02.2021 р. із заробітної плати ОСОБА_1 , працюючої в ЗДО Я\С №11 Новокаховської міської ради, за період х березня по серпень 2021 р. було утримано 10642,05 грн., а саме: основна сума боргу -9310,95 грн., витрати на проведення виконавчих дій – 400,00 грн., основна винагорода – 931,00 грн., що вбачається та підтверджується довідкою від 23.09.2021 р. виданою Новокаховським міським відділом освіти Новокаховської міської ради.

Враховуючи зазначене, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушив норми Закону України «Про нотаріат», згідно якого стягнення на підставі виконавчого напису суми заборгованості свідчить про те, що сума заборгованості на момент вчинення виконавчого напису не була безспірною, в тому числі і перебуває за межами позовної давності, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача ТОВ ТОВ «ФК «Аланд» грошових коштів на користь ОСОБА_1 у сумі 10642,05 грн. в порядку повернення безпідставно стягнутих коштів. При цьому, вказана сума складається з основної сума боргу -9310,95 грн. та витрати на проведення виконавчих дій – 400,00 грн., основна винагорода – 931,00 грн.

Тобто, з урахуванням встановлених судом обставин щодо визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відпали правові підстави для набуття ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» грошових коштів в розмірі 9310,95 грн., що є основною сумою боргу, стягнутої на користь відповідача з позивача примусово, на виконання оскаржуваного виконавчого напису, у зв`язку з чим, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України.

Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС від 06.03.2019 р. по справі № 910/1531/18.

Витрати на проведення виконавчих дій та основна винагорода не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки вказані грошові кошти в розмірі 1331 грн., були стягнуті та отримані приватним виконавцем за проведення виконавчих дій.

Механізм та порядок повернення боржнику стягнутих з нього коштів від приватного або державного виконавця в результаті визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та закриття виконавчого провадження - чинним законодавством не врегульовано.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа - визначені статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, в зазначеній статті відсутні будь-які положення про повернення стягнутих в рамках такого закінченого виконавчого провадження коштів боржнику з рахунків приватного виконавця. Грошові кошти в розмірі 1331 грн., які були утримані з позивача як основна винагорода приватного виконавця, стягнуті не на користь відповідача та не є безпідставно набутими, оскільки підставою їх набуття є чинні постанови приватного виконавця у виконавчому провадженні № 63076161.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій.

За викладених обставин, відсутні підстави для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 1331 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (908,00 грн. +794,41 грн.=1702,41 грн.).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис №6537 вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 05.10.2020 р. про звернення стягнення з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованості за кредитним договором № 010\0408\82\0133951 від 16.01.2013 р. , таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» ідентифікаційний код юридичної особи 42642578, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 9310,95 грн., судовий збір в сумі 1702,41 грн., а разом 11013,36 грн.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду Херсонського апеляційного суду. Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Суддя Г. М. Чирський