Рішення № 100863132, 07.10.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2246/19

н\п 2/490/618/2020

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі судових засідань Коптєвій Ю.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк, позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 44 706 грн 91 коп.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

У період часу з березня 2019 року по 13 січня 2021 року справа перебувала в провадженні іншого складу суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2021 року для розгляду справи визначено головуючого суддю Шолох Л.М.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 січня 2021 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Справа призначалася до розгляду на 19 лютого, 23 березня, 27 травня, 28 липня та 07 жовтня 2021 року.

Представник позивача просив суд розглядати справу у його відсутність, зазначаючи, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідачка у судове засідання не з`явилася.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 03 листопада 2014 року підписала анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк», у якій зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифів є договором між ним та АТ КБ «Приватбанк» є договором про надання банківських послуг. Також відповідач ознайомився та погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банка, які були надані йому для ознайомлення йому у письмовій формі. Відповідач зобов`язувався виконувати Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті ПриватБанку, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

На підставі цієї анкети-заяви АТ КБ «Приватбанк» видав такі картки: № НОМЕР_1 , видана 03 листопада 2014 року кінцевий строк дії якої 04/18; № НОМЕР_2 , видана 21 березня 2018 року дійсна до 04/21; №5168742212348498 видана 28 березня 2018 року кінцевий строк дії 11/21.

Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки з рахунку, наявних у матеріалах справи, відповідач починаючи з 03 січня 2014 року до 07 квітня 2018 року відповідач активно користувався кредитними коштами, здійснюючи операції щодо зняття кредитних коштів та погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частина друга статті 207 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом.

Із наявних у матеріалах справи слідує, що АТ КБ «Приватбанк» виконав умови цього договору та надав відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідач отримав у користування ці кошти, однак не виконав своїх зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 11 128 грн 79 коп.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» тіло кредиту у розмірі 17 224 грн 61 коп та прострочене тіло кредиту у сумі 11 128 грн 79 коп. Всього 28 353 грн 40 коп.

Що стосується стягнення з відповідача заборгованості за нарахованою пенею та суми штрафів, то суд звертає увагу на те, що анкета – заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк» від 03 листопада 2014 року, підписана відповідачем, не містить інформації щодо погодженого розміру відсотків, які застосовується у разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором.

Пам`ятка клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг, які передбачали сплату процентів не містять підпису відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому у цій справі не можна вважати Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Умови та правила надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», розміщені на сайті: www.privatbank.ua, не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованою пенею у сукупному розмірі 13 748 грн 42 коп. та суми штрафу у загальній сумі 2 605 грн 09 коп. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Такі висновки узгоджуються з позицією Великої Плати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 11 128 грн 79 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Надана відповідачем довідка АТ КБ "Приватбанк" щодо її заборгованості перед позивачем містить лише загальну суму заборгованості, без зазначення складових цієї суми. Тому ця довідка не може бути взятою до уваги.

Відповідно до змісту частин першої та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, то з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути судовий збір у розмірі 48 грн 03 коп., тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 79, 81, 141, 259-265, 273, 280 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 03 листопада 2014 року у сумі 28 353 грн 40 коп, з яких: 17 224 грн 61 коп заборгованість за тілом кредиту та 11 128 грн 79 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 48 грн 03 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д

Відповідач – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.М. Шолох